Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №752/20317/17 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/508/26

Єдиний унікальний № 752/20317/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за первісним позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором б/н від 21.10.2008 року, у розмірі 41 894,82 грн. та судовий збір у розмірі 1 600 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що відповідно до укладеного договору б/н від 21.10.2008 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, гак і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua: або інший Інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком).

При укладанні Договору сторони керувались ч.1 cт. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованої договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.1.1.2.7. умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову.

Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Відповідно до п.2.1.1.12.9 «Умови та правилами надання банківських послуг», боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку, зокрема, з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов`язань.

Відповідно до п.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг» за незгодою зі зміною Прав та/або «тарифів банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ позичальник зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

На підставі п.1.1.3.2.3 «Умов та правил надання банківських послуг» банк має право на зміну тарифів, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, а також інших умов обслуговування рахунків.

Згідно п.2.1.1.3.5 «Умов та правил надання банківських послуг» клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті ліміту, в межах суми, підлягають сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п.2.1.1.12.11 «Умовами та правилами надання банківських послуг», банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором.

Згідно п.1.1.3.2.2 «Умов та правил надання банківських послуг» у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та /або у разі виникнення Овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокування картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов`язків в цілому або встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власником свої боргових обов`язків та інших обов`язків за цим договором.

У зв`язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань, станом на 31.07.2017 утворилась заборгованість у розмірі 41 894,82 грн.

10.07.2018 заочним рішенням Голосіївського районного суду м.Києва задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Голосіївського районного суду від 09.07.2024 заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 10.07.2018 скасовано.

20.09.2024 ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 20.09.2024 передано справу АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за підсудністю до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.

24.10.2025 справа надійшла на адресу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2025 визначено головуючого суддю Фетісову Н.В.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2025 року призначено судове засідання, яке відкладено до 24.03.2026.

Представником відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 подано до суду зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про поновлення процесуального строку для пред`явлення зустрічного позову та прийняття його до спільного розгляду з первісним. Витребування копії кредитного договору від 21.10.2008, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 та визнання даного кредитного договору недійсним.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначає, що обґрунтовуючи позовні вимоги за первісним позовом, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором б/н від 21.10.2008, у зв`язку з чим станом на 31.07.2017 утворилася заборгованість в розмірі 41 894 грн. 82 коп. Проте, станом на момент укладення договору 21.10.2008 ОСОБА_1 виповнилося лише повних 17 років, тобто кредитний договір було укладено з неповнолітньою фізичною особою в стані неповної цивільної дієздатності. З довідкою про умови кредитування з використанням кредитної карти «Універсальна», 55 днів пільгового періоду, відповідача ознайомлено також 21.10.2008, тобто до набуття повноліття та повної цивільної дієздатності. Докази щодо надання згоди батьками ОСОБА_1 позовом на укладення кредитного договору б/н від 21.10.2008, відсутні. Таким чином кредитний договір б/н від 21.10.2008, укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 підлягає визнанню судом недійсним, у зв`язку з тим, що був укладений з неповнолітньою особою поза межами її цивільної дієздатності без згоди батьків.

24 грудня 2025 року представник позивача подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 21.10.2008 в розмірі 5 393,85 грн. (4 431,59 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 962,26 грн. - заборгованість по пені), а також понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 лютого 2025 року поновлено процесуальний строк на подання зустрічної позовної заяви. Прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсними кредитного договору. Об`єднано провадження у справі за первісним позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та провадження у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсними кредитного договору та присвоїти їм спільний номер провадження №2/742/508/26 (єдиний унікальний №752/20317/17). Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» копію кредитного договору б/н від 21.10.2008, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Згідно поданого відзиву на зустрічну позовну заяву, представник АТ КБ «Приват Банк» зазначає, що 21 жовтня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до банку з заявою відповідно до якої виразила свою згоду на наступне: «Ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанку, прошу відкрити рахунок і надати перераховані нижче послуги. Я ознайомилася і згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом я підтверджую факт отримання повної інформації про умови кредитування в ПриватБанку, а також його місцезнаходження. Банк має право у будь-який момент збільшити, зменшити чи скасувати кредитний ліміт. Банк інформує клієнта щодо розміру спершу встановленого кредитного ліміту у Пам`ятці клієнта». Підписавши заяву від 21.10.2008 між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). У вказаній заяві ОСОБА_1 виразила згоду та власним підписом підтвердила отримання кредитної картки НОМЕР_4 та ПІН-коду до неї, вказала початковий бажаний розмір кредитного ліміту в сум 100,00 грн. В день підписання заяви та отримання кредитної картки, тобто 21.10.2008, ОСОБА_1 також підписала Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». Підписанням вказаної довідки ОСОБА_1 підтвердила, що «З фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та прикладами розрахунку суми плати за користування кредитними коштами ознайомлена». 11.04.2012 картка НОМЕР_4 була перевипущена на картку № НОМЕР_2 з новим строком дії.

Отже, при укладенні загального Договору про надання банківських послуг від 21.10.2008 року сторонами були письмово погоджені всі істотні умови кредитування, зокрема визначено розмір процентної ставки за користування кредитними коштами - 1,9% на місяць (22,8% річних), розмір та порядок нарахування неустойки, розмір та строки внесення щомісячного платежу та інші умови.

Зміст договору укладеного з ОСОБА_1 зафіксовано в декількох документах: в Заяві, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Позивачем та Відповідачем укладений договір у письмовій формі. Укладення договору в такий спосіб чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч.1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими позивач ознайомлений, про що свідчить її власноручний підпис в заяві.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦК України, фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

Згідно з ч.1 ст. 32 ЦК України, крім правочинів, передбачених ст. 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не забороненозаконом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку).

Положеннями Глави 6 Постанови НБУ №492 від 12.11.2003 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» встановлено, що неповнолітні особи віком від 16 до 18 років відкривають поточні рахунки в загальному порядку, встановленому для повнолітніх осіб.

Згідно з п.2.2 р.2 постанови НБУ від 17.12.2003 № 492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах», ідентифікація клієнта не є обов`язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України.

Підписуючи Заяву від 21.10.2008, ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію в банку, а тому повторне заповнення будь-яких Заяв або підписання інших додаткових документів не вимагалося згідно до процедури, що затверджена наказами по банку, що не суперечить чинному законодавству. На підставі вказаної Заяви ОСОБА_1 21.10.2008 відкрито картковий рахунок та встановлено бажаний нею кредитний ліміт в розмірі - 100,00 грн. Вказаний розмір кредитного ліміту на час його визначення в договорі був не значним та достатнім виключно для задоволення побутових потреб ОСОБА_1 , відповідав її фізичному, духовному чи соціальному розвитку.

Подальше збільшення розміру кредитного ліміту відбулося 11.04.2012 до 1 100,00 грн., 12.04.2012 до 1 500,00 грн. та 16.04.2012 до 2 000,00 грн. Користуватися кредитним лімітом ОСОБА_1 почала 12.04.2012, тобто після досягнення повноліття, що підтверджується як випискою про рух коштів, так і розрахунком заборгованості.

Для укладення саме кредитного договору, як вбачається зі змісту ст.ст.640, 1054 ЦК України, необхідне передання грошових коштів, тобто, в даному випадку, встановлення кредитного ліміту та отримання (використання) кредитних коштів позичальником.

Відповідальність клієнта настає в момент використання кредитного ліміту - як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ПІН-коду (в банкоматах) або підписанням чека (розрахунок через POS-термінал торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові.

Право Банку змінювати кредитний ліміт встановлено Умовами та Правилами надання банківських послуг, що також було письмово погоджено ОСОБА_1 підписом у Заяві від 21.10.2008.

Отже, укладення договору банківського рахунку та розпорядження грошовими коштами на рахунку особою, яка не досягла повноліття та має неповну цивільну дієздатність, повністю відповідає вимогам ст.31 та ч.4 ст.32 ЦК України.

Із виписки вбачається, що ОСОБА_1 знімала кредитні кошти потім частково погашала заборгованість за договором і знову користувалася кредитними коштами.

Тлумачення статті 222 ЦК України свідчить, що: правочин який вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів) чи піклувальника конструюється як оспорюваний; правочин, який вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів) чи піклувальника, може бути схвалений; схвалення правочину, вчиненого неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, має місце, якщо батьки (усиновлювачі) чи піклувальник дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні правочину. Тобто схвалення правочину припускається, якщо батьки (усиновлювачі) чи піклувальник довідавшись про правочин не заявили претензію іншій стороні; по своїй суті схвалення правочину виключає можливість задоволення позову про визнання правочину вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів) чи піклувальника недійсним.

По даній справі, ОСОБА_1 не довела, що: батьки (усиновлювачі) чи піклувальник дізнавшись про вчинення правочину, протягом одного місяця заявили претензії банку; оспорюваним правочином порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду з позовом про визнання оспорюваного правочину недійсним.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду від 08.04.2020 року по справі №303/5942/17, від 05.10.2022 року по справі №383/1264/19.

При укладенні договору з ОСОБА_1 було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними. На момент укладення вказаного договору волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручними підписами.

Сторони спірного кредитного договору на добровільних засадах визначили усі його умови, які прописані чітко і зрозуміло. Оскільки ОСОБА_1 ніхто не спонукав до укладення договору, ініціатива укладення договору виходила саме від неї, а не від банку, крім того, умови договору є чіткими та зрозумілими. Підписуючи договір ОСОБА_1 погодилася з його умовами.

ОСОБА_1 у даній справі не надано належних, достатніх та допустимих доказів про порушення її прав та інтересів з боку АТ КБ "ПриватБанк", а відсутність таких порушень не породжує для неї права на захист в обраний спосіб та з вказаних у позові підстав. Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги в зв`язку з відсутністю порушеного права з боку відповідача, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Отже, з урахуванням викладеного, відсутні підстави для висновку про те, що АТ КБ "ПриватБанк" були допущені дії чи бездіяльність у порушення обов`язків, встановлених законодавством, які призвели до порушення прав ОСОБА_1 , а відтак захист її права способом визначеним позивачем за зустрічним позовом не може бути здійснений, тому заявлені зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, АТ КБ «ПриватБанк» заперечує, оскільки матеріали справи містять два зустрічних позови в паперовому варіанті в редакції від 19.09.2024 та в електронному вигляді в редакції від 10.12.2025. Обидві редакції мають однакові підстави та предмет зустрічного позову за виключенням орієнтовного розрахунку судових витрат на правничу допомогу. Так, в паперовій редакції розмір судових витрат на правничу допомогу за підготовку, написання та подання зустрічного позову визначено з розрахунку вартості 3 000,00 грн. за 1 годину. Загалом витрачено 2 години часу, тобто загальна вартість становить 6 000,00 грн. В електронній редакції зустрічного позову розмір судових витрат на правничу допомогу за підготовку, написання та подання зустрічного позову визначено також з розрахунку вартості 3 000,00 грн. за 1 годину, але загалом чомусь вже витрачено 3 години часу, тобто загальна вартість збільшилася до 9 000,00 грн. Також в електронній редакції зустрічного позову додано такий вид наданої правничої допомоги як ознайомлення з матеріалами цивільної справи на який витрачено 6 годин роботи адвоката з розрахунку вартості однієї години 3 000,00 грн., яка ідентична вартості однієї години підготовки позову. При цьому не надано жодного належного допустимого доказу витрати адвокатом 6 годин часу на ознайомлення з матеріалами справи і не вказано в якому суді (Голосіївському районному суді м. Києва чи Прилуцькому міськрайонному суді Чернігівської області) адвокат провів стільки часу.

Також, ОСОБА_1 та її представником ні позивачу за первісним позовом, ні суду не був наданий договір (чи його засвідчена копія) про надання правничої допомоги укладеного з адвокатом, який таку правничу допомогу надає.

ОСОБА_1 вказала попередній розрахунок витрат на правничу допомогу, які вона понесла у зв`язку із розглядом справи в суді, в розмірі 37 211,20 грн. АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності, розумності, є значно завищеним. Обсяг та складність поданих стороною позивача за зустрічним позовом документів не відповідає такому часовому навантаженню, а заявлене відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 36 000,00 грн. є надмірним та необґрунтованим, штучно завищеним з метою надмірного збагачення.

АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що у випадку задоволення зустрічного позову, понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі не більше 1 000,00 грн. Саме в такому розмірі витрати відповідають критерію обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, відповідають обсягу вчинених процесуальних дій, обсягу виконаних робіт, тому просить первісні позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 березня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду, яке було відкладено до 18 вересня 2026 року.

Представник позивача за первісним позовом і відповідач за зустрічним в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав та просив їх задовольнити, первісні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Докази щодо розміру понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у відповідності до положень ч.8 ст.141 ЦПК України.

Відтак, 18.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, прийшов до наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що 21.10.2008 між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір б/н, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 2 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Укладений між сторонами договір складається з Заяви, Умов та правил надання банківських послуг (а.с.6-13). За своєю правовою природою вказаний договір є одним із видів кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути суму кредиту, відсотків, комісії, пені відповідно до Заяви та Умов.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 всупереч договірним зобов`язанням, в установлені терміни не повернула належні грошові суми, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість, яка підтверджується розрахунком.

Так, згідно з наданим банком розрахунком, який був поданий до заяви про зменшення позовних вимог, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором №б/н від 21.10.2008 станом на 30.09.2020 становить 5 393,85 грн., в тому числі: заборгованість за простроченими відсотками - 4 431,59 грн., заборгованість по пені - 962,26 грн.

Згідно з витягом зі статуту позивач є правонаступником Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (а.с.19, зворот), а випискою з ЄДРПОУ (а.с.18) та банківською ліцензією (а.с.17) підтверджується, що він є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку та має право на здійснення банківських операцій.

Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 виданого в грудні 2007 року Прилуцьким МРВ УМВС України в Чернігівській області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Прилуки Чернігівської області (а.с.14, зворот).

За змістом п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 30 ЦК України обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст. 31 ЦК України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Відповідно до вимог ч.1, 2, 4 ст. 32 ЦК України окрім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім`я (грошовими коштами на рахунку). Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

Відповідно до змісту ч.1, 2 ст. 33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника.

Згідно з ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У частині першій статті 30 ЦК України зазначено, що цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх виконання.

Згідно з ч.1 ст. 34 ЦК України, повну цивільну дієздатність має фізична особа досягла 18 років (повнолітня).

Згідно з ч.1, 2 ст. 221 ЦК України правочин, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності, може бути згодом схвалений її батьками (усиновлювачами) або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном. Правочин вважається схваленим, якщо ці особи, дізнавшись про його вчинення, протягом одного місяця не заявили претензії другій стороні. У разі відсутності схвалення правочину він є нікчемним.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 222 ЦК України правочин, який неповнолітня особа вчинила за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальника, може бути згодом схвалений ними у порядку, встановленому статтею 221 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Яякщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

За ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Банк зазначив, що відповідно до укладеного договору №б/н від 21.10.2008 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 28,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому на момент підписання кредитного договору - 21.10.2008 року, їй було 17 років.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга статті 203 ЦК України).

Характер кредитних правовідносин, є досить складними і передбачають обов`язок позичальника регулярно в обов`язковому порядку вносити кошти на погашення кредиту, сплати відсотків та комісії, матеріальну відповідальність за порушення строків грошових платежів, незважаючи на порівняно незначний розмір кредиту не дає підстав віднести кредитний договір до дрібних побутових правочинів, а тому відповідно до вимог закону у разі, коли позичальником є неповнолітня фізична особа, кредитний договір з нею може бути укладений лише за згодою її батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Об`єктивно довести незнання іншою особою про ті чи інші факти учаснику процесу неможливо, у той же час, як можливо довести протилежне, що особа знає про той чи інший факт. Відповідно доводи існування того чи іншого факту повинна та сторона, яка стверджує про його існування.

Проте, позивачем не доведено, а судом не встановлено факту надання згоди батьками позичальника на укладення нею спірного кредитного договору, або про їх обізнаність про такий договір, оскільки саме банк має доводити обізнаність батьків неповнолітньої про укладення останньою кредитного договору.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 24 березня 2021 року по справі №219/12839/19 (провадження №61-17988ск20).

За положеннями частин першої і третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною другою ст. 222 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову, оскільки укладений оспорюваний договір виходить за межі дрібного побутового та укладений неповнолітньою без згоди батьків, що є підставою для відмови у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору, який підлягає визнанню недійсним з моменту укладення.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Оскільки в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено, то судові витрати покладаються на позивача за первісним позовом.

Оскільки в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено в повному обсязі, то суд вважає необхідним стягнути з первісного позивача на користь первісного відповідача 1 211,20 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на сплату судового збору при подачі зустрічної позовної заяви до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 315, 352, 354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні первісного позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору - задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір б/н від 21 жовтня 2008 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА