Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №951/200/23 — Козівський районний суд Тернопільської області

Суд: Козівський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №951/200/23

Суддя: Гриновець О. Б.

Справа № 951/200/23

Провадження №2/951/3/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі головуючої судді Гриновець О. Б.

з участю секретаря судового засідання Бацман Ю. В.

позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Майки М. Б.

представника ОСОБА_2 – адвоката Вароди П. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду й в режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок

установив:

короткий зміст позовних вимог.

28.02.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 01.06.2016 згідно з рішення Великоплавучанської сільської ради № 85 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 25 га для ведення особистого селянського господарства на території сільської ради.

Відповідно до рішення Зборівської міської ради Зборівського району Тернопільської області № 1209 від 17.12.2018 позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність орієнтовною площею 0, 25 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови на АДРЕСА_1 .

Під час виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність виявлено накладення меж земельних ділянок, яким вже присвоєно кадастрові номери 6123080800:02:001:0480, 6123080800:02:001:0481, які належать ОСОБА_2 . У проєктній організації позивачу пояснили, що можливості завершити розроблення технічної документації немає, оскільки її не можливо зареєструвати у Держгеокадастрі, тому що земельна ділянка, яка межує по сусідству із земельною ділянко щодо якої позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації має кадастровий номер згідно з якого розмір земельної ділянки заходить на земельну ділянку позивача.

Зазначає, що в порушення вимог ст. 198 ЗК України при встановленні меж вищевказаних земельних ділянок ОСОБА_2 не погоджено межі земельних ділянок з позивачем, як суміжним землекористувачем. Водночас на усні звернення останньої щодо погодження межі між їхніми земельними ділянками в акті прийому-передачі межових знаків в натурі відповідач не відреагував, в усній формі заявив, що має право власності на земельну ділянку.

Зазначає, що позивач не була присутньою при виконанні дій щодо закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі, а також взагалі не була повідомлена належним чином про дату та час проведення даних робіт. І як наслідок не погоджувала межі земельної ділянки, яка пропонувалась для передачі у власність відповідачу. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок площею 0, 25 га й 0, 4712 га не містить доказів будь-якого повідомлення позивача про дату, час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Крім того, вищезазначена технічна документація не погоджена із позивачем, як сусіднім землекористувачем, а саме акт прийому-передачі межових знаків на зберігання не містить підпису ОСОБА_1 , що є порушенням вимог чинного законодавства в частині погодження меж земельної ділянки із сусідніми землевласниками та землекористувачами.

Так державний кадастровий реєстратор Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області не врахувавши відсутність погодження позивача, як суміжного землекористувача шляхом проставляння підпису в технічній документації та доказів повідомлення останньої про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), все ж таки здійснив державну реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, що є порушенням вимог чинного законодавства України та законних прав позивача.

Реєстрація вищезазначених земельних ділянок відповідачем була здійснена державним кадастровим реєстратором більше року тому. Після цього позивач не зверталася до Зборівської міської ради із заявами про затвердження технічної документації та передачі у власність земельної ділянки, якою вона користується, речове право на неї не зареєстровано з вини відповідачів.

З погляду на що просить скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 6123080800:02:001:0480 й 6123080800:02:001:0481 шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію земельної ділянки.

Процесуальні дії, рішення у справі.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області Репіна К. К. від 28.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження у справі.

Згідно з ухвали Козівського районного суду Тернопільської області від 03.05.2023 постановлено витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ряд документів, зазначених у такій.

21.06.2023 згідно з ухвали суду постановлено повернути ОСОБА_1 заяву про збільшення розміру позовних вимог від 16 травня 2023 року.

Відповідно до ухвали Козівського районного суду Тернопільської області від 28.07.2023 призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено.

04.09.2023 до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

06.09.2023 поновлено провадження у справі.

18.09.2023 згідно з ухвали Козівського районного суду Тернопільської області постановлено витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ряд документів, зазначених у такій.

Згідно з розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ № 5/2023 від 10.10.2023, протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа № 951/200/23 10.10.2023 передана на розгляд судді Гриновець О. Б.

28.03.2024 відповідно до ухвали Козівського районного суду Тернопільської області у справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено.

01.06.2026 до суду надійшов висновок експерта № 320/24-22 від 08.05.2026.

08.06.2026 поновлено провадження у справі.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 01.07.2026 закрито підготовче провадження й справу призначено до судового розгляду по суті.

Розгляд справи неодноразово відкладався в тому числі і за клопотаннями сторін у справі.

Короткий зміст інших заяв по суті справи.

17.04.2023 представник ОСОБА_2 – Варода П. Б. подав до суду відзив відповідно до якого позовні вимоги не визнає, заперечує щодо обставин, викладених у позовній заяві з огляду на таке.

Так, відповідачу ОСОБА_2 згідно з рішення Великоплавучанської сільської ради № 253 від 11.06.2017 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність площею 0, 25 га на АДРЕСА_1 , площею 0, 55 га в межах населеного пункту Велика Плавуча й прощею 0, 87 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення. 06.07.2018 ФОП ОСОБА_3 виготовлено за зверненням відповідача технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

01.10.2018 відділом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області за заявами ОСОБА_2 й на підставі вищевказаної технічної документації із землеустрою в Державному земельному кадастрі зареєстровано дві земельні ділянки за кадастровим номером 6123080800:02:001:0480 площею 0, 2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 й кадастровим номером 6123080800:02:001:0481 площею 0, 4712 га для ведення особистого селянського господарства в селі Велика Плавуча Тернопільської області.

Рішенням Зборівської міської ради Тернопільської області № 1121 від 21.11.2018, серед іншого, вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_2 загальною площею 1, 5972 га, з них: 0, 2500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером 6123080800:02:001:0480, площею 0, 4712 га - для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 6123080800:02:001:0481; передати у власність ОСОБА_2 вищевказані земельні ділянки.

30.11.2018 державним реєстратором Зборівської міської ради Тернопільської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за відповідачем право приватної власності на вищезазначені земельні ділянки. У технічній документації із землеустрою на спірні земельні ділянки, серед іншого, містяться два акти: акт інвентаризації земельної ділянки від 28.03.2017, складений комісією Великоплавучанської сільської ради Тернопільської області, відповідно до якого з даних земельно-облікової документації розміри земельних ділянок, які перебувають в користуванні ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 становлять 0, 49 га з цільовим призначенням 0, 25 га - для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, 0, 24 га - для ведення особистого селянського господарства. Під час проведення обмірів виявлено, що фактичні розміри земельної ділянки 0, 5036 га, межові знаки не порушенні. Так як фактичний розмір земельної ділянки є відміним від розміру згідно з облікових даних на 0, 0136 га, межові знаки не порушені, при погодженні меж заяв та претензій суміжників до обміру не поступало. У даному акті також зазначено, що ОСОБА_1 від підпису відмовилася; акт огляду землеволодінь ОСОБА_1 від 14.03.2018, складений комісією Зборівської міської ради, відповідно до якого комісія розглянувши заяву ОСОБА_1 встановила, що земельна ділянка згідно з земельно-облікових документів становить 0, 2200 га, користувачем якої є позивач знаходиться за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. За фактичними обмірами земельної ділянки в натурі (на місцевості) дана земельна ділянка становить 0, 2400 га. Межові знаки якими означена дана земельна ділянка комісії показані на місцевості. При огляді даної земельної ділянки встановлено, що межові знаки встановлено. Порушення межових знаків між будинковолодіннями ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) не виявлено.

Представник відповідача зазначає, що позивач ОСОБА_1 не надала суду належних, допустимих доказів на підтвердження порушення її права на приватизацію земельної ділянки, яка перебуває в її користуванні внаслідок державної реєстрації спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі. Крім того, не згода останньої із встановленими межами між земельними ділянками - не є підставою для скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок.

Тож відповідач просить відмовити у задовільнені позовних вимог.

Не погоджуючись із такими доводами представника відповідача, ОСОБА_1 18.04.2023 подала до суду відповідь на відзив.

В такому, серед іншого, зазначила, що в порушення вимог ст. 198 ЗК України відповідач не погодив з нею межі земельних ділянок так як така є суміжним землекористувачем; не була присутньою при виконанні дій щодо закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі й повідомленою належним чином про дату та час проведення даних робіт; не погоджувала межі земельної ділянки, яка пропонувалась для передачі у власність відповідачу; технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок площею 0, 25 га й 0, 4712 га не містить доказів будь-якого повідомлення її про дату, час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельних ділянок в натурі (на місцевості); така технічна документація не погоджена, а саме акт прийому-передачі межових знаків на зберігання не містить підпису ОСОБА_1 ; державний кадастровий реєстратор не врахував відсутність погодження останньої тощо.

З погляду на що просить задовільнити позовні вимоги.

19.04.2023 представник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Соболєва Г. В. подала до суду відзив згідно з яким 01.10.2018 до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ФОП ОСОБА_3 внесено відомості про земельні ділянки площами 0, 2500 га, кадастровий номер 6123080800:02:001:0480 й 0, 4712 га, кадастровий номер 6123080800:02:001:0481.

Відомості про земельну ділянку площею 0,25 га, яку бажає набути у власність ОСОБА_1 не внесені до Державного земельного кадастру. Як наслідок, на момент реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 6123080800:02:001:0480, 6123080800:02:001:0481 знаходження в їх межах, іншої земельної ділянки або частини ділянки не встановлено. З огляду на викладене відсутні підстави для відмови у реєстрації земельних ділянок, які встановлені нормами ч. 6 ст. 24 Закону «Про Державний земельний кадастр».

Отож державна реєстрація вказаних земельних ділянок здійснена державним кадастровим реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру на підставі відповідної землевпорядної документації. Водночас згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

Крім того, представник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області зазначає, що речове право на земельні ділянки з кадастровими номерами 6123080800:02:001:0480, 6123080800:02:001:0481 зареєстровано 30.11.2018. Однак вимоги про припинення усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо згаданих земельних ділянок у позовній заяві не заявлялось. Тож вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права і його вимоги сформульовані таким чином, що у суду відсутні можливості дотриматись положень ч. 2 ст. 5 ЦПК України й обрати спосіб захисту цього права, який би не суперечив закону.

Щодо непогодження ОСОБА_1 меж земельних ділянок представник відповідача зазначає, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 містить акт встановлення (відновлення) та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі, закріплення їх межовими знаками та переданими на зберігання від 27.06.2018. Даний акт ОСОБА_1 не підписала. Однак у документації із землеустрою наявний акт огляду землеволодінь ОСОБА_1 , який складений комісією Зборівської міської ради. Відповідно до вказаного акта установлено, що площа земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться на АДРЕСА_1 та користувачем якої є ОСОБА_1 відповідно до земельно-облікових документів становить 0, 2200 га, а за фактичними обмірами земельної ділянки в натурі (на місцевості) – 0, 2400 га. Порушень межових знаків між будинковолодіннями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виявлено.

Тож просить відмовити у задовільнені позовних вимог.

27.04.2023 ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив, в якому не погодилася із доводами представника Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Просить задовільнити позовні вимоги.

Позиції сторін та їх представників в судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги, просили задовільнити такі в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 заперечив щодо задовільнення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

Представники Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області в судове засідання не з`явилися.

10.04.2023 голова Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області Р. Максимів подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги й заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Як видно з рішення Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області № 85 від 01.06.2016 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 25 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території сільської ради в межах населеного пункту Велика Плавуча масив «Присадиба». ОСОБА_1 подати проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у власність на розгляд та затвердження сесії сільської ради /т. 1 а. с. 8/.

Відповідно до рішення Зборівської міської ради Зборівського району Тернопільської області № 1209 від 17.12.2018 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність орієнтовною площею 0, 2500 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель житлової та громадської забудови на АДРЕСА_1 . Зобов`язано позивача замовити виготовлення технічної документації із землеустрою в організації, що має дозвіл (ліцензію) на проведення таких робіт. Виготовлену технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) подати на розгляд і затвердження у встановленому законом порядку. Встановлено термін дії даного дозволу 1 рік з моменту його прийняття. Контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища Зборівської міської ради /т. 1 а. с. 10/.

Згідно з план-схеми меж земельних ділянок накреслено межі земельної ділянки площею 0, 6037 га відносно меж земельних ділянок площею 0, 4712 га, 0, 2500 га /т. 1 а. с. 11/.

ОСОБА_6 на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав № 28814940 від 28.01.2011 /т. 1 а. с. 184/.

06.07.2018 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 виготовлено за зверненням ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно з рішення Великоплавучанської сільської ради Козівського району Тернопільської області № 253 від 11.06.2017 /т. 1 а. с. 79-86/.

У технічній документації із землеустрою на спірні земельні ділянки, серед іншого, містяться два акти: акт інвентаризації земельної ділянки від 28.03.2017, складений комісією Великоплавучанської сільської ради Тернопільської області відповідно до якого розміри земельних ділянок, які перебувають в користуванні ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 становить 0, 49 га з цільовим призначенням 0, 25 га - для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, 0, 24 га - для ведення особистого селянського господарства. Під час проведення обмірів виявлено, що фактичні розміри земельної ділянки 0, 5036 га, межові знаки не порушенні. Так як фактичний розмір земельної ділянки є відміним від розміру згідно з облікових даних на 0, 0136 га, межові знаки не порушені, при погодженні меж заяв та претензій суміжників до обміру не поступало. У даному акті також зазначено, що ОСОБА_1 від підпису відмовилася;

Акт огляду землеволодінь ОСОБА_1 від 14.03.2018, складений комісією Зборівської міської ради, відповідно до якого комісія розглянувши заяву ОСОБА_1 встановила, що земельна ділянка згідно з земельно-облікових документів становить 0, 2200 га, користувачем якої є позивач знаходиться за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. За фактичними обмірами земельної ділянки в натурі (на місцевості) дана земельна ділянка становить 0, 2400 га. Межові знаки якими означена дана земельна ділянка комісії показані на місцевості. При огляді даної земельної ділянки встановлено, що межові знаки встановлено. Висновок комісії: порушення межових знаків між будинковолодіннями ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) не виявлено /т. 1 а. с. 83 зворот, 84/.

01.10.2018 відділом у Козівському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на підставі вищевказаної технічної документації із землеустрою в Державному земельному кадастрі зареєстровано дві земельні ділянки з кадастровим номером 6123080800:02:001:0480 площею 0, 2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 й кадастровим номером 6123080800:02:001:0481 площею 0, 4712 га для ведення особистого селянського господарства в селі Велика Плавуча Тернопільської області, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.10.2018 /т. 1 а. с. 87-92/.

21.11.2018 рішенням Зборівської міської ради Зборівського району Тернопільської області № 1121 вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_2 загальною площею 1, 5972 га, з них: 0, 2500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером 6123080800:02:001:0480 на АДРЕСА_2 , площею 0, 8760 га - для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 6123080800:02:001:0482 й площею 0, 4712 га - для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 6123080800:02:001:0481 за адресою с. Велика Плавуча Козівського району Тернопільської області. Передати у власність ОСОБА_2 вищевказані земельні ділянки. Зобов`язати останнього використовувати дані земельні ділянки за цільовим призначенням й зареєструвати речове право на земельні ділянки у встановленому законодавством порядку. Контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію з питань регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища Зборівської міської ради /т. 1 а. с. 15, 93/.

30.11.2018 державним реєстратором Зборівської міської ради Тернопільської області Рудою Г. В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2 право приватної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6123080800:02:001:0480, 6123080800:02:001:0481, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 147924107, 147914197 від 04.12.2018 /т. 1 а. с. 94, 95/.

Згідно з відомостей сервісу «Опендатабот», відкритих даних земельного кадастру України, ОСОБА_2 є власником земельних ділянок: площею 0, 2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за кадастровим номером 6123080800:02:001:0480 й площею 0, 4712 га для ведення особистого селянського господарства за кадастровим номером 6123080800:02:001:0481 /т. 1 а. с. 12, 13, 16-19/.

Згідно з висновку експерта № 320/24-22 від 08.05.2026 встановити накладання меж земельної ділянки площею 0, 2500 га з кадастровим номером 6123080800:02:001:0480 й земельної ділянки площею 0, 4712 га з кадастровим номером 6123080800:02:001:0481 на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 не вбачається за можливе у зв?язку з відсутністю встановлених меж земельної ділянки позивача та її передачі у власність останньої. Вказати площу та межі такого накладання не вбачається за можливе у зв?язку із неможливістю встановлення такого накладання /т. 2 а. с. 121-127/.

Застосоване судом законодавство й висновки суду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1, 2 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частин 1, 2, 3 ст. 78 Земельного кодексу України (далі по тексту - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частин 1, 2 ст. 118 ЗК України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Відповідно до ст. 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.

Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни, або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного з землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Не підписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі №580/168/16-ц.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі № 681/1039/15-ц (провадження № 61-6454св18) зазначив, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов?язкових технічних помилок. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Видається, що погодження полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним.

Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч. 1 ст. 79-1 ЗК України).

Згідно з ч. 2 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території.

Відповідно до ч. 6 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч. 3 ст. 79-1 ЗК України).

Як визначено у ч. 4 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ч. 9 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно з ч. 10 ст. 79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Геодезичною основою для Державного земельного кадастру є державна геодезична мережа. Картографічною основою Державного земельного кадастру є карти (плани), що складаються у формі і масштабі відповідно до норм та правил, технічних регламентів. Для формування картографічної основи Державного земельного кадастру використовується єдина державна система координат (ст. 8 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікаторів об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; частину земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація; відомості про назву, код (номер) меліоративної мережі, яка забезпечує гідротехнічну меліорацію відповідної земельної ділянки; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі (частини 1, 2 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр»)

Згідно з ч. 6 ст.16 цього ж закону кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

За змістом ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Під час розгляду цивільної справи суд керується положеннями статей 77-79 ЦПК України згідно з якими належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 5 ст. 263 ЦПК України).

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не надала суду належних й допустимих доказів щодо підтвердження порушення її прав на приватизацію земельної ділянки, яка перебуває в користуванні останньої, внаслідок державної реєстрації спірних земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Сама по собі незгода ОСОБА_1 з встановленими межами між земельною ділянкою, яка знаходиться в її користуванні й земельними ділянками, які є у власності відповідача ОСОБА_2 на думку суду не є підставою для скасування державної реєстрації таких.

З огляду на що позивачем не доведено обставин, які відповідно до ст. 81 ЦПК України покладені в основу заявлених позовних вимог.

Тож суд вважає, що необхідно відмовити у задовільненні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Судові витрати.

Щодо заявленої вимоги про стягнення з позивача на користь відповідача 16 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, представник відповідача надає договір про надання професійної правничої допомоги від 06.04.2023; квитанцію до прибуткового касового ордера № 708 від 06.04.2023 на суму 16 000 грн.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (постанова ВС від 16.02.2023 у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22).

Отож з огляду на складність справи, обсяг виконаних робіт, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що визначена адвокатом сума гонорару підлягають до часткового задовільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові на позивача.

Так як судом відмовлено у задоволенні позовних вимог судові витрати у справі необхідно залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України

ухвалив:

відмовити у задовільнені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про скасування державної реєстрації земельних ділянок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 /п"ять тисяч/ гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного рішення суду 25.09.2026.

Відомості щодо учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Зборівська міська рада Тернопільського району Тернопільської області; місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 24, м. Зборів, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ: 04058410;

Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області; місцезнаходження: вул. М. Лисенка, 20 А, м. Тернопіль, Тернопільська область, код ЄДРПОУ: 39766192.

Суддя О. Б. Гриновець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua