Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 24 вересня 2026 р.
Справа: №357/14455/26
Суддя: Дорошенко С. І.
Справа № 357/14455/26
3/357/4426/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.09.2026 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої оброблювачем гумових виробів ФОП « ОСОБА_2 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 24 липня 2026 року о 14 годині 17 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , словесно ображала та погрожувала своїй свекрусі ОСОБА_3 , чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, що виразилося у словесних образах та фразах, такі дії викликали у постраждалої ОСОБА_4 побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, чим було завдано шкоди психологічному здоров`ю, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що її свекруха постійно провокує сварки, намагається висилити її з квартири. 24.07.2026 року вона прийшла з роботи і помітила, що ОСОБА_4 переставила її речі, вона запитала навіщо вона це зробила. ОСОБА_4 почала сваритися, вона щоб уникнути сварки взяла дитину та пішла з дому, коли повернулася то працівників поліції не було. Про те, що свекруха викликала працівників поліції вона не знала. Пояснила, що вона продала свою квартиру та переїхала з чоловіком проживати до свекрухи. В квартирі свекрухи вона зробила ремонт, купила автомобіль.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила, що її невістка ОСОБА_1 постійно вчиняє сварки, не дає їй нормально проживати в своїй квартирі. 24.07.2026 року між нею та невісткою ОСОБА_1 також була сварка, з приводу чого вона не пам`ятає, остання штовхнула її тому вона викликала працівників поліції. Коли приїхали працівники поліції, то невістки вдома не було. Вона не хоче щоб невістка з нею проживала, тому виписала її з квартири.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , дослідивши заяву ОСОБА_4 , форму оцінки ризиків, згідно з якою уповноваженим працівником поліції визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 , як низький, рапорт працівника поліції, суд дійшов наступного висновку.
Диспозицією та об`єктивною стороною правопорушення, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", передбачено, що домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;.
Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Під домашнім насильством психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, належить вважати лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.
Самі по собі нецензурні висловлювання чи словесні образи не формують собою психологічне насильство. Вони утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі дії спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому.
У той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.
Конфліктна ситуація без доказів завдання або можливості завдати шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого не охоплюються складом адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП - завдання шкоди в цьому випадку - обов`язкова ознака об`єктивної сторони проступку.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції зазначено, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї свекрухи ОСОБА_4 , словесно ображала та погрожувала.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відсутні будь-які пояснення свідків чи очевидців правопорушення, які б могли підтвердити те, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру, оскільки конфліктні відносини та самі по собі нецензурні висловлювання чи словесні образи не формують собою психологічне насильство.
В матеріалах проваджнення відсутні докази про те, що словесні образи викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди її психічному здоров`ю. Не наведені такі доводи і постраджалою особою в судовому засіданні.
При цьому суд, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як вбачається з матеріалів справи, протокол було складено 27.07.2026 року, в той час як зазначено, що подія була 24.07.2026 року.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Typeччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому відповідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, будь які сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, сукупність вказаних обставин не дає можливості судді зробити висновок про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст. ст. 221, 247, 284 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Світлана ДОРОШЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua