Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №331/7048/24 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 25.09.2026 Справа № 331/7048/24

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 331/7048/24 Пр. № 22-ц/807/184/26 Головуючий у 1 інстанції: Ачкасов О.М. Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 08 вересня 2025 року у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (надалі – ТОВ «ФК «ЕЙС») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулось до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя суду з позовом (т.с.1 а.с. 1-8), в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 942918290 від 26.08.2021 року в розмірі 81545,47 грн, яка складається з: заборгованості по кредиту – 18378,28 грн та заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 63167,19 грн, від сплати якої відповідач у добровільному порядку ухиляється, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 26.08.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 942918290, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV4Q3X5. Зокрема, 26.08.2021 відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Перший транш за кредитним договором в сумі 14050,00 грн. кредитодавець надає одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 25.09.2021 р. 28.08.2021 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало відповідачеві грошові кошти в сумі 7950,00 грн на його банківську картку № НОМЕР_1 , тобто відповідач прийняв пропозицію ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Згідно п. 1.9.1 кредитного договору №942918290 від 26.08.2021 на період строку, визначеного п.1.7 (30 днів від дати отримання кредиту позичальником) нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 251,85 % річних, що становить 0,69 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним. Відповідно доп.1.9.3. за кредитним договором. Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, застосовується правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 % річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченим процентам за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк кристування кредиту протягом дисконтного періоду. За змістом п.1.12.2. кредитного договору, з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087.70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. З урахуванням викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування. Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. 28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, а в подальшому 28.11.2019, 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022 та 31.12.2023 між вказаними сторонами було укладено Додаткові угоди № 19, 26, 27, 31 та 32 до даного договору, відповідно до яких до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 942918290. 23.02.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23/0224-01, строк дії якого закінчується 31.12.2024, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 942918290. 28.10.2024 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 2810/24/Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників відповідно до укладеного електронного договору № 942918290 про надання кредиту від 26.08.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». В подальшому право вимоги на суму заборгованості відповідача, набув позивач за договором факторингу.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Яцун О.О. (т.с.1 а.с.91). Ухвалою суду першої інстанції від 22 січня 2025 року (т.с.1 а.с.87) дану справу передано за територіальною підсудністю до Запорізького районного суду Запорізької області. В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Ачкасова О.М. (т.с.1 а.с. 91). Ухвалою суду першої інстанції (а.с. 45) відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 08 вересня 2025 року (т.с.1 а.с. 152-156) позов позивача у цій справі задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №942918290 від 26.08.2021 в розмірі 81545,47 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956) – 6000,00 грн витрат на правничу допомогу та судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с.1 а.с. 163-167) просив поновити строк на подачу апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А. (т.с.1 а.с. 171). Ухвалою апеляційного суду (т.с.1 а.с.172) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду (т.с.1 а.с.177). Ухвалою апеляційного суду поновлено строк на апеляційне оскарження в порядку задоволення клопотання сторони апелянта, апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків (т.с.1 а.с.178-179), які було усунуто у встановлений апеляційним судом строк (т.с.1 а.с.181-183). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (т.с.1 а.с.184), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (т.с.1 а.с.185). Оскільки, відповідно до ст. 369 ч. 1 ЦПК України в редакції ЗУ від 19.06.2024 року № 3831-ІХ, якій набрав чинності з 19.07.2024 року, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (розрахунок: 3028,00 грн. * 30 = 90840,00 грн., у цій справі ціна позову 81545,47 грн – (т.с.1 а.с.1), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Позивач подав апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу сторони відповідача та додаткові пояснення у цій справі (т.с.1 а.с.190-215, т.с.2 а.с.1-5).

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження. Проте, має місце відповідне навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень; відповідний штат суддів Запорізького апеляційного суду; відпустки судді-доповідача (т.с.2 а.с.28, 30), підвищення кваліфікації судді-доповідача (т.с.2 а.с.29).

Відводів у цій справі незаявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 374 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: - залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п.1), - скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове судове рішення або змінити рішення (п.2).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За змістом ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або …зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ст. 376 ч. 4 ЦПК України).

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції при вирішенні цієї справи правильно виходив із такого.

Встановлено, що 26.08.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №942918290 (т.с.1 а.с.68 зворот – 71). Відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства: www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику і Паспортом споживчого кредиту, які є невід`ємною частиною кредитного договору, після чого подав відповідну заяву, в якій вказав свої персональні дані, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. Договір підписано електронним підписом відповідача, електронний підпис відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора MNV4Q3X5. Відповідачем була подана заявка на отримання грошових коштів в кредит від 26.08.2021 р, що підтверджується зазначеною заявкою, яка міститься в матеріалах справи (т.с.1 а.с.79). Зокрема, 26.08.2021 о 10:44:05 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Відразу після вчинених дій відповідача, 26.08.2021 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало грошові кошти в сумі 14050,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням №4eb8cc6c-76c9-41dd-9446-5290f78f9f9a від 26.08.2021 р., що також підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаціній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», у якій також зазначено додаткові угоди до договору, а саме збільшення суми кредиту на 7950,00 грн (т.с.1 а.с.80-81). Згідно із платіжним дорученням №c5a4aecf-b013-4a3d-b827-8856a6c09c41 від 28.08.2021 р. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало грошові кошти в сумі 14050,00 грн на о банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (т.с.1 а.с.18). Факт перерахування коштів відповідачу підтверджується електронним повідомленням АТ «ТАСКОМБАНК» №3980/47.1.-БТ від 08.08.2024 р. (т.с.1 а.с.19-20). Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

28.11.2018 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28.11.2019 (т.с.1 а.с.21-24). 28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін (т.с.1 а.с.26 зворот).31.12.2020 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01 (т.с.1 а.с.27-30). 31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 (т.с.1 а.с.32). 31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 (т.с.1 а.с.32 зворот). 31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року (т.с.1 а.с.33).Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №170 від 26.01.2022 до договору факторингу №28/1118-01 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №942918290 від 26.08.2021 в розмірі 65663,04 грн (т.с.1 а.с.33 зворот - 34).

23.02.2024 між ТОВ «ТАЛІОН Плюс» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №23/0224-01 (т.с.1 а.с.35-38). Відповідно до договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 до договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 81545,47 грн (т.с.1 а.с.40-41).

28.10.2024 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №2810/24/Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» за плату, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступити ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (т.с.1 а.с.42-45). Відповідно до з реєстру боржників від 28.10.2024 року до Договору факторингу №2810/24/Е, до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №942918290 від 26.08.2021 в розмірі 81545,47 грн (т.с.1 а.с.48).

З урахуваннями викладеного, судом першої інстанції було правильно встановлено, що сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Проте, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом саме у розмірі 63167,19 грн.

Оскільки, суд першої інстанції помилково вважав, що згідно із п. 1.9. кредитного договору №942918290 від 26.08.2021 за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: 1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 251,85 процентів річних, що становить 0,69 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; 1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 361,35 процентів річних, що становить 0,99 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті; 1.9.3. У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять два цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 ЦК України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору. Відповідно до п. 1.12.2. Кредитного договору з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Оскільки, при цьому, апеляційним судом встановлено, що згідно п. 1.7. договору кредитної лінії №942918290 від 26.08.2021 року, укладеному між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ОСОБА_1 встановлено, що кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі – «Дисконтний період»), а саме до 25.09.2021 року. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором (т.с.1 а.с.68 зворот). Відповідно до розрахунку заборгованості наданому ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» встановлено, що перший транш у розмірі 14050,00 грн було надано 26.08.2021 року, тобто в день укладення вищезазначеного кредитного договору, другий транш у розмірі 7950,00 грн було надано 28.08.2021 року (т.с.1 а.с.50). Вказане також підтверджується платіжними дорученнями від 26.08.2021 року та від 28.08.2021 року (т.с.1 а.с.18-18 зворот).

Традиційно в приватному праві виокремлюються дві групи засобів, за допомогою яких здійснюється контроль за тим як сторони формують договірні умови або навіть використовують конструкцію договору в цілому:

(а) еx ante (з лат. - «заздалегідь», «до події») контроль, спрямований на «коригування» як умов, так і використання конструкції договору, до моменту його укладення. Тобто сторонам заздалегідь відомо про те, які умови не можна включати в договір або/та укладати певні договори. Зазвичай здійснює еx ante контроль законодавець, при конструюванні тих чи інших імперативних приватно-правових норм;

(б) еx post (з лат. - «після події») контроль стосується натомість ретроспективної перевірки як умов, так і використання конструкції договору, і відбувається після укладення договору. Тобто сторонам заздалегідь не відомо про те, що які умови не можна включати в договір або/та укладати певні договори, оскільки норма містить тільки оціночні категорії, чи еx post контроль відбувається за допомогою принципів приватного права.

Втім при виникненні спорів,як еx ante, так і еx post контроль як за договірними умовами, так і використання договору в цілому, хоча й парламент конструює ті чи інші імперативні приватно - правові норми, здійснює суд.

Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 465/5980/17 (провадження № 61-1178св20)).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18)).

Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

Як передбачено частиною першою статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17), постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року в справі № 146/1094/21 (провадження № 61-8990св22)).

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (останній правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07 вересня 2026 року у справі ЄУН 552/672/23, який є обов`язковим для врахування загальними судами у цій справі в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України).

Враховуючи вищезазначене,апеляційний суд у цій справі вважає, що тлумачення змісту вказаних умов договору кредитної лінії №942918290 від 26.08.2021 року, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ОСОБА_1 , дозволяє зробити висновок про те, що вони є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру відсотків. Саме в такій ситуації підлягає застосуванню правило частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», адже тлумачення має здійснюватися на користь споживача і стягненню підлягають проценти за користування кредитом в розмірі 18743,42 грн в межах строку дії вказаного договору кредитної лінії (п.1.7), а саме з 26.08.2021 року по 27.09.2021 року, враховуючи автоматичне продовження строку дії кредитної лінії через надання другого Траншу 28.08.2021 року, тобто не в день укладення вказаного договору (п. 1.7 договору – копія - т.с.1 а.с.68 зворот, розрахунок – копія - т.с.1 а.с.50, платіжне доручення – копія - т.с.1 а.с. 18 зворот).

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 в іншій частині оскаржуваного рішення (щодо стягнення з відповідача на користь позивача у цій справі заборгованості по тілу кредиту у розмірі 18378,28 грн) є такими, що фактично дублюють доводи сторони відповідача у цій справі у суді першої інстанції, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача, яку він та його представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Суд першої інстанції розглянув дану справу в цій частині з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».

Право грошової вимоги може бути предметом факторингу ще до моменту фактичного виникнення конкретного боргу (постанова Верховного Суду від 07 січня 2026 року у справі ЄУН 727/2790/25). Тому сама обставина, що рамковий договір факторингу уклали у 2018 році, а кредитний договір – у 2021 році, не означає, що право вимоги не могло бути передане.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги сторони відповідача. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні та зокрема стороною відповідача апеляційному суду не надані.

При вищевикладених обставинних, доводи апеляційної скарги сторони відповідача лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 слід задовольнити частково, рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 08 вересня 2025 року у цій справі слід змінити зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості за кредитним договором №942918290 від 26.08.2021 до «37121,70 грн» (розрахунок: заборгованість по кредиту 18378,28 грн + заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 18743,42 грн), судового збору до «1102,74 грн» (розрахунок: судовий збір позивача за позовну заяву у суді першої інстанції 2422,40 грн (т.с.1 а.с.82) * сума задоволених вимог позивача 37121,70 грн (розрахунок: заборгованість по кредиту 18378,28 грн + заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 18743,42 грн)/сума заявлених позовних вимог 81545,47 грн) та витрат на правничу допомогу до «2731,36 грн» (розрахунок: розмір витрат позивача на професійнку правничу допомогу у суді першої інстанції 6000,00 грн. * сума задоволених позовних вимог позивача 37121,70 грн/ сума заявлених позовних вимог 81545,47 грн), в іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови відповідачу у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Керуючись ст.ст. 12, 81-82, 89, 133, 137, 141, 367-368, 371 – 372, 374 - 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 08 вересня 2025 року у цій справізмінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956)заборгованості за кредитним договором №942918290 від 26.08.2021 до «37121,70 грн», судового збору до «1102,74 грн» та витрат на правничу допомогу до «2731,36 грн».

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена, безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова апеляційним судом складена 25.09.2026 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Онищенко Е.А.Трофимова Д.А.