Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №729/1301/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Суд: Бобровицький районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №729/1301/26

Суддя: Булига Н. О.

Справа № 729/1301/26 2/729/1113/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

заочне

28 вересня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

секретаря Романченко С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №259641. Зазначений договір укладено в електронній формі шляхом направлення відповідачу електронного повідомлення (SMS) з одноразовим ідентифікатором, введенням якого відповідач підтвердив прийняття умов кредитного договору.

Відповідно до умов договору ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» надало відповідачу кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 у розмірі 4 000 грн.

Однак відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, отримані кредитні кошти, проценти та інші передбачені договором платежі у встановленому порядку не сплачував, внаслідок чого утворилася заборгованість.

23.12.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №23122024/1, відповідно до умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників, у тому числі, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №259641 від 04.06.2024 року.

Згідно з договором факторингу та витягом з реєстру прав вимог, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед новим кредитором становить 17 132 грн, з яких: 4 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 4132 грн. – заборгованість за відсотками, 1000 грн. – заборгованість за комісіями та 8 000 грн. – заборгованість за пенею.

Оскільки відповідач добровільно заборгованість не погашає та належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання, позивач звернувся до суду з указаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №259641 від 04.06.2024 року у розмірі 17 132 грн, судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.

Ухвалою від 24.08.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач вважається належним чином та своєчасно повідомленим про дату, час і місце слухання справи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання у відповідності до ч.8 ст.128 ЦПК України, проте у судове засідання він не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, будь-яких заяв від нього не надходило, відзиву на позов не подавав. Тому, за таких обставин, суд доходить висновку про можливість проведення судового засідання без його участі та ухвалення заочного рішення в порядку передбаченому статтями 280, 281 ЦПК України.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 04.06.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №259641, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 4000 грн., строком на 90 днів, до 01.09.2024. Вказаний договір укладено в електронній формі та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, направленим на номер мобільного телефону, зазначений відповідачем під час укладення договору(а.с.23, 36-41).

Пунктом 1.3 кредитного договору закріплено, що за користування кредитом клієнт сплачує товариству 1,22 % на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди клієнта товариство не має прав збільшувати фіксовану процентну ставку.

Відповідно до умов кредитного договору кредит надано відповідачу у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на реквізити платіжної банківської картки № НОМЕР_1 , що підтверджується наданими позивачем доказами видачі кредитних коштів (а.с.33).

На виконання ухвали суду про витребування доказів Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» надано інформацію щодо платіжної картки № НОМЕР_1 , емітованої на ім`я ОСОБА_1 , а також виписку про рух коштів за відповідним картковим рахунком, з якої вбачається зарахування кредитних коштів 04.06.2024 року, що додатково підтверджує факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Як видно із розрахунку заборгованості ТОВ «Клай Інвест», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №259641 у загальному розмірі становить 17 132 грн, з яких: 4 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 4132 грн. – заборгованість за відсотками, 1000 грн. – заборгованість за комісіями та 8 000 грн. – заборгованість за пенею (а.с.19-20). При цьому, відсотки нараховані по 01.09.2024.

23.12.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №23122024/1, відповідно до умов якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі прав вимог (а.с.24-26).

Відповідно до витягу з додатку до договору факторингу №23122024/1 від 23.12.2024 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №259641 від 04.06.2024 року у загальному розмірі 17 132 грн, з яких: 4 000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 4 132 грн – заборгованість за відсотками, 1000 грн. – заборгованість за комісією та 8000 грн. – заборгованість за пенею (а.с.18).

Як вбачається з матеріалів справи та деталізованого розрахунку заборгованості, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, унаслідок чого станом на момент відступлення права вимоги за ним обліковувалася зазначена заборгованість.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За приписами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно дост. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши надані позивачем докази, враховуючи вищевикладене та неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів, суд доходить переконання, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 4000 гривень, за відсотками у розмірі 4132 грн., які нараховано у межах строку кредитування, до 01.09.2024, та комісії у розмірі 1000 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 8000 грн., то суд зазначає таке.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені), нарахованої за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Оскільки позивач просить стягнути з ОСОБА_1 пеню у розмірі 8 000 грн., нараховану за невиконання зобов`язань за кредитним договором №259641 від 04.06.2024 року у період дії воєнного стану, суд доходить висновку, що зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Отже, з урахуванням наведеного, позовні вимоги ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 9 132 грн, з яких: 4 000 грн. — заборгованість за тілом кредиту, 4 132 грн — заборгованість за відсотками за користування кредитом та 1 000 грн. — заборгованість за комісією. У задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 8000 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у сумі 9132 грн, що становить 53,30 % від загального розміру заявлених позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у сумі 1 419 грн. 16 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. позивачем надано договір про надання правової допомоги від 01.06.2026, додаткову угоду до нього №259641 від 21.07.2026, Акт надання послуг та детальний опис наданих послуг.

Таким чином, суд вважає, що з урахуванням положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, часом, необхідним для їх надання, та значенням справи для сторони, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 6000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 526, 527, 530, 599, 1050, 1048, 1054, 1056, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 141, 258,259, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №259641 від 04.06.2024 року у розмірі 9132 (дев`ять тисяч сто тридцять дві) гривні.

У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 1 419 (одну тисячу чотириста дев`ятнадцять) гривень 16 копійок у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 6 000 (шість тисяч) гривень у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: 07406, Київська область м. Бровари вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига

Оригінал: reyestr.court.gov.ua