Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №756/8834/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 28.09.2026 Справа № 756/8834/25

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 756/8834/25 Пр. № 22-ц/807/347/26 Головуючий у 1 інстанції: Савеленко О.А. Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2025 року у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (надалі - ТОВ «ФК «ЕЙС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулось до Оболонського районного суду м. Києва з позовом (т.с.1 а.с. 1-8), в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 279122196 від 26.01.2022 року станом на 16.06.2025 року в сумі 14245,20 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 12000,00 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, - 2245,20 грн, заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) - 00,00 грн, від сплати якої відповідач у добровільному порядку ухиляється, а також витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що 26.01.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 279122196 на суму 12000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Перед укладенням кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт первісного кредитора та зареєструвався на даному сайті, створивши особистий кабінет позичальника за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані. Відповідач пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті в мережі інтернет. Вказані правила є публічною пропозицією (офертою) в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. За умовами кредитного договору відповідачка отримала кредит в сумі 12000,00 грн 26.01.2022 на банківську картку № НОМЕР_1 , яку зазначила у поданій заявці. Зобов`язання щодо повернення кредиту відповідачка не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість. 28.11.2018 між первісним кредитом та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 31.07.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 31/0724-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги№ 1 від 31.07.2024 до договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 29.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 14245,20 грн.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Діденка Є.В. ( т.с.1 а.с.159-160). Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва (т.с.1 а.с.163) дану справу передано для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя (т.с.1 а.с.163). В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Савеленко О.А. (т.с.1 а.с.170). Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.171-173) відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано з АТ «Універсал Банк» наступну інформацію: - чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 платіжна картка НОМЕР_1 ; - інформацію про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска картки НОМЕР_1 у період з період з 26.01.2022 по 31.01.2022 у сумі 12000,00 грн; - чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 ; - чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком маска картки НОМЕР_1 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер в анкетних даних ОСОБА_1 . У разі підтвердження зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_1 , за період з 26.01.2022 по 31.01.2022 у сумі 12000,00 грн, витребувати наступну інформацію у вигляді первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти позичальника); повного номера рахунка маска картки НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 . У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_2 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 за платіжною карткою маска картки НОМЕР_1 , витребувати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 за платіжною карткою НОМЕР_1 . Якщо банківська картка не належить вказаній особі, просить витребувати інформацію про власника банківської картки. На виконання вищезазначеної ухвали АТ «Універсал Банк» надано відповідь (т.с.1 а.с.181-183).

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2025 року (т.с.1 а.с. 186-193) у задоволенні позов у позивача у цій справі відмовлено.

За заявою відповідача ОСОБА_1 вищезазначене заочне рішення судом першої інстанції не переглядалось та в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» у своїй апеляційній скарзі (т.с.1 а.с. 195-220) просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 279122196 від 26.01.2022 в розмірі 14245,20 грн та 13056,00 грн судових витрат, понесених в суді першої та апеляційної інстанції, у вигляді сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та 3633,60 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А. (т.с.2 а.с.30). Ухвалою апеляційного суду (т.с.2 а.с.31) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду (т.с.2 а.с.34). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (т.с.2 а.с.35), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (т.с.2 а.с.36). Оскільки, відповідно до ст. 369 ч. 1 ЦПК України в редакції ЗУ від 19.06.2024 року № 3831-ІХ, якій набрав чинності з 19.07.2024 року, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (розрахунок: 3028,00 грн. * 30 = 90840,00 грн., у цій справі ціна позову 14245,20 грн - (т.с.1 а.с.1), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідач (а.с. 38-46) не скористалась своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, має місце відповідне навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та відповідний штат суддів Запорізького апеляційного суду; відпустки судді-доповідача (т.с.2 а.с.47,49) та курси підвищення кваліфікації (т.с.2 а.с.48).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ «ФК «ЕЙС» у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити …нове рішення.

В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача у цій справі у повному обсязі, керувався ст. ст. 4, 12 - 13, 76, 81, 141, 223, 247, 265, 273, 280-284, 353, 354 ЦПК України та виходив із того, позивачем не доведено факт передачі права вимоги первісним кредитором щодо боржника ОСОБА_1 за договором №4395041 від 17.02.2024.

Проте із таким висновком суду першої інстанції у цій справі повністю погодитись не можна з таких підстав.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає лише частково.

Так, хоча судом першої було правильно встановлено, що 26.01.2022 ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи в мережі Інтернет звернулась до ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» із заявою на отримання грошових коштів в кредит (т.с.1 а.с.30). 26.01.2022 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 279122196, за умовами якого відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 12000,00 грн строком до 25.02.2022 на банківську картку, зазначену у заяві. Сторони узгодили, що позичальник має право користуватись кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання (п.1.6). Крім того сторони узгодили, що позичальник має право продовжити строк надання кредитної лінії за умови здійснення протягом дисконтного періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, що позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналі самообслуговування активовано функцію продовження строку дисконтного періоду За користування кредитом відповідачка зобов`язалась сплатити відсотки, визначені п.1.9 договору. Договір підписаний відповідачкою в інформаційно-телекомунікаційній системі електронним підписом одноразовим ідентифікатором (т.с.1 а.с.100-106). Відповідачка ознайомлена з паспортом споживчого кредиту (т.с.1 а.с.97-98). Кредитні кошти в сумі 12000,00 грн були перераховані ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на рахунок відповідачки ОСОБА_1 26.01.2022, що підтверджується платіжним дорученням №ааа6f0d8-fb95-45ae-98d1-38d1869f0768 від 26.01.2022 (т.с.1 а.с.10). Зарахування грошових коштів за кредитним договором підтверджується інформацією, наданою АТ «Універсал Банк» інформацією, згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , 26.01.2022 на платіжну картку було зарахована платіж 12000,00 грн (т.с.1 а.с.181-183). Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 279122196 від 26.01.2022, яка завірена ТОВ «ФК «ЕЙС» сума заборгованості ОСОБА_1 становить 14245,20 грн, яка складається з наступного: 12000,00 грн - прострочене тіло кредиту; 2245,20 грн - прострочені відсотки (т.с.1 а.с.111). Аналогічна інформація міститься у розрахунку заборгованості, вчиненому ТОВ «Таліон Плюс» (т.с.1 а.с.112-113). Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» розмір нарахованих відсотків станом на 05.05.2022 становить 1585,20 грн (т.с.1 а.с.114-116). Порядок укладення кредитного договору з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» визначений долученим до позовної заяви Алгоритмом дій, Порядком дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (т.с.1 а.с.11-14, 17-29, 31-47). З метою акцепту оферти позичальником здійснено ідентифікацію відповідачки одноразовим ідентифікатором (т.с.1 а.с.15-16).

28.11.2018 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язалось відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта заплату на умовах, визначених договором (т.с.1 а.с.96, 120-130). 28.11.2019 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої продовжено строк дії договору до 31.12.2020, всі інші умови залишені без змін (т.с.1 а.с.131). Згідно з додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, яка укладена між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», сторони узгодили викласти текст договору факторингу № 28/1118-01 у новій редакції. У новій редакції договору зазначено, що договір діє з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до 31 грудня 2021 року, але у будь якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами (т.с.1 а.с.132-141). 31.12.2021 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої продовжено строк дії договору до 31.12.2022 включно (т.с.1 а.с.142). 31.12.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої продовжено строк дії договору до 31.12.2023 включно (т.с.1 а.с.143). 31.12.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої продовжено строк дії договору до 31.12.2024 (т.с.1 а.с.144). Згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 175 від 05.05.2022 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» здійснено всі розрахунки за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (т.с.1 а.с.95). Судом першої інстанції також правильно було досліджено реєстр боржників №175 від 05.05.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, який складається з трьох окремих аркушів. Інформація про кредитний договір № 279122196, укладений 26.01.2022 з ОСОБА_1 міститься на окремому аркуші (т.с.1 а.с.117-119).

31.07.2024 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС»» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 31/0724-01, за умовами якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язалось відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (т.с.1 а.с.85-94). Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті від 05.08.2024 № 7075, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» проведено розрахунки за договором факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 (т.с.1 а.с.81). Судом першої інстанції правильно було досліджено реєстр боржників до договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024, який складається з трьох окремих аркушів. Інформація про кредитний договір № 279122196, укладений 26.01.2022 з ОСОБА_1 міститься на окремому аркуші (т.с.1 а.с.82-84).

29.05.2025 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, за умовами якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який є невід`ємною частиною договору (т.с.1 а.с.71-83). Згідно з платіжними інструкціями в національній валюті від 04.06.2025 № 243, № 245, 246, 247, 248 ТОВ «ФК «ЕЙС» проведено розрахунки за договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025 (т.с.1 а.с.58-62). Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025, ТОВ ФК «ЕЙС» прийняв реєстр боржників в кількості 7277 (т.с.1 а.с.63). Судом першої інстанції досліджено реєстр боржників до договору факторингу № 29/05/25-Е від 29.05.2025, який складається з трьох окремих аркушів. Інформація про кредитний договір № 279122196, укладений 26.01.2022 з ОСОБА_1 міститься на окремому аркуші (т.с.1 а.с.68-70).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Згідно із ч. ч. 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію». Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Пунктом 12 ч.1ст.3Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий Ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України). При цьому, на виконання вимог ч.1ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами. Із вказаних норм права та із аналізу письмових доказів вказаної цивільної справи можна дійти висновку, що сторони погодили умови кредитування.Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Як встановлено у ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Частино першою статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Частиною 1 ст.633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Суд першої інстанції, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, дійшов правильного висновку, що: - дослідженими матеріалами справи підтверджено факт укладення кредитного договору № 279122196 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою ОСОБА_1 та отримання відповідачкою кредитних коштів; - при укладенні кредитного договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору; - зобов`язання за кредитним договором відповідачка не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість; - таким чином факт укладення кредитного договору доведений наданими суду першої інстанції матеріалами справи та не спростований відповідачкою.

Проте, разом із цим, при вищевикладених правильно встановлених судом першої інстанції обставинах цієї справи та правильним застосуванням останнім вищезазначених норм матеріального права у цій справі, суд першої дійшов помилкового висновку про те, що вищезазначені Витяги з реєстру боржників не є належним доказом отримання відповідачем права вимоги, у зв`язку із чим, суд першої інстанції також дійшов помилкового висновку про те, що позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» не доведено факт передачі йому первісним кредитором права вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за договором №4395041 від 17.02.2024.

Оскільки, суд першої інстанції у цій справі на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи та помилково не врахував у цій справі таке. Реєстри прав вимоги в межах договорів факторингу містять інформацію, яка відповідно до законодавства України належить до таємниці фінансової послуги. Це положення закріплене в статті 10 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», де зазначено, що конфіденційна інформація, яка стосується фінансових послуг, не підлягає розголошенню без згоди відповідних осіб, крім випадків, прямо передбачених законом. У контексті договорів факторингу така інформація включає деталі щодо боржників, їхніх зобов`язань. Крім того, реєстри прав вимоги містять персональні дані боржників, які захищені Законом України «Про захист персональних даних». Відповідно до цього закону, будь-яка обробка або передача таких даних можлива лише за згодою суб`єкта персональних даних або в межах чітко визначених правових підстав. У разі надання таких даних без правових підстав може виникнути загроза порушення прав осіб, чиї дані зазначені в реєстрі. Закон України «Про інформацію» захищає конфіденційну інформацію, до якої належать дані про особу, умови її зобов`язань чи взаємодії із фінансовими установами. Цей закон встановлює, що доступ до такої інформації має бути обмежений та може здійснюватися виключно уповноваженими особами. Враховуючи викладене, сторона, яка уклала договір факторингу, не має права надавати повний реєстр прав вимоги третім особам. Це пояснюється тим, що умови договорів, за якими передаються права вимоги, є предметом конфіденційності. Надання такого реєстру могло б розкрити інформацію, яка не стосується конкретного предмета договору або конкретної передачі прав вимоги, що порушує зобов`язання сторони за договором та чинне законодавство України. Таким чином, забезпечення збереження інформації, її нерозголошення та недопущення використання на свою користь або на користь третіх осіб є не лише правовим обов`язком, але й запорукою виконання принципів добросовісності у сфері фінансових послуг. У межах правовідносин, що виникають за договором факторингу, важливо підкреслити, що клієнт (ініціатор договору) має право передавати фактору лише ту інформацію, яка стосується конкретних осіб, щодо яких відбулося передання права вимоги. Це обмеження базується на принципах конфіденційності та належного використання інформації, які закріплені у чинному законодавстві України, зокрема в Законі України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про інформацію» та «Про захист персональних даних». Чинне законодавство України не містить чітких вимог щодо форми витягів з реєстрів, які підтверджують перехід права вимоги за договорами факторингу. У контексті статей 512 та 1077 ЦК України, перехід права вимоги може підтверджуватися документами, які належним чином фіксують факт укладення договору факторингу та передачі прав. Це можуть бути засвідчені копії витягів, електронні документи або документи, підписані обома сторонами договору. Законодавець не встановлює вичерпного переліку чи форми таких документів, що вказує на необхідність їх оцінки з точки зору загальних критеріїв допустимості та належності, передбачених ЦПК України. Важливо також зазначити, що надання копій документів або витягів, які підтверджують право вимоги або містять інформацію, необхідну для реалізації цього права, може здійснюватися безпосередньо особою, до якої перейшло право вимоги. Такий підхід гарантує збереження принципу конфіденційності та захисту персональних даних, оскільки доступ до інформації обмежується лише тими суб`єктами, які мають юридичну необхідність або повноваження для її отримання.

