Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №552/8886/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/8886/26

Провадження № 2-а/552/144/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2026 м.Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючий - суддя Дюміна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Сакун О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Момот Тарас Григорович до ГУНП в Дніпропетровській області, третя особа: інспектор ВП№1 (м. Тернівка) Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший сержант поліції Ус Артем Сергійович, про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2026 до Київського районного суду м. Полтави звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 05 вересня 2026 року о 19:19 год. на вул. Харківській, 26 в м. Тернівка Павлоградського району Дніпропетровської області інспектором відділення поліції № 1 (м. Тернівка) Павлоградського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Усом Артемом Сергійовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7834740 (далі - Постанова). Згідно з вказаною Постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за нібито порушення правил користування ременями безпеки.

Позивач вважає вказану Постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

На обґрунтування своїх доводів зазначає, що він здійснював керування транспортним засобом із суворим дотриманням Правил дорожнього руху України, будучи належним чином пристебнутим ременем безпеки. В його діях відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, що, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, є обставиною, що виключає провадження в справі.

Крім того, інспектором було допущене Порушення процедури розгляду справи (ст. 278, ст. 279 КУпАП). Всупереч вимогам ст. 279 КУпАП, поліцейський не оголосив про початок розгляду справи, не зазначив, яка саме справа розглядається, та не повідомив, за якою статтею закону Позивача притягають до адміністративної відповідальності. Розгляд справи звівся виключно до формального зачитування прав та безпосереднього переходу до технічного оформлення постанови з її подальшим врученням.

Ухвалою суду від 17.09.2026 справа призначена до рогляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач, ГУНП в Дніпропетровській області, та третя особа: інспектор ВП№1 (м. Тернівка) Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший сержант поліції Ус Артем Сергійович будь-яких заяв або пояснень на адресу суду не спрямовували. Своїм правом на подання відзиву, у відповідності до ч. 4 ст. 47, ст. 162 КАС України, відповідач не скористався.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши та оцінивши докази у справі, встановив наступні фактичні обставини.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7834740 від 05.09.2026, о 19:13:16 у м. Тернівка по вул. Харківська, 26 водій ОСОБА_1 керував ТЗ Мерседес-Бенс Е430 НОМЕР_1 обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 510 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст. 286 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких їх ухвалено або вчинено.

За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП настає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Відповідно до п. 2.3. в Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Як встановлено з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7834740 від 05.09.2026, інспектор ВП№1 (м. Тернівка) Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший сержант поліції Ус Артем Сергійович посилаючись на те, що ОСОБА_1 був не пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 510 грн.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, а саме, що ОСОБА_1 був не пристебнутим ременем безпеки.

Оскаржувана постанова взагалі не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення (пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис тощо відповідно до ст. 251 КУпАП), на підставі яких суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем взагалі не було зібрано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що суперечить як положенням КУпАП, так і Конституції України.

При цьому, суд наголошує, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем шляхом надання належних та допустимих доказів не доведено порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, оскільки відсутні докази того, що позивач був не пристебнутим ременем безпеки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, оскільки доказів протилежного відповідачем не надано.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладених обставин та враховуючи відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7834740 від 05.09.2026 за ч. 5 ст. 121 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Однак, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2026 року № 10-р(ІІ)/2026 Справа № 3-148/2025(288/25) Конституційний Суд України виснував, що абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України"Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87) зі змінами, не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.

При зверненні з дійсним позовом до суду позивач просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП поліції в Дніпропетровській області на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Відповідно до договору №0612 від 05.09.2026, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Момот Т.Г., сторони уклали договір для представництва інтересів в адміністративній справі. Загальна сума вартості послуг, передбачених договором, становить 3000 грн. Оплата послуг здійснюється шляхом перерахування коштів виконавцю до 31.12.2006.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже підлягають стягненню на користь позивача витрати, які він має понести на оплату послуг адвоката.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 2, 12, 25, 72, 77, 139, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , представник позивача, адвокат Момот Тарас Григорович до ГУНП в Дніпропетровській області, третя особа: інспектор ВП№1 (м. Тернівка) Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший сержант поліції Ус Артем Сергійович, про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову інспектора ВП№1 (м. Тернівка) Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший сержант поліції Ус Артема Сергійовича, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7834740 від 05.09.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 121 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП поліції в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20, ЄДРПОУ 40108843) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 28.10.2025.

Суддя Н.О. Дюміна