Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №592/19721/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/19721/25

Номер провадження 22-з/816/115/26

Категорія -

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

28 вересня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Сізова Д.В. (суддя-доповідач),

суддів: Собини О.І., Сидоренко А.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Хворост Дарії Михайлівни про ухвалення додаткової постанови

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 13 липня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 06 листопада 2023 року у розмірі 52 847,76 грн, з яких 11 012,55 грн прострочене тіло кредиту, 41 835,21 грн прострочені відсотки; 2 422,40 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, АТ «Акцент-Банк» оскаржило його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення суду в частині відмовлених вимог та ухвалити нове рішення про стягнення з відповідача заборгованості у повному обсязі, вирішити питання розподілу судових витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Хворост Д.М. просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду залишити без змін. Зазначила попередній орієнтовний розрахунок судових витрат позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, що становить 7 000 грн та просила суд вирішити питання розподілу судових витрат відповідно до положень ЦПК України (а.с. 89-93).

Постановою Сумського апеляційного суду від 01 вересня 2026 року апеляційну скаргу АТ «Акцент-банк» залишено без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 13 липня 2026 року в оскаржуваній частині – без змін.

Під час розгляду справи апеляційним судом, до закінчення судових дебатів, представник відповідача – адвокат Хворост Д.М. заявила про необхідність вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу шляхом ухвалення додаткової постанови та повідомила про подання доказів на підтвердження понесення таких витрат після ухвалення постанови.

07 вересня 2026 року (понеділок) адвокат Хворост Д.М. через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» звернулася до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення із АТ «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_1 7 000 грн таких витрат при апеляційному перегляді справи.

До заяви про ухвалення додаткової постанови адвокатом на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу додано копію ордера адвоката Хворост Д.М. на надання правничої допомоги ОСОБА_1 від 21 серпня 2026 року, копію детального опису робіт (наданих послуг) від 07 вересня 2026 року про надання правової допомоги на суму 7 000 грн, копію акта приймання-передачі наданої правової допомоги №2 від 01 вересня 2026 року до Договору про надання правової допомоги від 26 лютого 2026 року № 28, копію платіжної інструкції від 29 липня 2026 року про сплату 7 000 грн із призначенням платежу – гонорар за договором від 26 лютого 2026 року № 28 (а.с. 109-110)

У матеріалах справи також мається сформований у електронному суді ордер на надання правничої (правової) допомоги від 26 лютого 2026 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 26 лютого 2026 року № 28 (а.с. 40), копія свідоцтва адвоката Хворост Д.М. про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 44), копія додаткової угоди від 28 липня 2026 року №1 до договору про надання правової допомоги від 26 лютого 2026 року №28 про надання правової допомоги Бондарєву А.П., у якій визначено оплату за надання правової допомоги у розмірі 7 000 грн (а.с. 94).

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, крім іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій-четвертій статті 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із частинами першою-третьою статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Стаття 246 ЦПК України вказує, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям (див.: пункти 139-145 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Апеляційний суд звертає увагу, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений адвокатом розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності з огляду на обсяг виконаної роботи, який полягав у підготовці відзиву на апеляційну скаргу, зміст якого частково дублює відзив на позовну заяву, та участі адвоката в одному судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції, а спірні правовідносини не характеризуються значною складністю. За таких обставин заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, підлягає зменшенню до 2 000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись статтями 141, 270, 382 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Хворост Дарії Михайлівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Акцент-банк» на користь ОСОБА_1 2 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова апеляційної суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - Д.В. Сізов

Судді: О.І. Собина

А.П. Сидоренко