Апеляційним судом встановлено, що подані вищезазначені витяги з реєстрів прав вимоги за договором факторингу відповідають вимогам, встановленим законодавством України. На підтвердження передання первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги до відповідача за кредитним договором позивач надав Витяг з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 року, який укладений між сторонами на виконання Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (т.с.1 а.с.117-119). Даний витяг оформлений у фізичній формі та має усі необхідні реквізити, а саме: форму, назву, погоджену сторонами, підписи сторін та основну інформацію, яка чітко підтверджує факт переходу права вимоги за кредитними договорами. Дані, зазначені в наданому Витягу, достатні для умов п.4.1. договору факторингу та відповідають вимогам, встановленим законодавством України. Щодо Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 31.07.2024 до Договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 та скан - копії Витягу з Реєстру Боржників до договору № 29/05/25-Е від 29.05.2025 (т.с.1 а.с.68-70, 82-84), оформлених у фізичній формі, вони також мають усі необхідні реквізити, а саме: назву, форму, погоджену сторонами, підписи сторін та основну інформацію, яка чітко підтверджує факт переходу права вимоги за кредитними договорами. Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України, перехід права вимоги має бути підтверджений належними доказами, але конкретної форми витягів з реєстрів у законодавстві не встановлено. Законодавець лише вимагає, щоб передані документи підтверджували зміст зобов`язання та факт переходу права вимоги, що у даному випадку забезпечено. Витяги з реєстрів боржників (прав вимог) формуються безпосередньо клієнтом та фактором, тобто сторонами договору факторингу. Позивач, як новий кредитор, не має впливу на їх форму чи вигляд, а також доступу до повного реєстру. Його роль обмежується отриманням документів, які передаються йому у зв`язку з виконанням договору факторингу. Таким чином, апеляційним судом встановлено, що подані витяги з реєстрів відповідають загальним вимогам належності та допустимості доказів, передбаченим ст. 76 та 77 ЦПК України. Законодавство України не встановлює чіткої уніфікованої форми таких витягів, а тому важливим є зміст документа, його реквізити та відповідність домовленостям між сторонами договору. Відтак, позивачем належно і достатньо доведений факт переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», і наступні переходи прав вимоги до останнього кредитора - ТОВ «ФК «ЕЙС».

Суд першої інстанції мав виходити та апеляційний суд виходить при вирішенні цієї справи із:

- свободи договору (ст. 627 ЦК України) - відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства…;

- презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) - вищезазначених підписаних без зауважень у встановленому законом порядку сторонами кредитного договору № 279122196 від 26.01.2022 року, укладеного між ТОВ ««МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронному вигляді (підпис відповідача ОСОБА_1 на договорі - т.с. 1 а.с.106) та договорів факторингу (т.с. 1 а.с. 68-70, 82-84, 117-144), оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та відповідачем апеляційному суду не надані, так, у матеріалах цієї справи відсутнє будь-яке рішення іншого суду в іншій справі про визнання вищезазначених договорів: кредитного та факторингу недійсними та відповідачем ОСОБА_1 апеляційному суду не надано; взагалі відповідач ОСОБА_1 вищезазначені кредитний договір та договори факторингу, отримання нею кредиту та невиконання нею обов`язків за останніми, належність позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» як нового кредитора, у цій справі не оспорювала, будь-якого зустрічного позову у цій справі не подавала, мав місце взагалі заочний розгляд цієї справи судом першої інстанції),

- принципу обов`язковості договору (ст. 629 ЦК України), за змістом якої вищезазначені кредитний договір та договори факторингу є обов`язковими для виконання його сторонами.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

За таких обставин, апеляційну скаргу ТОВ «ФК «ЕЙС» слід задовольнити частково, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2025 року у цій справі слід скасувати, ухвалити у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови; позов ТОВ «ФК «ЕЙС» задовольнити; стягнути з ОСОБА_1 на користьТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 279122196 від 26.01.2022 року станом на 16.06.2025 року в сумі 14245,20 грн, яка складається з:заборгованості по тілу кредиту - 12000,00 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом, - 2245,20 грн.

Крім того, в силу вимог ст. ст. 133, 137, 141 ч. ч. 1, 13 ЦПК України, в разі задоволення апеляційної скарги позивача частково та позову позивача у повному обсязі у цій справі:

- відповідач не має права на компенсацію за рахунок позивача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у тому числі у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу;

- з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені документально підтверджені судові витрати, пов`язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у вигляді:

= судового збору 6056,00 грн. (розрахунок: судовий збір за позовну заяву у суді першої інстанції у розмірі 2422,40 грн. (т.с. 1 а.с. 9) + судовий збір за апеляційну скаргу в суді апеляційної інстанції у розмірі 3633,60 грн. (т.с. 2 а.с. 29),

= витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції (зміст апеляційної скарги - т.с 1 а.с. 218 - свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненко А.І. - копія т.с.1 а.с.108) у зменшеному загальному розмірі 2500,00 грн замість «7000,00 грн» (- довіреність від 29.05.2025 року на представництво адвокатом Тараненко А.І. інтересів ТОВ «ФК «ЕЙС» (копія т.с.1 а.с.107); ордер на надання правничої допомоги ТОВ «ФК «ЕЙС» адвокатом Тараненко А.І. (копія - т.с.1 а.с.148); - підписаний ТОВ «ФК «ЕЙС» та АБ «Тараненко та партнери» без зауважень акт прийому-передачі наданих послуг (копія - т.с.1 а.с.109), відповідно до якого перелік наданих правових та юридичних послуг становить: - складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №279122196 від 26.01.2022 - 2 години - 5000,00 грн, - вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором №279122196 від 26.01.2022 - 2 години - 1000,00 грн, - підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №279122196 від 26.01.2022 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 година - 500,00 грн, - підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №279122196 від 26.01.2022 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - 1 година - 500,00 грн; - додаткова угода №25770735633 від 30.05.2025 року до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 (копія - т.с.1 а.с.110) з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України та, відповідно, складності цієї справи, ціни позову, виконаних робіт та послуг адвокатом, часу витраченого на них, а також, розумності, справедливості та пропорційності останніх у цій справі позовним вимогам позивача на загальну суму 14245,20 грн. (т.с.1 а.с.1).

Оскільки, ЦПК України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката, а також не встановлено форму такого документу. Адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (довідку тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Тому, надані стороною позивача у цій справі суду першої інстанції вищезазначені документи на підтвердження у тому числі понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, зокрема акт виконаних робіт адвокатом адвокатського бюро із позивачем (т.с.1 а.с.109), є належними письмовими доказами понесення останніх позивачем у цій справі, що узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.04.2020 року у справі №727/4597/19, який є обов`язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12-13, 81-82, 89, 367-368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» задовольнити частково.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2025 року у цій справіскасувати.

Ухвалити у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови.

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користьТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 279122196 від 26.01.2022 року станом на 16.06.2025 року в сумі 14245,20 грн, яка складається з:заборгованості по тілу кредиту - 12000,00 грн, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 2245,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користьТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956) судовий збір в розмірі6056,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова апеляційним судом складена 28.09.2026 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Онищенко Е.А.Трофимова Д.А.