Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №946/10604/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №946/10604/25

Суддя: Смокіна Г. І.

Справа № 946/10604/25

Провадження № 2/946/325/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смокіної Г.І.,

за участю секретаря судового засідання – Карталяну М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

30.12.2025 ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжята згідно уточнень від 18.05.2026 просить визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , визнати право власності на 1/2 частину квартири за відповідачем та припинити право спільної сумісної власності, мотивуючи тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.09.2009, рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.11.2023 шлюб між сторонами розірвано. За час перебування у шлюбі подружжя за спільні кошти набули двокімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Зважаючи на те, що між сторонами не досягнуто згоди щодо поділу майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, позивачка змушена звернутися до суду щодо визнання права власності на частину квартири, придбаної у шлюбі.

Процесуальні дії суду

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.01.2026 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05.01.2026 накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 .

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.04.2026 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.05.2026 позов залишено без розгляду в частині вимог.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.05.2026 ухвалено провести розгляд справи в заочному порядку.

Аргументи учасників справи

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, до суду надала заяву, в якій просить розглянути справу в заочному порядку за її відсутності.

В судове засідання відповідач не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

11.06.2009 сторони зареєстрували шлюб, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 11.06.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 271.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.11.2023 № 946/5338/23 шлюб між сторонами розірвано.

Згідно відповіді № 2588787 від 10.04.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власником (1/1 частка) квартири АДРЕСА_2 , право власності зареєстроване 29.05.2021 державним реєстратором Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області Мельник Т.І., номер запису про право власності № 42241640.

Позиція суду

У відповідності до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 1 ст. 61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого.

З огляду на рівність часток у майні чоловіка та дружини, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд вважає позовні вимоги про визнання за позивачкою права власності на частину спірної квартири обґрунтованими, що є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 223, 258, 263-265, 279 ЦПК України, cт. 355, 356, 358, 364 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП – НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: Г.І.Смокіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua