Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №370/1008/26 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. Справа № 370/1008/26

Провадження № 2/370/575/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., розглянувши у приміщенні суду у селищі Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позичальник, відповідач), в якому просило стягнути з останнього заборгованість у розмірі 18 695,54 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 3 328 грн. зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 103997035, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 5 000 грн, строком на 345 днів, а ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов вказаного кредитного договору виникла заборгованість в сумі 18 695,24 грн, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 187,92 грн - сума заборгованості за процентами; 900 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту; 2 450 грн - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту; 7 157,32 грн – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

28.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28072025, у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.

Так, відповідно до реєстру боржників № 3 від 28.07.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 18 695,24 грн за договором про споживчий кредит № 103997035 від 08.04.2025.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Тому позивач за захистом своїх прав звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 09.04.2026 позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Крім цього, ухвалою суду від 09.04.2026 витребувано в АТ КБ «Приватбанк»: інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , за період з 08.04.2025 до 13.04.2025 з детальною інформацією щодо призначення платежу і джерело надходження коштів.

Витребувані докази надійшли до суду 09.06.2026 та приєднані до матеріалів справи.

Копію ухвали від 09.04.2026 відповідач отримав 16.05.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням № R067170556418.

Відповідно у встановлений судом строк, відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не подала, у зв`язку з чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 08.04.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 103997035 (а.с. 6-11).

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер моб. телефону відповідача.

Згідно із пунктами 1.2-1.3 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів.

Відповідно до п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 1 000 грн, яка нараховується за ставкою 20% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно із п. 1.5.2 договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 7 700 грн, що нараховується за ставкою 7% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 220% річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Відповідно до п. 1.5.4 договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220% річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів.

Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частин кредиту згідно графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісії та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1 000 грн за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше 2 днів.

Також відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 14-15).

08.04.2025 ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит шляхом перераховування коштів у сумі 5 000 грн на картку НОМЕР_2 із призначенням платежу кошти згідно договору № 103997035, що підтверджується платіжним дорученням № 102416054 (а.с. 18).

Крім цього, відповідно до листа А КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-260520/97979-БТ від 26.05.2026 карта № НОМЕР_3 була емітована на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно із випискою по цій карті, наданою АТ КБ «Приватбанк», 08.04.2025 кошти у сумі 5 000 грн були зараховані на картковий рахунок відповідача та надалі використані ним.

Отже, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу кредит.

28.07.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28072025, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників (а.с. 22-23).

Так, відповідно до реєстру боржників № 3 від 29.07.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 18 695,24 грн за договором про споживчий кредит № 103997035 від 08.04.2025 (а.с. 27).

Згідно розрахунку позивача за кредитним договором № 103997035 від 08.04.2025 станом на 28.07.2025 заборгованість відповідача становить 18 695,24 грн, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 187,92 грн - сума заборгованості за процентами; 900 грн - сума заборгованості за комісією за надання кредиту; 2 450 грн - сума заборгованості за комісією за обслуговування кредиту; 7 157,32 грн – сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) (а.с. 19-21).

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ЦК України.

Вирішуючи вимоги за даним позовом, суд керується також наступним.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого кредитного договору, на таких умовах шляхом його підписання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Раніше судом установлено, що відповідач не виконав свої зобов`язання з повернення боргу та сплати процентів за користування кредитом, тому станом на 28.07.2025 розмір заборгованості по тілу кредиту становить 5 000 грн, а також заборгованість по процентах становить 3 187,92 грн, які підлягають стягненню із відповідача на корить позивача.

Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості по комісії, суд керується таким.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом, пунктами 1.5.1, 1.5.2 договору визнана сплата одноразової комісії за надання кредиту у розмірі 20% та щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 7%.

Частиною 5 ст. 12 Закону «Про споживче кредитування» закріплено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі № 204/224/21 у постанові від 06.11.2023 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у вказаній постанові, зокрема, зазначив, що у кредитному договорі не лише потрібно зазначити перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, а й надати докази їх понесення.

Водночас у кредитному договорі кредитодавцем фактично встановлено сплату комісії, проте не зазначено за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано.

Однак ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Суд зазначає, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі, укладеному з відповідачем, не вказано та позивачем не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з видачею кредиту, суд дійшов висновку, що положення пунктів 1.5.1, 1.5.2 договору є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», тож позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 900 грн комісії за надання кредиту та 2 450 грн комісії за обслуговування кредиту задоволенню не підлягають.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (штрафу, пені) у розмірі 7 157,32 грн за порушення зобов`язання відповідно до п. 4.1 договору.

Водночас відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки з 24.02.2022 дотепер на території України діє правовий режим воєнного стану, то відповідач звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь позивача неустойку (штраф, пеню) за прострочення зобов`язання.

Тож відсутні правові підстави для стягнення із відповідача на користь позивача неустойки (штрафу, пені) у розмірі 7 157,32 грн.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе за договором зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та простроченими процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені матеріалами справи судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 457,56 грн, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 103997035 від 08.04.2025 у розмірі 8 187,92 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 457,56 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2026.

Реквізити сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»: місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4, код ЄДРПОУ 35625014;

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Л.В. Білоцька