Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №729/1324/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1324/26 2/729/1128/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2026 р. . Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

при секретарі Романченко С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 103929297, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 5 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених умовами договору.

Вказаний кредитний договір було укладено в електронній формі. Для отримання кредиту відповідач зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Мілоан», створив особистий кабінет, зазначив реквізити банківської картки та подав заявку на отримання кредиту. Після ознайомлення із запропонованими умовами кредитування відповідач акцептував пропозицію кредитодавця та підписав кредитний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти на рахунок платіжної картки, зазначеної відповідачем під час оформлення кредиту. Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти у визначеному договором розмірі.

Водночас відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у встановлений договором строк кредитні кошти, комісії та проценти за користування кредитом у повному обсязі не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

26.11.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 114-МЛ/Т, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до боржників первісного кредитора, у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 103929297 від 24.04.2024 року.

Відповідно до виписки з особового рахунку та витягу з реєстру боржників заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 27 069 грн. 40 коп., з яких: 4 600 грн. — прострочена заборгованість за сумою кредиту; 306 грн. — прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту; 16 604 грн. — прострочена заборгованість за відсотками та 5559 грн. 40 коп. — заборгованість за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу письмову претензію про погашення кредитної заборгованості № 24008498/5252 від 03.08.2026 року, однак заборгованість відповідачем погашена не була.

У зв`язку з наведеним, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 103929297 від 24.04.2024 року у загальному розмірі 27 069 грн. 40 коп., а також судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Ухвалою від 26.08.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, представник позивача у поданій заяві просить провести розгляд справи без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, проте надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Також у поданій заяві зазначив, що позовні вимоги визнає частково, просив відмовити у стягненні пені, нарахованої у пероід дії в країні воєнного стану, та у стягненні нарахованих відсотків у частині, що перевищує 1% встановлений законом як максимальний розмір денної процентної ставки. При цьому, відповідач відзив на позов не подавав.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 103929297, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 5 000 грн., на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,12% та інших платежів, передбачених договором (а.с.6-12,16).

Згідно з умовами кредитного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник — повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші передбачені договором платежі у порядку та строки, визначені договором.

Кредитний договір було укладено в електронній формі шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «Мілоан», створення особистого кабінету, подання заявки на отримання кредиту та проходження електронної ідентифікації. Після ознайомлення з умовами кредитування відповідач підтвердив прийняття пропозиції кредитодавця та підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджується довідкою з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» про надсилання одноразового ідентифікатора у формі SMS.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, останній набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, обумовлені ним, — з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника та діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що після укладення договору ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу кредитні кошти у безготівковій формі на рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 , зазначеної ним під час оформлення кредиту, що підтверджується платіжним дорученням про перерахування коштів за кредитним договором № 103929297 від 24.04.2024 року (а.с.16 зв.ст.).

Крім того, на виконання ухвали суду, АТ «ПриватБанк» надано витребувані відомості, якими підтверджено належність платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зарахування на відповідний картковий рахунок кредитних коштів у розмірі 5000 грн. 24.04.2024 року.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язався здійснювати погашення кредиту, процентів, комісій та інших передбачених договором платежів у встановлені строки, однак свої зобов`язання належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

26.11.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 114-МЛ/Т, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників (а.с.24-26).

Факт передачі прав вимоги підтверджується Договором відступлення прав вимоги № 114-МЛ/Т від 26.11.2024 року, актом приймання-передачі Реєстру боржників та платіжною інструкцією за вказаним договором (а.с.33,34)

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 114-МЛ/Т від 26.11.2024 року, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 103929297 від 24.04.2024 року у загальному розмірі 17924 грн. 60 коп.(станом на 26.11.2024)(а.с.34).

Згідно з випискою з особового рахунку та розрахунком заборгованості за Договором про споживчий кредит № 103929297 від 24.04.2024 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.08.2026 становить 27 069 грн. 40 коп., з яких: 4600 грн. — прострочена заборгованість за сумою кредиту; 306 грн. — прострочена заборгованість за комісією за надання кредиту; 16604 грн. — прострочена заборгованість за відсотками; 5 559 грн. 40 коп. — заборгованість за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання. При цьому, відсотки нараховувалися позивачем у межах строку кредитування, до 19.04.2025 (а.с.17-23).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

У силу статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до положень ст.ст.1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що у порушення вимог закону та умов договору відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у встановлені строки кредит та нараховані платежі не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Враховуючи, що заборгованість за сумою кредиту у розмірі 4 600 грн., за комісією за надання кредиту у розмірі 306 грн. та відсотками за користування кредитом у розмірі 16 604 грн. підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині. При цьому, відповідачем наданий розрахунок не спростовано, а саме лише його посилання на нарахування відсотків, які перевищують 1% встановлений законом як максимальний розмір денної процентної ставки, суд не бере до уваги, оскільки відповідач, ознайомившись із умовами договору, погодився саме на умови кредитування закріплені у договорі, відзиву на позов з власним розрахунком суду не подавав.

Щодо заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 5 559 грн. 40 коп., визначеної позивачем як неустойка та/або проценти за порушення грошового зобов`язання, яку нараховано у період дії воєнного стану, то суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 559 грн. 40 коп. заборгованості по неустойці, нарахованої за порушення грошового зобов`язання, задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 21510 грн., з яких: 4600 грн. — заборгованість за сумою кредиту, 306 грн. — заборгованість за комісією за надання кредиту та 16 604 грн. — заборгованість за відсотками.

Що стосується судових витрат, то суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на суму 21510 грн., що становить 79,46 % від заявленої до стягнення суми, то з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 115 грн. 59 коп. (2 662 грн. 40 коп. х 79,46 %)

Вирішуючи питання щодо витрат на професійну правничу допомогу, слід врахувати таке.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи, а також чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт наданих послуг № Д/32681 від 10.08.2026 року та детальний опис наданих послуг, відповідно до яких вартість професійної правничої допомоги у даній справі визначена у розмірі 8 000 грн.

Таким чином, суд вважає, що з урахуванням положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, часом, необхідним для їх надання, та значенням справи для сторони, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 526, 527, 530, 599, 1050, 1048, 1054, 1056, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 141, 258,259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 103929297 від 24 квітня 2024 року у розмірі 21510 (двадцять одна тисяча п`ятсот десять) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 115 (дві тисячі сто п`ятнадцять) гривень 59 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя Бобровицького районного суду Н. О. Булига