Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №337/2932/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 25.09.2026 Справа № 337/2932/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 337/2932/26 Головуючий у 1-й інстанції: Калугіна Г.Б.

Провадження № 22-ц/807/1583/26 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Гончар М.С.,

Онищенка Е.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Харламова Дмитра Ігоровича, на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії, просила суд: розірвати договір № 0609/17-324 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06.09.2017 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , з 01.08.2023 року; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" здійснити остаточне нарахування плати за послуги за договором № 0609/17-324 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06.09.2017 року відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг у період з 06.09.2017 року по 01.08.2023 року.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії повернуто особі, яка його подала.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Харламова Д.І., подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що позовна заява була подана ОСОБА_2 не як представником інших осіб, а у власних інтересах, як співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .

Вважає, що для правової можливості подання позову про розірвання Договору №06/09/17- 324 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 06.09.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , не має необхідності подання позову всіма 70 співвласниками вказаного багатоквартирного будинку (під`їзди 3-4, кв. 72-142, куди входить і квартира під номером АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності позивачці ОСОБА_1 ).

Зазначення в пункті 6 порядку денного рішення загальних зборів співвласників вказаного багатоквартирного будинку від 20.08.2025 про те, що – ОСОБА_1 уповноважено на вчинення всіх дій, пов`язаних з розірванням договору №06/09/17-324 від 06.09.2017 року з ТОВ «Місто для людей Запоріжжя», у тому числі на представництво співвласників у суді, державних органах влади, органах місцевого самоврядування, тощо, є взаємовідносинами між ОСОБА_1 та співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , і це ніяким чином не стосується реалізації ОСОБА_1 власного процесуального права на звернення до суду з індивідуальним позовом.

Зауважує, що ОСОБА_1 звернулась до суду у власних інтересах, як один із співвласників цього багатоквартирного будинку, зазначаючи лише себе в якості позивача. Тобто у поданій позовній заяві ОСОБА_1 виступає особисто як позивач, а не представник інших осіб.

Інші учасники справи судове рішення не оскаржили.

Учасники справи наданим процесуальним законом правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду щодо повернення заяви позивачеві.

Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Оскільки в даній справі оскаржується ухвала про повернення заяви, то її розгляд проведено без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2026 року- скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не є представником в розумінні ст. 60 ЦПК України та не має права підписувати позовну заяву, оскільки відсутній документ, передбачений ст. 62 ЦПК України, який підтверджує її повноваження на представлення інтересів у суді/підписання та подання позову. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу, оскільки остання підписана особою, яка не має права її підписувати, що суперечить вимогам ст. 175 ЦПК України.

Проте, погодитися з такими висновками суду не можна з наступних підстав.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

У пункті 1 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

За статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом частини 5 статті 12 ЦПК України на суд покладається обов`язок щодо сприяння всебічному і повному з`ясуванню обставин справи шляхом роз`яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов`язків, попередження про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяння здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених законом.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на розгляд своєї справи у суді, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з положеннями ст.ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

За вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була подана ОСОБА_2 не як представником інших осіб, а у власних інтересах, як співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . Отже, у поданій позовній заяві ОСОБА_1 виступає особисто як позивач, а не представник інших осіб.

Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, що відсутній документ, передбачений ст. 62 ЦПК України, який підтверджує її повноваження на представлення інтересів у суді/підписання та подання позову.

Колегія суддів, погоджуючись з доводами скаржника, вважає, що у суду першої інстанції не було правових підстав для застосування за таких обставин та з таких причин п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника та вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають діючому законодавству і спростовують висновки суду першої інстанції.

Апеляційний суд наголошує, що суд першої інстанції, не врахувавши вищенаведеного, дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для повернення позову на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2026 року з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

В контексті вказаної практики колегія суддів вважає обґрунтування цієї постанови достатнім.

Статтею 382 ЦПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що передача справи для продовження розгляду не є остаточним вирішенням спору по суті, підстави для розподілу судових витрат, понесених заявником у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до положень статей 141, 382 ЦПК України відсутні.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 18.05.2020 у справі № 530/1731/16-ц.

Керуючись ст.ст. 259, 353, 367, 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Харламова Дмитра Ігоровича, задовольнити.

Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2026 року у цій справі скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 25 вересня 2026 року.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: М.С. Гончар

Е.А. Онищенко