Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №335/6211/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/6211/26 2-др/335/50/2026

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участю секретаря Барановської В.О., розглянувши заяву представника позивача адвоката Рощина В.С. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 07.08.2026 позов ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задоволено частково. Стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти: у розмірі 264 151,90 (двісті шістдесят чотири тисячі гривень 90 коп.) грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди; у розмірі 20 000,00 (двадцять тисячі гривень 00 коп.) грн. – витрати на правничу допомогу; у розмірі 30 000,00 (тридцять тисячі гривень 00 коп.) грн. – витрати на висновки спеціаліста та експерта, що складає загальну суму у розмірі 314 151,90 (триста чотирнадцять тисяч сто п`ятдесят одна гривень 90 коп. ) грн. В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

Повне судове рішення складено 11 серпня 2026 року.

При ухваленні рішення судом не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, про які представником позивача адвокатом Рощиним В.С. було повідомлено суд у судових дебатах.

Отже, за заявою позивача судом вирішується питання про ухвалення додаткового рішення, оскільки при винесенні рішення не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу.

У заяві про ухвалення додаткового рішення, позивач просить суд стягнути на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 44 000, 00 грн., посилаючись на те, що відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 4/ц-1166-ЗП від 09.03.2026 гонорар адвоката погоджено сторонами у погодинному розмірі з розрахунку 1000,00 грн. за одну годину роботи. Обсяг фактично наданої правничої допомоги в розмірі 44 години та відповідний розрахунок гонорару на суму 44000 гривень підтверджуються Описом робіт (розрахунком суми гонорару) від 07.08.2026. Факт надання послуг та їх оплата підтверджується Актом виконаних робіт від 07.08.2026, та Квитанцією до прибуткового касового ордера № 4/ц-1166-ЗП від 07.08.2026 на суму 44000,00 грн. Таким чином, позивач фактично поніс витрати на професійну правничу допомогу у справі № 335/6211/26 у розмірі 44000,00 грн.

Відповідно до заяви представника Запорізької обласної прокуратури Пацалюк О.Р., поданої через систему «Електронний суд» 17.09.2026, просила врахувати суд, при вирішенні вказаного питання, те, що судові витрати у цивільному провадженні у справах про стягнення моральної шкоди з Державного бюджету, стягуються на користь позивача саме з Державного бюджету, а не з органів, які є відповідачами у справі. При цьому, просить врахувати критерій розумності розміру, конкретні обставин справи та фінансовий стан обох сторін, складність справи та виконані адвокатом роботи , ціну позову, тощо. Зазначає, що адвокатом заявлено 44 години роботи на загальну суму 44 000 грн. Зокрема, 10 годин визначено за підготовку позовної заяви, а ще по 8 годин — за опрацювання кожного з двох відзивів та підготовку відповідей на них. Таким чином, лише на зазначені процесуальні документи заявлено 26 годин роботи вартістю 26 000 грн. При цьому, до заявленого часу включено такі технічні дії, як копіювання, сканування та надсилання документів, які самі по собі не свідчать про складність правничої допомоги та не можуть обґрунтовувати заявлений обсяг часу. Також заявлено по 3 години за підготовку та участь у кожному із трьох судових засідань, тобто 9 годин та 9 000 грн. Водночас заявлений час має оцінюватися з урахуванням фактичної тривалості судових засідань, характеру розглянутих питань та фактично здійснених процесуальних дій. З огляду на строки розгляду справи, кількість процесуальних документів та характер спору, заявлений обсяг у 44 години не підтверджує необхідності саме такого часу для надання правничої допомоги та є явно завищеним. Позивачем у позовній заяві заявлено вимоги про стягнення 1 000 000 грн моральної шкоди та 50 000 грн матеріальної шкоди, з яких 20 000 грн становили витрати на правничу допомогу та 30 000 грн — витрати на висновки спеціаліста та експерта. Таким чином, загальний розмір заявлених позовних вимог становив 1 050 000 грн., а за результатами розгляду справи суд стягнув на користь позивача 264 151,90 грн моральної шкоди та 50 000 грн матеріальної шкоди, тобто загалом 314 151,90 грн. Отже, позовні вимоги задоволено на 29,92 % (314 151,90 грн із заявлених 1 050 000 грн). З огляду на наведене, заявлені позивачем 44 000 грн витрат на професійну правничу допомогу не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позовні вимоги задоволено лише частково. При цьому, питання щодо розміру витрат, які підлягають розподілу, має вирішуватися судом з урахуванням як пропорційності, передбаченої статтею 141 ЦПК України, так і співмірності та обґрунтованості витрат відповідно до статті 137 ЦПК України.

Розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом заяви за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача адвокатом Рощиним В.С. 05.08.2026 у судових дебатах повідомлено суд про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, відповідно до заяви. Рішення ухвалено 07.08.2026 (проголошено вступну та резолютивну частини). Заяву про ухвалення додаткового рішення адвокатом Рощиним В.С. подано до суду, через систему «Електронний суд», (сформовано 11.08.2026), зареєстровано судом 17.08.2026, тобто в установлений строк.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Кожен має право на професійну правничу допомогу (частина перша статті 59 Конституції України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Встановлено, що на виконання договору про надання правничої допомоги від 09.03.2026 укладеним між адвокатом Рощиним В.С. і ОСОБА_1 складено опис робіт від 07.08.2026 (загальна сума 44 000,00 грн.), підписаний акт виконаних робіт від 07.08.2026, які були надані адвокатом Рощиним В.С., із загальною вартістю 44 000,00 грн., сума яких сплачена ОСОБА_1 , відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №4/ц-1166-ЗП від 07.08.2026.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду викладену у справі №915/1654/19, відповідно до якої визначено: суд може зменшити суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням сторони, шляхом оцінки викладених доводів щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат, які можуть доводитись шляхом аналізу наданих адвокатами звітів (розрахунків) послуг з професійної правничої допомоги та актів виконаних робіт (виконання правничої допомоги) та їх співставлення з обставинами справи, поданими процесуальними документами.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Надаючи оцінку наведеним доказам щодо наданих послуг адвокатом, суд звертає увагу на певній завищеності вартості наданих послуг за критеріями складності спору, значення для дієвого відстоювання інтересів довірителів в розрізі захисту порушеного права.

З огляду на складність справи, ураховуючи задоволення позову частково, враховуючи доводи представника відповідача щодо загальної вартості заявлених витрат, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає за необхідне зменшити суму витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою, визначивши її на рівні 35 000,00 грн., оскільки на переконання суду, надані адвокатом послуги у такому розмірі, який доведений належними доказами, були фактичними, неминучими, необхідними, а такий розмір розумним та обґрунтованим.

Разом із тим, стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача Запорізької обласної прокуратури, виходячи з наступного.

У цій справі позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, в порядку, на підставі статті 1176 ЦК України та Закону № 266/94-ВР.

Відповідачем у справі позивач визначив орган, діяннями якого завдано шкоду (Запорізьку обласну прокуратуру), зазначивши співвідповідачем Державну Казначейську службу України, через яку, на його думку, держава бере участь у справі як відповідач.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).

Відповідно до статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 (далі - Положення), ДКСУ (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Відповідно до покладених завдань Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 Положення).

Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, тому немає необхідності зазначення в резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номер чи вид рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення та по суті є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не в резолютивній частині рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), зазначено, що у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді. У справах про відшкодування шкоди державою вона бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого завдано шкоду. Хоча наявність такого органу для того, щоб заявити відповідний позов до держави України, не є обов`язковою. Участь у вказаних справах Державної Казначейської служби України чи її територіальних органів не є необхідною.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 495/6187/16, від 07 жовтня 2020 року у справі № 569/12383/17, від 29 червня 2022 року у справі № 201/9398/20.

Таким чином, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача Запорізької обласної прокуратури.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання професійної правової допомоги у розмірі 35 000,00 (тридцять п`ять тисяч гривень 00 коп.) грн.

У задоволенні інших вимог заяви про ухвалення додаткового рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного рішення, апеляційної скарги.

Додаткове рішення суду складено 28 вересня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Запорізька обласна прокуратура (код ЄДРПОУ 02909973, адреса: м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, 29-А);

Відповідач: Державна казначейська служба України (код ЄДРПОУ 37567646, адреса: м. Київ, вул. Бастіонна, 6).

Суддя І.А. Крамаренко