Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №591/10025/25 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м.Суми

Справа №591/10025/25

Номер провадження 22-ц/816/2688/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Щербаченко М. В. (суддя-доповідач), суддів Сізова Д. В. , Нестеренка М. В. , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом РИЖОВИМ Сергієм Євгеновичем, на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 02 липня 2026 року, постановлену в м. Суми у складі судді Зері Ю.О.,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , ОСОБА_5

про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення з квартири та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У вересні 2025 року адвокат Журба Галина Михайлівна в інтересах ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 , в якому просить усунути їй перешкоди у користуванні житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 : виселити відповідача з квартири АДРЕСА_1 та зобов`язати його повернути позивачці всі наявні примірники ключів від вхідних дверей даної квартири.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 червня 2026 року позовну заяву залишено без розгляду.

19 червня 2026 року представник відповідача – адвокат Рижов С.Є. подав на електронну адресу суду клопотання про розподіл судових витрат, в якому просить стягнути з позивачки на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 41 250 грн.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02 липня 2026 року клопотання представника відповідача адвоката Рижова С.Є. про розподіл витрат повернуто заявнику.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що адвокат Рижов С.Є. подав клопотання в електронній формі на електронну адресу суду без скріплення електронним цифровим підписом, а відповідно до правового висновку Верховного Суду в постанові від 12.02.2025 у справі № 944/6062/2023 чинним законодавством не передбачений спосіб звернення адвоката до суду шляхом надсилання заяви електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису. Суд вказав, що копію указаного клопотання не було направлено представнику позивачки та, окрім того, вважав, що вирішення питання відшкодування відповідачу витрат на професійну правничу допомогу на даний час є передчасним, оскільки матеріали справи направлені до Сумського апеляційного суду для розгляду апеляційної скарги.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

20 липня 2026 року адвокат Рижов С.Є. в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 02 липня 2026 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції по суті клопотання про судові витрати; стягнути з позивачки на користь відповідача судові витрати, понесені під час розгляду апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що подане клопотання про судові витрати було скріплене електронним підписом. Вимога про надсилання копії клопотання про судові витрати представнику статтею 183 ЦПК України не передбачена. Не погоджується з висновком суду щодо передчасності поданого клопотання.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебувала справа за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення з квартири та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 червня 2026 року позовну заяву залишено без розгляду.

19 червня 2026 року представник відповідача – адвокат Рижов С.Є. подав на електронну адресу суду клопотання в порядку статті 142 ЦПК України про стягнення з позивачки на користь відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 41 250 грн.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (частина п`ята статті 142 ЦПК України).

За приписами частини третьої статті 181, частини другої статті 183 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Частинами п`ятою, шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.

Частиною шостою статті 14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

У цій справі судом першої інстанції установлено, що клопотання про розподіл судових витрат відповідача ОСОБА_7 надіслав його представник адвокат Рижов С.Є. на електронну адресу суду першої інстанції inbox@zr.su.court.gov.ua у формі файлу формату pdf.

Факт подання указаного клопотання в електронній формі на електронну адресу місцевого суду визнає представник відповідача Рижов Є.С. в апеляційній скарзі

Натомість відповідно до вимог статей 14, 43 ЦПК України адвокат Рижов Є.С. як представник ОСОБА_7 міг подати клопотання про розподіл витрат на правову допомогу: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login.

Отже, надсилання процесуального документа іншим способом, зокрема, електронною поштою, але поза межами ЄСІТС, не відповідає встановленому процесуальним законом порядку.

Підписання чи не підписання представником відповідача Рижовим Є.С. клопотання електронним підписом у цій ситуації немає правового значення, оскільки зазначений процесуальний документ поданий адвокатом в електронному вигляді без використання електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, тобто у спосіб не передбачений процесуальним законом.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 183 ЦПК України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету

Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

У частині четвертій статті 183 ЦПК України закріплено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Установивши, що клопотання в електронній формі подане представником відповідача Рижовим Є.С. без додержання вимог процесуального закону, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення указаного клопотання його заявнику.

Посилання суду першої інстанції на ненадсилання клопотання представнику позивачки та на передчасність вирішення питання про розподіл судових витрат мали характер додаткових мотивів. Апеляційний суд не надає їм оцінки, оскільки це не впливає на правильність ухваленого рішення зважаючи на установлене порушення порядку подання процесуального документу в електронній формі, що є достатньою підставою для повернення поданого клопотання відповідно до частини 4 статті 183 ЦПК України.

Зважаючи на викладене, відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу суду слід залишити без змін.

Керуючись вимогами статей 141, 374, 375, 379, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана його представником – адвокатом РИЖОВИМ Сергієм Євгеновичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 02 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя - доповідач М. В. Щербаченко

Судді Д. В. Сізов

М. В. Нестеренко