Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №522/18914/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 05 травня 2026 р.

Справа: №522/18914/25-Е

Суддя: Федчишена Т. Ю.

Справа № 522/18914/25-Е

Провадження № 2/522/2946/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.

за участі секретаря судового засідання – Гільтай А. В.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.

Позов мотивовано тим, що відповідач є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 . У період з жовтня 2021 року по липень 2025 року за зазначеною адресою спожито природний газ на загальну суму 62 358,54 грн, вартість якого відповідачем не сплачена. Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачем, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Відповідач є споживачем постачальника «останньої надії» та був включений до реєстру споживачів Постачальника «останньої надії» та споживав газ за ціною тарифного плану «Надійний» для споживачів постачальника «останньої надії». Постачальник «останньої надії» — компанія, яка зобов`язана протягом 60 днів постачати газ споживачу, якщо він залишиться без постачальника. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 917-р постачальником «останньої надії» визначено ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Останнє здійснювало постачання природного газу на об`єкт відповідача на підставі договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Оператором ГТС України, в межах чинного законодавства, а також згідно з листом ГПК «Нафтогаз України» (лист від 08.06.2022 № 119/2.2-72-86-2022) здійснено перенесення побутових споживачів, які станом на 08.06.2022 знаходились в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Включення споживача до Реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не передбачало підписання споживачем заяви-приєднання. Таким чином, Товариство здійснювало постачання природного газу на об`єкт споживача на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам, який є типовим та публічним, а споживач, в свою чергу, зобов`язаний своєчасно оплачувати Товариству вартість спожитого природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором.

Оскільки відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, у нього утворилася заборгованість, що порушує права позивача на одержання плати за наданий природний газ у встановлений договором строк.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 62 358,54 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 просив у задоволенні позову відмовити, посилався на його необґрунтованість та помилковість пред`явлення позивачем позову до нього. Зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_2 з 07.06.2024 на підставі договору купівлі – продажу від 07.06.2024 за № 903. Водночас, інформація по рахунку № НОМЕР_1 , на яку посилається позивач, стосується квартири АДРЕСА_2 , що свідчить про помилковість пред`явлення позову до нього. В АТ «Одесагаз» за його квартирою закріплений особовий рахунок № НОМЕР_2 , а в позовній заяві зазначено особовий рахунок № НОМЕР_1 , показники лічильника обліку газу № 8445934-026-15-І складають 00000,00, які він щомісяця передає засобами телефонного зв`язку. Крім того, раз на декілька місяців інспектор АТ «Одесагаз» самостійно знімає показники лічильника у його квартирі. Отже, ані у попереднього власника його квартири, ані у нього не може бути заборгованості за природний газ, оскільки споживання газу не відбувається та у квартирі на даний час ніхто не проживає.

Представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд зазначає таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. ч. 1, 4 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, має навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 280/1356/16-ц (провадження № 61-18231св18) у випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин належними і допустимими доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснює постачання природного газу споживачам.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач у позовній заяві посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати вартості послуг з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

Як слідує з наданої позивачем інформаційної довідки №5005365165750-17239637188 від 06.08.2025 станом на момент її видачі у Реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право власності ОСОБА_1 з 07.06.2024 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Водночас на підтвердження заборгованості за спожитий газ позивачем надано інформацію про наявність заборгованості за період з 01.10.2021 по 31.07.2025 у розмірі 62 358,54 грн по рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , тобто щодо квартири, розташованої за іншою адресою - у будинку АДРЕСА_3 .

Відповідачем надано до суду копію договору купівлі – продажу від 07.06.2024, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сватаненко О. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 903, відповідно до якого ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

Право власності відповідача на указану квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, дата державної реєстрації: 07.06.2024.

Разом з тим, доказів, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , або наявності інших визначених договором або законом підстав виникнення у відповідача обов`язку з оплати житлово-комунальних послуг за вказаною адресою, позивачем суду не надано.

Крім того відповідачем до суду надано акт обстеження від 14.11.2025, відповідно до якого представниками АТ «Одесагаз» за заявою ОСОБА_1 14.11.2025 проведено обстеження за адресою: АДРЕСА_1 (рахунок № НОМЕР_2 ) та встановлено що лічильник Elster G 4 № 8445934 опломбований та зафіксовані показання лічильника – 00000.

Ураховуючи, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору слід залишити за ним.

Керуючись ст. ст. 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", код ЄДРПОУ: 40121452, адреса: м. Київ, вул. Шолуденка, 1;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено 28.09.2026.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua