Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №466/6033/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6033/26

Провадження № 2/466/3922/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого – судді Зими І.Є.

за участі секретаря с/з Васинчик М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

02 липня 2026 року, ТОВ "Фінансова Компанія «Сіті Колект» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №72357887 від 06.12.2022 р., в розмірі 34 000 грн., та судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 06.12.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №72357887, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 8 500,00 грн строком на 30 днів.

Договір було укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Кредитні кошти перераховано на банківську картку відповідача.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором утворилась заборгованість, яку позивач визначив у загальному розмірі 34 000,00 грн, з яких: 8 500,00 грн - основна сума боргу та 25 500,00 грн - проценти за користування позикою. Саме такі складові заявленої до стягнення заборгованості наведені позивачем у позовній заяві.

Право вимоги за вказаним договором первісним кредитором було відступлено ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу №033-030423 від 03.04.2023 року, а в подальшому ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025 року. На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано відповідні договори факторингу, реєстри боржників, акт приймання-передачі та платіжні документи.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань, позивач просив стягнути з останнього 34 000,00 грн заборгованості, 2 662,40 грн судового збору, 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 381,74 грн витрат, пов`язаних із підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу.

Ухвалою суду від 10.07.2026 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи. Відзиву на позовну заяву не подав.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Судом встановлено, що 06.12.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №72357887.

Відповідно до п. 2.1 договору сума позики становить 8 500,00 грн, згідно з п. 2.2 строк позики - 30 днів, а п. 2.3 договору встановлено базову процентну ставку у розмірі 2,5 % на день. Датою надання позики визначено 06.12.2022 року, а датою її повернення - 05.01.2023 року.

З умов договору також вбачається, що при дотриманні встановленого договором строку загальна вартість позики становить 14 875,00 грн.

Факт перерахування відповідачу 8 500,00 грн підтверджується матеріалами справи та позивачем належним чином документально обґрунтований.

Отже, між сторонами виникли договірні правовідносини, а відповідач, отримавши грошові кошти, набув обов`язку повернути їх у строк та на умовах, визначених договором.

Разом з тим суд не погоджується із заявленим позивачем розміром процентів у сумі 25 500,00 грн з огляду на таке. Зміст договору свідчить про те, що сторони чітко визначили строк кредитування - 30 днів, з 06.12.2022 року до 05.01.2023 року.

При цьому самим договором розмежовано базову процентну ставку та процентну ставку за понадстрокове користування позикою. Зокрема, договором визначено базову ставку у розмірі 2,5 % на день та окремо ставку за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,70 % на день, яка відповідно до умов договору не застосовується в період карантину.

Водночас умовами договору передбачено можливість продовження строку користування позикою (пролонгації). Таке продовження здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет шляхом укладення додаткової угоди, яка підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Належних та допустимих доказів укладення між первісним кредитором та відповідачем такої додаткової угоди про продовження строку кредитування після 05.01.2023 року суду не надано.

Таким чином, встановлений сторонами строк кредитування закінчився 05.01.2023 року.

При цьому сама по собі обставина неповернення відповідачем кредитних коштів у встановлений договором строк не свідчить про автоматичне продовження погодженого сторонами строку кредитування.

Позивач у позовній заяві фактично виходить із того, що після 05.01.2023 року відповідач продовжив користуватися отриманими коштами, а тому на них надалі підлягали нарахуванню договірні проценти.

Однак таке тлумачення не узгоджується з установленим самим договором порядком продовження строку позики, який передбачає волевиявлення позичальника та укладення відповідної додаткової угоди.

Неповернення кредиту після настання строку виконання зобов`язання є простроченням виконання грошового зобов`язання, однак саме по собі не змінює погоджений сторонами строк кредитування та не може розглядатися як мовчазна пролонгація договору всупереч визначеному сторонами порядку такої пролонгації.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання передбачених ст. 1048 ЦК України процентів у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто за період з 06.12.2022 року по 05.01.2023 року.

За умовами договору базова процентна ставка становила 2,5 % від суми позики на день.

Таким чином: 8 500,00 грн ? 2,5 % = 212,50 грн процентів за один день. За погоджені сторонами 30 днів користування позикою розмір процентів становить: 212,50 грн ? 30 днів = 6 375,00 грн.

Вказаний розрахунок відповідає й визначеній безпосередньо договором загальній вартості позики - 14 875,00 грн, яка складається з 8 500,00 грн суми позики та 6 375,00 грн процентів.

Отже, заявлені позивачем вимоги про стягнення 25 500,00 грн процентів підлягають задоволенню частково - у розмірі 6 375,00 грн. У частині стягнення решти процентів у розмірі: 25 500,00 грн - 6 375,00 грн = 19 125,00 грн, слід відмовити, оскільки такі нараховані поза межами погодженого сторонами 30-денного строку кредитування, а доказів належної пролонгації такого строку матеріали справи не містять.

Відтак загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить: 8 500,00 грн + 6 375,00 грн = 14 875,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що право вимоги за договором №72357887 перейшло від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу №033-030423 від 03.04.2023 року та відповідного реєстру прав вимоги.

У подальшому ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025 року. У відповідному реєстрі боржників право вимоги щодо відповідача індивідуалізоване.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» набуло право вимоги до відповідача, однак лише в тому обсязі, в якому таке право належало первісному кредитору та було підтверджене належними доказами.

При цьому відступлення права вимоги не може збільшувати обсяг та змінювати умови первісного зобов`язання боржника.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» підлягає частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 14 875,00 грн, з яких 8 500,00 грн - основна сума боргу та 6 375,00 грн, проценти за користування позикою в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати, а також 381,74 грн витрат, пов`язаних із підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані: договір про надання правничої допомоги №ДО-20260202/001 від 02.02.2026, Додаток №1 До Договору про надання правової допомоги, Заявка про надання правової допомоги № 1132 від 01.05.2026 року, Витяг акту № 1132 про надання юридичної допомоги від 01.05.2026 року, платіжна інструкція № 1468.

Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 15 000 грн.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020 року. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який захисник міг би потратити на підготовку матеріалів. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн, що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг, та складністю вказаної цивільної справи.

Керуючись: ст. ст. 512, 526, 543, 1054 ЦК України, ст. ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», заборгованість за договором позики №72357887 від 06.12.2022 року у загальному розмірі 14 875 грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) з яких: - 8 500, грн заборгованість за основною сумою позики; - 6 375, грн - проценти за користування позикою.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000грн. (три тисячі гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» 381,74 грн.(триста вісімнадцять гривень 74 коп.) витрат, пов`язаних із підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу.

В решті вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 284-285 ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Сторони в справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», місцезнаходження: м. Київ, пр. Соборності, буд 30-А, прим. 321, ЄДРПОУ:43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя І. Є. Зима