Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №522/24735/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026

Справа № 522/24735/25-Е

Провадження № 2/522/474/26

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді - Ярема Х.С. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна»

про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я за наслідками ДТП.

ВСТАНОВИВ:

11.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до суд з позовом до ОСОБА_2 .

Позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 269 993,15 грн. шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, неотриманих доходів та моральної шкоди за наслідками ДТП.

02.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

16.04.2026 залучено третю особу.

Відповідач повідомлений на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України (відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи). Відповідач також повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судової кореспонденції на адресу його останнього зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ). Конверт повернувся до суду неврученим з причин "адресат відсутній".

Позивач пояснює, що 03.02.2025 з вини ОСОБА_2 сталась ДТП, в результаті якої пішохід ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження. Вартість лікування становила 8 575,15 грн. Крім того, ОСОБА_1 , яка є підприємцем, в результат перебування на лікарняному недоотримала дохід, який би могла отримати якби працювала, в сумі 247 418 грн. Також дії винуватця ДТП спричинили її моральну шкоду, яку вона оцінює в 5 000 грн.

Судом встановлено такі обставини справи.

03.02.2025 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Peugeot», «301», НОМЕР_1 , не надав дорогу пішоходу ОСОБА_1 , яка переходила проїзну частину та здійснив на неї наїзд.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП встановлена постановою Подільського районного суду м. Києва від 02.04.2025 у справі № 758/4157/25.

ОСОБА_1 зазначає, що витрати на її лікування становили 8 575,15 грн.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, дохід якої за 2024 рік становив 5 312 276,25 грн. (довідка від 25.03.2025).

З виписки №2200069 з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого вбачається, що ОСОБА_1 перебувала в стаціонарі з 03.02.2025 по 05.02.2025.

Період тимчасової непрацездатності з 03.02.2025 по 06.03.2022.

Висновки суду.

Щодо стягнення матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1,2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з ч.1 ст. 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на дату ДТП) у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

Згідно з ч.1 ст. 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на дату ДТП), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі № 359/2309/17 зазначив, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як водія транспортного засобу «Peugeot», «301», НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Євроінс Україна» за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних № 224617328, страхова сума за шкоду, заподіяну здоров`ю від 320 000 грн. до 500 000 грн., в залежності від дати страхування.

Отже, страхова сума перевищує розмір шкоди, спричиненої здоров`ю потерпілої ОСОБА_1 , який вона визначила в розмірі 8 575,15 грн.

Обставини, які б свідчили, що у страховика ПрАТ «СК «Євроінс Україна» не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, чи страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність, не наведені.

Суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, які заявлені до ОСОБА_2 , як застрахованої особи, задоволенню не підлягають, оскільки заявлені до неналежного відповідача. Належним відповідачем за цією вимогою є ПрАТ «СК «Євроінс Україна» .

Щодо відшкодування неотриманого доходу.

Збитки у вигляді упущеної вигоди підлягають відшкодуванню в таких випадках: коли заявлений кредитором неотриманий дохід (майнова вигода) був у межах припущення сторін на момент виникнення зобов`язань; втрата доходу є ймовірним результатом порушення зобов`язання іншим контрагентом (боржником); дохід не є абстрактним і може бути доведеним з розумним рівнем впевненості (постанова Верховного Суду від 30.09.2021 № 922/3928/20).

Оскільки упущена вигода є категорією визначення та розрахунок якої потребує урахування, зокрема, звичайних умов обороту, справедливості, розумності, компенсаційності відшкодування, які є оціночними поняттями, очевидно, що доведення таких обставин передбачає існування ряду міркувань (умовиводів), ймовірностей, а отже має здійснюватися із застосуванням стандарту переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Таким стандартом є стандарт вірогідності доказів, який з розумною впевненістю дозволяє стверджувати, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся (мав місце), аніж не був. Зокрема, з розумною впевненістю стверджувати доведеність позивачем наявності заподіяних йому збитків, правильність розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди, розміру упущеної вигоди, яка підлягає стягненню з боржника на користь кредитора тощо.

За цих умов збитки у вигляді упущеної вигоди підлягають відшкодуванню у разі: 1) коли заявлений кредитором не отриманий дохід (майнова вигода) був у межах припущення сторін на момент виникнення зобов`язань; 2) втрата доходу є ймовірним результатом порушення зобов`язання іншим контрагентом (боржником); 3) дохід не є абстрактним і може бути доведеним із розумним рівнем впевненості.

Позивач посилається на те, що її дохід, як фізичної-особи підприємця за 2024 рік склав 5 312 276,25 грн., в зв`язку з чим перебування на лікарняному протягом 19 днів, вважає доказом неотриманого доходу у розмірі 247 418 грн.

Позивач не зазначає яким саме видом підприємництва вона займається, не надає доказів, що її перебування на лікарняному вплинуло на її доходи, та не надає доказів підприємницької діяльності на дату ДТП.

Оскільки позивач не довела, що заявлений не отриманий дохід був на момент виникнення зобов`язань, а його втрата є ймовірним результатом ДТП, а сам дохід не є абстрактним, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Внаслідок порушення цивільних прав особи згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу вона має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Обґрунтовуючи свої вимоги в частині заподіяння моральної шкоди позивач посилалась на те що, у зв`язку з ДТП, вона отримала тілесні ушкодження, що в сукупності з наявною інвалідністю 2 групи позбавило її можливості вести усталений спосіб і ритм життя, також вона вимушена була докладати зусиль для лікування.

Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивач довела наявність моральної шкоди у сумі 5 000 грн., тому позов в цій частині підлягає задоволенню..

Керуючись ст.ст. 141, 263-265,280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ярема Х.С.