Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №642/1706/17 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №642/1706/17

Провадження № 1-кп/552/106/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 та його захисника – адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12016220000001053 від 02.10.2016 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бабаї Харківського району та області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого по договорах, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

01 жовтня 2016 року близько 11 год. 35 хв. ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «КАМАЗ-53212», д.н.з. НОМЕР_1 , облаштованого бетонозмішувачем, робоча гальмівна система якого перебувала в технічно несправному, але працездатному стані. Несправності робочої гальмівної системи автомобіля «КАМАЗ-53212», р.н. НОМЕР_2 , що були виявлені при експертному огляді, виникли до дорожньо-транспортної пришли, які водій міг виявити до ДТП, чим порушив вимоги п. п. 13.4.1 – г) Правил дорожнього руху України, згідно з яким: «Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: гальмові системи - порушено герметичність пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу, що спричиняє зменшення тиску повітря при непрацюючому двигуні більш як на 0,05МПа (0,5 кГс/ кв.см) за 15 хв. у разі приведення в дію органів керування гальмовою системою», рухався зі сторони вул. Муранова по вул. Волонтерській у напрямку вул. Холодногірської у м. Харкові.

Під час руху по вказаній вулиці, перебуваючи навпроти будинку № 6, який розташований по вул. Холодногірській у м. Харкові, ОСОБА_5 , грубо порушив вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з яким:

п.12.3. - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїзну частину вул. Волонтерської у м. Харкові з права на ліво відносно руху автомобіля «КАМАЗ-53212», д.н.з. НОМЕР_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 , загинула на місці пригоди. Згідно висновку судово-медичної експертизи №33/2769-Дм/16 від 21.03.2017, причиною смерті останньої явилась несумісна з життям сукупна тупа травма тіла з множинними переломами кісток скелета.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_5 , що знаходяться у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи транспортним засобом при виникненні небезпеки для його руху у вигляді пішохода ОСОБА_7 , яка перетинала проїзну частину з права на ліво відносно його руху, яку він об`єктивно спроможний був виявити, не прийняв своєчасних мір для зниження швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу і допустив на неї наїзд, що спричинило тяжкі наслідки.

Дiї ОСОБА_5 суд квалiфiкує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.

Обвинувачений ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінального провадження не визнав, від дачі показів відмовився на підставі ст. 63 Конституції України. Позовні вимоги потерпілого не визнав.

Представник потерпілого ОСОБА_8 – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні наполягав на суворому покаранні обвинуваченого. Позовні вимоги потерпілого підтримав у повному обсязі. Просить стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 в якості відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, грошові кошти в розмірі: 1 075 827,82 грн., з яких: матеріальна шкода – 45 822,82 грн.; моральна шкода – 1 000 000 грн.; витрати, що позивач поніс у зв`язку із отриманням правової допомоги – 30 000 грн.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його вина у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується:

показаннями допитаних у судовому засіданні:

свідка ОСОБА_9 , яка розповіла, що в близько опівдня, точної дати вона не пам`ятає, але напевно це сталося саме 01.10.2016, вона рухалася за кермом свого автомобіля по вул. Волонтерській у м. Харкові у крайній лівій смузі при наявності двох смуг руху в одному напрямку. Попереду неї рухався автомобіль КАМАЗ обладнаний бетонозмішувачем. На проїжджій частині в обох смугах був затор і автомобілі рухалися повільно зі швидкістю близько 5 км/год, періодично зупиняючись. За кілька секунд до ДТП вона подивилася праворуч та побачила чоловіка, який збирався перейти проїжджу частину з права на ліво по ходу руху її автомобіля, але передумав та відійшов з проїжджої частини дороги. Коли вона перевела погляд на автомобіль КАМАЗ, який рухався попереду, то помітила, що щось знаходиться під його передніми колесами. Зрозумівши, що там швидше за все лежить людина, вона відразу зупинила свій автомобіль. Автомобіль КАМАЗ попереду продовжував повільно рухатися і лише коли перехожі почали кричати та махати руками, водій автомобілю КАМАЗ зупинив транспортний засіб через кілька метрів за пішохідним переходом. Тоді вона викликала швидку допомогу та поліцію. З якого боку і в який бік рухалася потерпіла, вона не бачила. Вона вже бачила пішохода посередині передніх коліс автомобіля КАМАЗ;

свідка ОСОБА_10 який розповів, що в жовтні 2016 року (точної дати не пам`ятає) він стояв біля «Кулиничі» в районі Холодної гори у м. Харкові та побачив перед собою на дорозі з одностороннім рухом та двома смугами для руху, по яких рухалися автомобілі з права на ліво відносно нього. Через затор транспортні засоби рухалися по обох смугах зі швидкістю близько 5 км/год. В цей момент він побачив спереду посередині автомобіля КАМАЗ, який рухався по лівій смузі, у мертвій зоні бампера, жінку, після наїзду пішохід знаходився під машиною, під лівої передньою частиною. Як рухався потерпіла він не бачив, оскільки побачив її лише коли вона була посередині автомобіля;

Крім показань свідків вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується дослідженими та оголошеними в суді:

даними протоколу огляду місця ДТП від 01.10.2016, схемою та фототаблицею до нього (т. 1 а. с. 54-62);

даними протоколу додаткового огляду транспортного засобу від 04.10.2016 та фототаблицею до нього (т. 1 а. с. 63-68);

висновками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 № 2760-ДМ/16 від 11.10.2016 та № 33/2760-ДМ/16 від 21.03.2016 року, згідно яких при судово-медичній експертизі трупа гр-ки ОСОБА_7 виявлені наступні пошкодження: - голови: забійні рани на голові, множені переломи кісток свода, основи черепа, та кісток обличчя, вилучення головного мозку із порожнини черепа, оскілковий перелом атланто-окціпітального сочленения, з розривом спінного мозку; - кінцівок: відкриті множенні переломи кісток верхніх кінцівок.

Усі вищевказані пошкодження утворились прижиттєво, незабаром до настання смерті, від ударно-травматичної дії тупих твердих предметів, індивідуальні властивості котрих у пошкодженнях не відобразились і вірогідніше всього утворились в умовах дорожньо-транспортної пригоди, при зіткненні рухомого транспортного заходу з пішоходом.

Враховуючі характер та локалізацію пошкоджень, механізм їх утворення наступний: в момент первинного контакту з автомобілем потерпіла могла знаходитися в вертикальному та близькому йому положенні. Однозначно встановити якої частиною тіла мав місце первинний контакт потерпілої з виступаючими частинами транспортного засобу, по маючім місце судово-медичним даним не має можливості. У подальшому найбільш вірогідно, що мало місце падіння потерпілої на дорожнє покриття, після чого через ділянку голови та кінцівок потерпілої, що знаходилися у горизонтальному положенні, стався перекат коліс (колеса) транспортного засобу зі здавленням голови потерпілої між частинами транспортного засобу та дорожнім покриттям.

Причиною смерті гр. ОСОБА_7 є несумісна з життям сукупна тупа травма тіла з множеними переломами кісток скелету. За ступеням важкості, стосовно живої особи, несумісна з життям сукупна тупа травма тіла з множеними переломами кісток скелету, має ознаки тяжкого тілесного пошкодження, небезпечного для життя (т. 1 а. с. 69-79);

висновком авто-технічної експертизи технічного стану транспортного засобу № 905/16 від 26.12.2016, згідно якого на момент експертного огляду рульове керування та ходова частина автомобіля КАМАЗ-53212, д.н.з. НОМЕР_2 , знаходилося в працездатному стані. На момент експертного огляду внаслідок порушення герметичності пневматичного контуру робоча гальмівна система перебувала в технічно несправному, але працездатному стані. Несправності робочої гальмівної системи автомобіля КАМАЗ-53212, д.н.з. НОМЕР_2 , що були виявлені при експертному огляді. Вірогідніше за все виникли до ДТП. Якщо несправності робочої гальмівної системи автомобіля КАМАЗ-53212, д.н.з. НОМЕР_2 , виникли до ДТП, то водій міг виявити їх до події (т. 1 а. с. 80-87);

даними протоколу проведення слідчого експерименту від 25.01.2017 за участі свідка ОСОБА_10 та схемою до нього, згідно яких свідок ОСОБА_10 на місці ДТП розповів про механізм та обставини ДТП від 01.10.2016 (т. 1 а. с. 93-97);

висновком судової авто-технічної експертизи № 70/17 від 15.03.2017, відповідно до якого згідно свідчень свідка ОСОБА_10 у даній дорожній обстановці водій автомобіля КАМАЗ-53212, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України. Технічна можливість запобігання даної ДТП для водія автомобіля КАМАЗ-53212, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 визначалася шляхом виконання ним вимог п. 12.3 ПДР України. У діях водія КАМАЗ-53212, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 вбачається невідповідність вимогам п. 12.3 ПДР України, які, з технічної точки зору, перебували в причинному зв`язку з настанням даної події (т. 1 а. с. 99-102);

даними протоколу проведення слідчого експерименту від 18.05.2018 за участі свідка ОСОБА_11 та схемою до нього, проведеного на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 23.04.2018 (т. 1 а. с. 149-152);

даними протоколу проведення слідчого експерименту від 11.11.2018 за участі свідка ОСОБА_12 , фото таблицею та схемою до нього, проведеного на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 12.11.2018 (т. 1 а. с. 181-189), згідно яких під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_12 зазначив, що 01.10.2016 близько 11 год. 35 хв. він перебував на вул.. Волонтерській у м. Харкові неподалік будинку № 6, який розташований на вул.. Холодногірській. Він підійшов до пішохідного переходу і побачив, що на проїзній частині вулиці утворився затор з транспортних засобів. Ви районі пішохідного переходу, частково на ньому, в заторі, стояв автомобіль КАМАЗ-бетонозмішувач. Він вийшов на пішохідний перехід та почав помірними шагами переходити дорогу. Пройшовши кілька метрів. Автомобілі, у тому числі і КАМАЗ, розпочали рух. У цю мить із-за його спини, праворуч від нього, прискореним шагом по пішохідному переходу стала рухатися літня жінка , яка не зупиняючись продовжила рух через дорогу, намагаючись її перебігти перед рухаючимся автомобілем КАМАЗ. Первинний контакт автомобіля КАМАЗ та пішохода-жінки стався на краю пішохідного переходу . Потім автомобіль КАМАЗ якби почав штовхати своєю передньою частиною жінку-пішохода, рухаючись повільно вперед. Проїхавши біля 10 метрів від пішохідного переходу, жінка впала на землю і на неї був скоєний наїзд;

висновком судової транспортно-трасологічної та авто-технічної експертизи № 6430/19172 від 16.09.2019, проведеної на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 12.03.2019, відповідно до якого в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля КАМАЗ-53212 ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 12.3, 31.4 та 31.4.1 г) ПДР України (т. 1 а. с. 211-115);

висновком судової транспортно-трасологічної та авто-технічної експертизи № 5897/21-52/6873/21-52 від 10.03.2021, проведеної на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 20.01.2021, відповідно до якого: 1) в даній дорожньо-транспортній обстановці водій автомобіля КАМАЗ-53212 ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог п. п. 12.3, 31.4 та 31.4.1 г) ПДР України; в даній дорожньо-транспортній обстановці пішохід ОСОБА_7 повинна була керуватися вимогами Розділу 4 (п. п. 4.7, 4.8 та 4.14 а) ПДР України; 2) з причин вказаних у дослідницькій частині висновку, вирішити питання про наявність або відсутність у водія автомобіля КАМАЗ-53212 ОСОБА_5 технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_7 з моменту виникнення небезпеки, в межах даного дослідження не уявляється за можливе; 3) з причин вказаних у дослідницькій частині висновку, вирішити питання щодо причинного зв`язку між діями водія ОСОБА_5 і пішохода ОСОБА_7 та настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, не уявляється за можливе; вирішити питання щодо дії водія автомобіля КАМАЗ-53212 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_5 та пішохода ОСОБА_7 у відповідності до вимог ПДР, які знаходилися б у причинному зв`язку з настанням даної події, потребують юридичної оцінки всіх доказів по справі, у тому чисті і висновків даної експертизи (т. 2 а. с. 39-44);

іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Суд не погоджується з доводами обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника про недоведеність його вини у вчиненні злочину, їх доводи спростовуються логічними і послідовними показами свідків, які підтверджуються сукупністю досліджених доказів і які суд вважає правдивими.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, повністю доводиться зібраними доказами.

В силу ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання винного не виявлено.

В силу ст. 67 КК України обставини, що обтяжують його покарання відсутні.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який хоча і характеризується позитивно та до кримінальної відповідальності притягається вперше, але з врахуванням відсутності обставин, що пом`якшують його вину, тяжких наслідків у вигляді смерті потерпілої, а також того, що обвинувачений вчинив злочин на пішохідному переході в денний час доби, з врахуванням думки потерпілих, які наполягають на призначенні обвинуваченому суворого покарання, поведінки самого винного, який хоча позовні вимоги потерпілих визнав, але завдану шкоду не відшкодовував взагалі, пославшись на скрутне матеріальне становище.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання щодо необхідності призначення додаткового покарання, суд, керуючись принципом індивідуалізації покарання та беручи до уваги обставини, за яких було вчинено наїзд, вважає за доцільне застосовувати додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

В той же час суд не знаходить підстав для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з метою забезпечення виконання вироку суду, оскільки обвинувачений жодного разу не порушив обов`язки, покладені на нього, та вважає необхідним обрати йому до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вирішуючи заявлені у справі позови про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд, виходячи з положень ст. ст. 127, 129 КПК України, дослідивши всі документи, надані на підтвердження заявлених до відшкодування сум, вислухавши доводи представника потерпілих та пояснення обвинуваченого вважає, що позов потерпілого в частині відшкодування матеріальних збитків підлягає до задоволення в повному обсязі. Що стосується заявлених потерпілим позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд приходить до висновку про їх часткове задоволення, враховуючи які моральні страждання потерпілого, викликані смертю матері, так і з урахуванням матеріального становища обвинуваченого, виходячи із засад розумності та справедливості.

Також з обвинуваченого необхідно стягнути судові витрати за проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 368, 370,374 КПК України, суд –

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України i призначити йому покарання п`ять років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього обов`язки не відлучатися з населеного пункту за місцем свого проживання без дозволу суду та повідомляти суд про зміну місця проживання.

Початок строку відбування основного покарання обчислювати з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_5 під варту у порядку виконання вироку.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_8 задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_8 з ОСОБА_5 575 827,82 грн., з яких: матеріальна шкода – 45 822,82 грн.; моральна шкода – 500 000 грн.; витрати, що позивач поніс у зв`язку із отриманням правової допомоги – 30 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в розмірі 20073,84 грн.

Речові докази у вигляді DVD дисків зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляцiйного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, - в той же строк з моменту вручення йому копiї вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий ОСОБА_1