Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №593/1566/26 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/1566/26

Провадження № 1-кп/593/183/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 1 вересня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026216050000133 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківська Івано-Франківської області, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не працюючого, особи з інвалідністю 3-ї групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 30 серпня 2026 року, приблизно о 09 год.00 хв., більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які перебували в одній із кімнат житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виник словесний конфлікт, в ході якого в ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на нанесення умисного тілесного ушкодження ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел 30 серпня 2026 року, приблизно о 09 год.00 хв., більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи в одній із кімнат житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, діючи протиправно, з прямим умислом, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, підійшов до ОСОБА_4 та наніс один удар кулаком правої руки в ділянку лівого плеча та другий удар кулаком правої руки в ділянку лівої брови потерпілої, внаслідок чого спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді саден лівої надбрівної ділянки, які згідно з п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 № 6, належать до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у заподіяні ОСОБА_4 умисних легких тілесних ушкоджень.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, до обвинувального акту прокурором додано клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні з урахуванням тих обставин, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі його захисника ОСОБА_5 , у якій він зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, беззаперечно визнає, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згідний із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.

Також у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акта долучено письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 про те, що вона згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, ознайомлена з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згідна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку; заяву обвинуваченого, в якій він зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згідний із встановленими під час дізнання обставинами, згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку; відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотань інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України визнає встановленим, що органом досудового розслідування встановлені обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст. 125 КК України, тобто спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статтей 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.125 КК України, віднесене до кримінального проступку.

ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, той факт, що він є особою з інвалідністю 3-ї групи.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому відсутні.

Суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу винного, обставини, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся, речові докази та процесуальні витрати відсутні.

У ході досудового розслідування відносно ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367-371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Бережанський районний суд Тернопільської області, з особливостями, передбаченими ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: