Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №369/7906/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7906/25

Провадження № 2/369/3978/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Янченко А.В.,

при секретарі судового засідання Лисяк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи № 369/7906/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року до суду звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Позов обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Позивачі), є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на кватиру та інформаційною довідкою.

6 серпня 2024 року сталося залиття квартири позивачів, у зв?язку з чим ОСББ «БЕРЕГОВА 3-Д» було утворено комісію, яка обстежила квартиру позивачів та відповідача та склала відповідний акт №1.

19 серпня 2024 року комісією було проведено обстеження квартири позивачів та відповідача, та складено відповідний акт №2.

Згідно з актом обстеження від 19.08.2024 року, залиття квартири Позивачів сталося з вини відповідачів, причиною якого є недбале ставлення мешканця кв. АДРЕСА_2 до сантехнічного обладнання, розташованого у ванній кімнаті цієї квартири, а саме: порушення герметизації каналізаційної гофри унітаза та неправильне встановлення самого унітаза.

Відповідно до інформаційної довідки (інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.03.2025 року зазначено власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 в будинку номер АДРЕСА_3 .

Згідно даної довідки зазначено, що ОСОБА_3 набула нерухоме майно (кв. АДРЕСА_2 ) на підставі Договору купівлі – продажу серія та номер 4184, виданий 10.09.2020 року, дата державної реєстрації 10.09.2020 року.

Таким чином з 10.09.2020 року по теперішній час Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Таким чином саме на власника покладено обов`язок утримувати своє майно, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт та відшкодовувати збитки пов`язані із його правом власності.

Внаслідок вказаного залиття, Позивачі звернули увагу Відповідача на відшкодування заподіяну шкоду, на що отримали запевнення, що заподіяна шкода буде відшкодована. Також позивачі звернулися письмово із заявою щодо відшкодування шкоди, проте дана заява була залишена без задоволення.

Тому своє зобов?язання відшкодувати нанесені збитки Відповідач не виконав. Згідно з актом обстеження Позивачам завдано таку майнову шкоду:

у ванній кімнаті загальною площею - 3,1 кв.м. пошкоджена стеля (водостійкий гіпсокартон приблизна площа пошкодження - 3,1 кв.м., утеплення стельове (мінвата) приблизна площа пошкодження – 3,1 кв.м., стельовий плінтус – 7,1 м, пошкоджена стеля пофарбована водоемульсійною фарбою, приблизна площа пошкодження 3,1 кв.м.

Висновки та рекомендації комісії: для ліквідації наслідків залиття у кв. АДРЕСА_4 необхідно виконати наступні ремонтні роботи:

У ванній кімнаті: заміна та монтаж водостійкого гіпсокартону пл.-31 кв.м., заміна та монтаж стельового утеплення (мінвата) пл. 3.1 кв.м., заміна та монтаж стельового плінтуса – 7.1м., фарбування стелі (водоемульсійна фарба) пл. -3.1 кв.м.

Відповідно до Звіту про оцінку розміру матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_4 , від 12.11.2024 року, складеного ФОП « ОСОБА_4 », розмір матеріального збитку становить 25 125,00 грн. (двадцять п`ять тисяч сто двадцять п`ять) гривень.

Відповідач добровільно відшкодовувати завдану шкоду не бажає попри неодноразові звернення позивачів.

Розмір завданої відповідачем позивачам матеріальної шкоди становить 25 125,00 (двадцять п`ять тисяч сто двадцять п`ять) грн. 00 коп. витрат на ремонт.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦКУ особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Оскільки позивачі володіють квартирою АДРЕСА_4 порівно по то відшкодування шкоди розподіляється наступним чином: сума збитків 25 125 поділена на/ 2 = 12 562 грн на одного співвласника. Таким чином сума відшкодування складає:

Позивачу ОСОБА_1 - 12 562 грн.

Позивачу ОСОБА_2 - 12 562 грн.

Крім матеріальних збитків позивачам завдано моральної шкоди.

Внаслідок завданої матеріальної шкоди з боку відповідача, сторона позивачів зазнали дії негативних емоцій, переживань і страждань з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя.

Моральну шкоду позивач - ОСОБА_1 оцінює в 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

Моральну шкоду позивач - ОСОБА_2 оцінює в 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

На підставі викладеного позивачі просили суд стягнути з ОСОБА_3 (Реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 ) відшкодування завданої матеріальної шкоди спричиненої внаслідок залиття в розмірі 12 562 (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн., та 8 000 (вісім тисяч) моральної шкоди та 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень за проведення оцінки збитків.

Стягнути з ОСОБА_3 (Реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (Реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_3 ) відшкодування завданої матеріальної шкоди спричиненої внаслідок залиття в розмірі 12 562 (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві) грн., та 8 000 (вісім тисяч) моральної шкоди.

Стягнути судові витрати судовий збір та витрати на правову допомогу із Відповідача на користь Позивачів.Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.01.2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.05.2025 року (суддя Скрипник О.Г.) відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

27.06.2025 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого остання просила суд стягнути Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, а саме: суму матеріальних збитків 25 125 грн., моральної шкоди в сумі – 16 000,00 грн., та послуги з правової допомоги в сумі 14 000,00 грн.

Заперечення мотивовані наступним.

Всупереч вимогам закону обстеження квартири АДРЕСА_2 та її внутрішніх комунікацій не здійснювалось, представники ОСББ «БЕРЕГОВА-3» щодо проведення комісійного обстеження для встановлення причини залиття до мене не звертались, та про факт складення будь-яких документів мене не повідомляли, що суперечить вимогам законодавства та не відповідає Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 та до додатку до пункту 2.3.6 Правил № 4.

Звіт про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), завданого квартирі АДРЕСА_1 , яка була здійснена суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , не зареєстрований в Єдиній базі, оскільки в позовній заяві позивач не надав відповідний ідентифікатор для підтвердження автентичності цього звіту чи інший доказ, наприклад скріншот з Єдиної бази.

Враховуючи вищенаведене, вказаний звіт не має юридичної сили, оскільки реєстрація в Єдиній базі є обов`язковою умовою для визнання його чинним, а отже такий звіт не може бути використаний як доказ у суді або для отримання відшкодування збитків.

до звіту про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), завданого квартирі АДРЕСА_1 , було додано докази у вигляді нечітких фото, тому, вважаю ці фото не можуть бути визнані належним та допустимим доказом в цій справі, оскільки це перешкоджає встановлення фактів у справі.

Крім того, оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), завданого квартирі АДРЕСА_1 , було проведено через два місяці і двадцять чотири дні (01.11.2024 р.) від дати складання Акту про залиття №1 від 06.08.2024 р. Вважаю, що позивач міг навмисно самостійно завдати шкоди власному майну з метою збільшення розміру матеріального збитку.

Про це свідчить суттєва відмінність між переліком майна, що постраждало внаслідок залиття із зазначенням видів та об`ємів пошкоджень, що вказані в Акті залиття №2 від 19.08.2024 р. та переліком майна, що постраждало внаслідок залиття із зазначенням видів та об`ємів пошкоджень, що вказані в Кошторисі до Звіту про оцінку розміру матеріального збитку (шкоди), завданого квартирі АДРЕСА_4 , яка була здійснена суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 .

Також відповідач зазначила, що позивачі не надали суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів щодо спричинення їм моральної шкоди в цьому розмірі, на підставі яких позивачі оцінили свої моральні страждання, а також не довели причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідача і заподіяною шкодою.

Крім того, відповідач послався на відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

08.10.2025 року до суду від представника позивачів надійшла відповідь на відзив, згідно якої останній заперечив щодо доводів відповідача у відзиві на позов.

Згідно з розпорядженням Керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. № 2021 від 23.12.2025 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 369/7905/25 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 року вказану справу передано на розгляд судді Янченку А.В.

Ухвалою суду від 25.12.2205 року (суддя Янченко А.В.) справу № 369/7905/25 прийнято до свого провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.04.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивачів підтримав позовні вимоги з тих підстав, що викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач заперечувала проти заявлених позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

15.09.20206 року представник позивачів подав до суду заяву, згідно якої останній підтримав задоволення позовних вимог у повному обсязі, просив слухати справу за відсутності позивачів.

Відповідач подав до суду заяву, згідно якої остання заперечила проти задоволення позовних вимог, просила слухати справу за її відсутності.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - Позивачі), є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на кватиру та інформаційною довідкою.

6 серпня 2024 року сталося залиття квартири позивачів, у зв?язку з чим ОСББ «БЕРЕГОВА 3-Д» було утворено комісію, яка обстежила квартиру позивачів та відповідача та склала відповідний акт № 1.

19 серпня 2024 року комісією було проведено обстеження квартири позивачів та відповідача, та складено відповідний акт № 2.

Згідно з актом обстеження від 19.08.2024 року, залиття квартири позивачів сталося з вини відповідачів, причиною якого є недбале ставлення мешканця кв. АДРЕСА_2 до сантехнічного обладнання, розташованого у ванній кімнаті цієї квартири, а саме: порушення герметизації каналізаційної гофри унітаза та неправильне встановлення самого унітаза.

Відповідно до інформаційної довідки (інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.03.2025 року зазначено власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 в будинку номер АДРЕСА_3 .

Згідно даної довідки зазначено, що ОСОБА_3 набула нерухоме майно (кв. АДРЕСА_2 ) на підставі Договору купівлі – продажу серія та номер 4184, виданий 10.09.2020 року, дата державної реєстрації 10.09.2020 року.

Таким чином з 10.09.2020 року по теперішній час відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Таким чином саме на власника покладено обов`язок утримувати своє майно, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт та відшкодовувати збитки пов`язані із його правом власності.

Внаслідок вказаного залиття, Позивачі звернули увагу Відповідача на відшкодування заподіяну шкоду, на що отримали запевнення, що заподіяна шкода буде відшкодована. Також позивачі звернулися письмово із заявою щодо відшкодування шкоди, проте дана заява була залишена без задоволення.

Тому своє зобов?язання відшкодувати нанесені збитки Відповідач не виконав. Згідно з актом обстеження Позивачам завдано таку майнову шкоду:

у ванній кімнаті загальною площею - 3,1 кв.м. пошкоджена стеля (водостійкий гіпсокартон приблизна площа пошкодження - 3,1 кв.м., утеплення стельове (мінвата) приблизна площа пошкодження – 3,1 кв.м., стельовий плінтус – 7,1 м, пошкоджена стеля пофарбована водоемульсійною фарбою, приблизна площа пошкодження 3,1 кв.м.

Висновки та рекомендації комісії: для ліквідації наслідків залиття у кв. АДРЕСА_4 необхідно виконати наступні ремонтні роботи:

У ванній кімнаті: заміна та монтаж водостійкого гіпсокартону пл.-31 кв.м., заміна та монтаж стельового утеплення (мінвата) пл. 3.1 кв.м., заміна та монтаж стельового плінтуса – 7.1м., фарбування стелі (водоемульсійна фарба) пл. -3.1 кв.м.

Відповідно до Звіту про оцінку розміру матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_4 , від 12.11.2024 року, складеного ФОП « ОСОБА_4 », розмір матеріального збитку становить 25 125,00 грн. (двадцять п`ять тисяч сто двадцять п`ять) гривень.

Відповідач добровільно відшкодовувати завдану шкоду не бажає попри неодноразові звернення позивачів.

Розмір завданої відповідачем позивачам матеріальної шкоди становить 25 125,00 (двадцять п`ять тисяч сто двадцять п`ять) грн. 00 коп. витрат на ремонт.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦКУ особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Оскільки позивачі володіють квартирою АДРЕСА_4 порівно по то відшкодування шкоди розподіляється наступним чином: сума збитків 25 125 поділена на/ 2 = 12 562 грн на одного співвласника. Таким чином сума відшкодування складає:

Позивачу ОСОБА_1 - 12 562 грн.

Позивачу ОСОБА_2 - 12 562 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Зі змісту ст. 322 ЦК України вбачається, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто тягар утримання майна та відповідальність за нього несе саме власник.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За змістом ст. 1066 ЦК України відсутність вини має доводити особа, яка завдала шкоди, однак як у даному випадку факт завдання шкоди саме відповідачем не встановлений.

Разом з тим, з наданих відповідачем доказів не доведене суду відсутності факту завдання позивачем матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , розмір якої оцінено звітом про оцінку розміру матеріального збитку, завданого квартирі АДРЕСА_4 , від 12.11.2024 року, складеного ФОП « ОСОБА_4 » у розмірі 25 125 гривень.

Власного документального підтвердження на визначення іншого розміру майнової шкоди, ніж визначеного у звіті, наданого позивачами, відповідачем на надано.

Також до відповідного звіту доданий кошторис витрат котрий необхідний для відновлення квартири позивачів.

В процесі огляну квартири позивачів відповідачу було також надіслано лист щодо дати та часу огляду квартири. Відповідач не прибула.

Вказаний звіт є належним та допустимим доказом понесення збитків та грошових сум необхідних для ремонту квартири.

Крім того, зі змісту Ату про залиття вбачається, що він складений балансоутримувачем майна, а саме ОСББ «БЕРЕГОВА 3 Д» код ЄДРПОУ: 42074881, відповідно до даних реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань ОСББ зареєстровано за адресою: 08131, Україна, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., село Софіївська Борщагівка, вулиця Берегова, будинок 3д. На відповідному Акті присутні необхідні реквізити та печатка.

Усі інші доводи та твердження сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як зазначає Європейський суд з прав людини в своїй усталеній практиці, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь кожного з позивачів по 12 562 грн відшкодування матеріальної шкоди спричиненої внаслідок залиття.

Також позивачі просили стягнути з відповідача по 8 000 грн моральної шкоди на кожного позивача.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом встановлено, що позивачами належними та допустимими доказами, не доведено суду завдання їм моральної шкоди.

Суд погоджується з доводами відповідача, що позивачі не надали суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів щодо спричинення їм моральної шкоди в цьому розмірі, на підставі яких позивачі оцінили свої моральні страждання, а також не довели причинно-наслідкового зв`язку між неправомірними діями відповідача і заподіяною шкодою.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що другим позивачем сплачено 3 500 грн за проведення оцінки збитків, що підтверджується доданою до позовної заяви квитанцією від 30.10.2024 року, а відтак з відповідача підлягають стягненню на користь другого позивача 2 138,15 грн (61.09 % від 3 500 грн) витрат за проведення оцінки збитків.

Судом встановлено, що згідно наданих представником позивачів доказів, кожним позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Враховуючи заперечення відповідача в частині неспівмірності даних витрат зі складністю справи, наданих адвокатом обсягом витрат, витраченим ним часом на надання таких послуг, часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачів по 4 276,30 грн. (61.09 % від 7 000 грн) кожному.

Крім того, матеріали справи містять докази сплати кожним позивачем судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 211,20 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь першого та другого позивача підлягає стягненню по 739,92 грн. (61.09 % від 1 211,20 грн) судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_5 ; адреса нерухомого майна: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 12 562 (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві) гривні 00 копійок відшкодування матеріальної шкоди спричиненої внаслідок залиття, 2 138 (дві тисячі сто тридцять вісім) гривень 15 коп. витрат за проведення оцінки збитків, 4 276 (чотири тисячі двісті сімдесят шість) гривень 30 копійок витрат на професійну правову допомогу та 739 (сімсот тридцять дев`ять) гривень 92 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_3 (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_5 ; адреса нерухомого майна: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_7 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) 12 562 (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві) гривні 00 копійок відшкодування матеріальної шкоди спричиненої внаслідок залиття, 4 276 (чотири тисячі двісті сімдесят шість) гривень 30 копійок витрат на професійну правову допомогу та 739 (сімсот тридцять дев`ять) гривень 92 коп. судового збору за подання позовної заяви.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 28.09.2026 року.

Суддя А.В. Янченко