Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №309/2751/23 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 309/2751/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Мацунича М.В., Шевчука В.В.

за участі секретаря - Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хустської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2026 року (суддя Кемінь В.Д.) у справі №309/2751/23 за позовом Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, в інтересах держави в особі Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог та процесуальних рішень

08 червня 2023 року Хустська окружна прокуратура Закарпатської області, в інтересах держави в особі Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області звернулася із позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 12.06.2023 відкрито провадження у даній справі № 309/2751/23.

Ухвалою цього ж суду від 25.03.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Надалі ухвалою суду від 04.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали для подання документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

На виконання цієї ухвали, прокурором подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що внесення коштів на депозитний рахунок застосується лише у разі витребування майна у добросовісного набувача, тоді як відповідач – є недобросовісним набувачем.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 19.06.2026 позовну заяву Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, в інтересах держави в особі Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області – залишено без розгляду.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, не внесено на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, не долучено звіту про експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги

На дану ухвалу подала апеляційну скаргу Хустська окружна прокуратура Закарпатської області, в інтересах держави в особі Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області.

Посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позовну заяву було подано і провадження у справі відкрито 12.06.2023, тобто до набрання чинності Законом України №4292-ІХ від 12.03.2025 (який набрав чинності 09.04.2025).

Зазначає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України). Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі (ч. 4 ст. 3 ЦПК України). Вказує, що абзац другий ч.4 ст.177 ЦПК України не має зворотної дії в часі, відтак норми ЦПК України підлягали застосуванню в редакції, чинній на час вчинення окремої процесуальної дії – на момент звернення прокурора з позовом до суду.

Судом першої інстанції не враховано, що у Законі України N 4292-IX відсутні норми, які вказують на те, що абзац другий частини четвертої статті 177 ЦПК України має зворотну дію у часі. Посилання на пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України N 4292-IX є безпідставним, оскільки цим пунктом передбачено зворотну дію закону в часі у частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування майна.

Зазначає, що позовна вимога про витребування майна звернута до відповідача як до недобросовісного набувача, тому положення статтей 388 та 390 ЦК України в редакції Закону України №4292-ІХ від 12.03.2025 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Також вказує, що прокурор не є власником спірного майна, не може замовити оцінку такого майна, оскільки органи прокуратури не уповноважені виступати замовниками експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Межі розгляду справи та явка учасників справи

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Представник Закарпатської обласної прокуратури в судовому засіданні апеляційного суду скаргу підтримав та просив задовольнити.

Інші учасники справи та їх представники в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (а.с.85-88). Представник відповідача – адвокат Гаврилець М.Б. – подав клопотання, у якому просив відкласти розгляд справи, оскільки він не може з`явитись через участь у проведенні слідчих дій в ГУ НП в Закарпатській області. Проте доказів участі у слідчих діях надано не було. Крім того, відповідач також в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила. Відповідно до ч. 2 ст 372 ЦПК України, колегія судів розглянула справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, позицію представника прокуратури, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи та застосовані норми права

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

За змістом ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви, а також до документів, що додаються до позовної заяви, визначені статтями 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у 08.06.2023 Хустська окружна прокуратура Закарпатської області, в інтересах держави в особі Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області звернулася із позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 12.06.2023 відкрито провадження у даній справі № 309/2751/23.

Ухвалою цього ж суду від 25.03.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У грудні 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Гаврилець М.Б. звернувся до суду з клопотанням, в якому просив позовну заяву – залишити без руху, з тих підстав, що позивачем в порушення ст.ст.175,177 ЦПК України не долучено ринкової експертно-грошової оцінки земельних ділянок та не внесено на депозитний рахунок грошових коштів у розмірі ринкової вартості спірних земельних ділянок.

Ухвалою суду від 04.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали для подання документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 19.06.2026 позовну заяву Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, в інтересах держави в особі Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області – залишено без розгляду.

Ухвалу суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, не внесено на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, не долучено звіту про експертно-грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Судова колегія зауважує, що відповідно до ч. 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 4 статті 3 ЦПК України встановлено, що закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Подання позовної заяви – є процесуальною дією в розумінні ч. 3 ст. 3 ЦПК України, що зумовлює обов`язок суду розглянути питання її прийнятності із застосуванням до спірних правовідносин процесуального закону, чинного на дату звернення відповідної особи до суду.

Враховуючи наведене, у разі якщо позовна заява була подана з додержанням відповідних вимог процесуального закону, що діяли на момент її подання (тобто на час вчинення окремої процесуальної дії), така позовна заява не може бути залишена без руху, повернута, залишена без розгляду, щодо неї не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження – з підстав та правил, що запроваджені після моменту її подання до суду, внаслідок подальших змін до процесуального закону – у даному випадку абзацу другого ч. 4 ст. 177, абзацу третього ч. 2 ст. 185 ЦПК України, у редакції Закону №4292-ІХ від 12.03.2025, що набрав чинності тільки 09.04.2025.

Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію цивільних процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовуються той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій.

Залишаючи без розгляду поданий прокурором позов з підстав невиконання вимог ухвали суду про усунення недоліків, а саме: ненадання прокурором експертно-грошової оцінки земельної ділянки і невнесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що ст. 390 ЦК (з урахуванням внесених змін ЗУ N 4292-IX) встановлює обов`язок органу місцевого самоврядування або прокурора вносити вартість нерухомого майна на депозитний рахунок суду, що є передумовою для подальшого розгляду справи з метою забезпечення можливості дотримання і виконання вимог закону на момент ухвалення рішення у справі, незалежно від результату розгляду справи.

Згідно з висновками суду першої інстанції, відповідач вважається добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, поки не буде доведено протилежного, отже на спірні правовідносини поширюються вимоги ЗУ N 4292-IX.

Однак з такими висновками погодитися не можна, виходячи з наступного.

09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» N 4292-IX від 12 березня 2025 року, яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.

Законом України N 4292-IX статтю 390 ЦК України доповнено частиною п`ятою такого змісту:

"5. Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві.

Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.

Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об`єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України N 4292-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:

- нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;

- нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України N 4292-IX частину четверту статті 177 ЦПК України доповнено абзацом другим такого змісту:

"У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви".

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму (абзац третій частини другої статті 185 ЦПК України у редакції Закону України N 4292-IX).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі N 367/2022/15-ц підкреслено, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Положення частини п`ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача. Разом з тим, у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача приписи частини п`ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.

Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 виснувала, зокрема, що перевірка добросовісності набувача цього майна здійснюється саме при вирішенні питання про витребування/повернення майна.

Добросовісність чи недобросовісність особи - це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/20528/21.

У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі статті 387 ЦК України без застосування приписів частини п`ятої статті 390 ЦК України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві (коли земельна ділянка належала державі (чи територіальній громаді), а останній набувач є добросовісним). Натомість у разі недоведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє у задоволенні позову, зокрема на підставі частини п`ятої статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.

Суд першої інстанції не врахував, що за змістом пункту 2 Розділу II Закону України N 4292-IX положення цього Закону мають зворотну дію в часі у частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.

Подібні висновки у спірних правовідносинах висловлено у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі N 127/8274/24 (провадження N 61-11478св25), від 01 грудня 2025 року у справі N 354/419/25 (провадження N 61-11906св25), від 10 грудня 2025 року у справі N 354/417/25 (провадження N 61-12635св25), від 10 грудня 2025 року у справі N 354/1754/24 (провадження N 61-12524св25), від 14 січня 2026 року N 354/160/25 (N 61-12856св25).

При цьому колегія суддів вчергове зазначає, що позов було подано 08.06.2023. Ухвали про залишення позовної заяви без руху та, в подальшому, про залишення позовної заяви прокурора без розгляду було постановлено судом першої інстанції у червні 2026 року – через три роки після відкриття провадження у справі.

Звертаючись до суду з цим позовом та у заяві, поданій на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, прокурор посилався на наявність підстав для витребування земельної ділянки, обґрунтував свої вимоги недобросовісністю набувача спірної земельної ділянки.

Прокурор у цій справі пред`явив позов про витребування земельної ділянки у недобросовісного набувача, отже приписи частини п`ятої статті 390 ЦК України, частини четвертої статті 177, абзацу третього частини другої статті 185 ЦПК України у такому випадку не підлягають застосуванню при вирішенні питання про прийняття позову до розгляду. Питання про добросовісність/ недобросовісність набувачів судом може бути вирішене лише за результатами дослідження доказів у справі на стадії ухвалення судового рішення.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин приписи статті 390 ЦК України, частини четвертої статті 177, частини одинадцятої статті 187 ЦПК України.

У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов на підставі ст. 387 ЦК України без застосування приписів ч. 5 ст. 390 ЦК України, яка визначає порядок компенсації вартості майна добросовісному набувачеві. Натомість у разі недоведення позивачем недобросовісності набувача і встановлення, що набувач є добросовісним, суд відмовляє у задоволенні позову, зокрема на підставі ч. 5 ст. 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.

Висновки за результатом розгляду

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у даній справі не мав правових підстав для залишення позовної заяви без руху на підставі положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а відтак і не мав правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст.257 ЦПК України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу місцевого суду як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі, слід скасувати з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК ;країни, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 369, п. 6 ч. 1 ст 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави - задовольнити.

Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2026 року – скасувати.

Справу за позовом Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, в інтересах держави в особі Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про витребування з чужого незаконного володіння земельної ділянки,– направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 вересня 2026 року.

Головуюча

Судді