Рішення від 01 вересня 2026 р. у справі №946/2666/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/2666/26

Провадження № 2/946/3230/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

головуючого судді - Смокіної Г.І.,

за участю секретаря судового засідання – Колісник Т.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про виділ частки в натурі та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог

14.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про виділ частки в натурі та визнання права власності, мотивуючи тим, що він є власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 17.04.1974, посвідченого старшим нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К., реєстровий номер 1-787. Без згоди співвласників розпорядитися своєю частиною нерухомого майна позивач можливості не має, у добровільному порядку вирішити питання не видається можливим.

Аргументи учасників справи

Позивач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно заяви представника від 03.06.2026 позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, згідно заяв від 19.05.2026 та 03.06.2026 позов визнають у повному обсязі, просять розглянути справу за їх відсутності.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_4 є власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 . Вказаний договір купівлі-продажу був зареєстрований в Ізмаїльському МБТІ 23.05.1974 за № 11-34 на підставі договору купівлі-продажу від 17.04.1974, посвідченого старшим нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К., реєстровий номер 1-787, що підтверджено довідкою ФОП ОСОБА_5 від 10.02.2026.

Згідно свідоцтва про зміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_1 , виданим 26.06.1979 міським відділом РАЦС м. Ізмаїл, актовий запис № 7, ОСОБА_6 , змінив прізвище на « ОСОБА_7 ».

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.06.2018 № 128577420, ОСОБА_1 є власником (1/1 частка) земельної ділянки площею 0,0416 га, кадастровий № 5110600000:01:027:0203, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Іншими співвласниками житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (1/2 частка) на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.12.2010 та ухвали суду від 03.02.2011 б/н.

Згідно розпорядження Ізмаїльського міського голови від 19.02.2016 № 57-р, АДРЕСА_3 перейменовано у АДРЕСА_2 .

Позиція суду

У відповідності до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною ч. 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно роз`яснень п. 3 ч. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно ч. 1, 2, 4 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з ч. 1 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до висновку судового експерта ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» Скибінської Т.М. № 07/2026 від 23.02.2026 за результатами будівельно-технічного дослідження, виходячи з результатів проведеного дослідження наданих замовником копій документів та фотофіксації будівель, які по фактичному користуванню входять до складу 1/2 частини об`єкта нерухомості, розташованої по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , порівнюючи їх з вимогами нормативних актів, експерт прийшов до висновку про те, що можливо з технічної точки зору у відповідності до вимог нормативно-правових та нормативно-технічних актів виділити в окремий об`єкт нерухомості 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , до складу якої по фактичному користуванню входять: частина житлового будинку літ. «А», з верандою літ. «а1», в складі наступних приміщень: №1-1 – коридор, площею 4,5 кв. м; №1-2 – санвузол, площею 1,4 кв. м; №1-3 - ванна, площею 3,7 кв. м; №1-4 - житлова, площею 16,2 кв. м; №1-5 - житлова, площею 30,5 кв. м; №1-6 - прихожа, площею 11,1 кв. м; №1-7 – кладова, площею 4,7 кв. м; №1-8 - кухня, площею 5,7 кв. м, загальною площею 77,8 кв. м, в т.ч. житловою – 46,7 кв. м; вбиральня літ. «Г»; навіс літ. «Ж»; гараж літ. «Е».

Здійснивши аналіз наданих суду доказів, суд з урахуванням висновку будівельно-технічного дослідження, приймаючи до уваги визнання відповідачами позову, яке закону не суперечить, прав інших осіб не порушує, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 12, 13, 200, 206, 258, 263-265, 279 ЦПК України, cт. 355, 356, 358, 364, 367, 402, 403 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про виділ частки в натурі та визнання права власності, - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в натурі належну йому на підставі договору купівлі-продажу від 17.04.1974, посвідченого старшим нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г.К., реєстровий номер 1-787, 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , до складу якої входить: частина житлового будинку літ. «А», з верандою літ. «а1», в складі наступних приміщень: № 1-1 – коридор, площею 4,5 кв. м, № 1-2 – санвузол, площею 1,4 кв. м; № 1-3 – ванна, площею 3,7 кв. м; № 1-4 – житлова, площею 16,2 кв. м; № 1-5- житлова, площею 30,5 кв. м; № 1-6 – прихожа, площею 11,1 кв. м; № 1-7 – кладова, площею 4,7 кв. м; № 1-8 – кухня, площею 5,7 кв. м, загальною площею 77,8 кв. м , в тому числі, житловою – 46,7 кв. м; вбиральня літ. «Г»; навіс літ. «Ж»; гараж літ. «Е».

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на окремий об`єкт нерухомого майна, що виділяється, а саме, житлові приміщення з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , які складаються з частини житлового будинку літ. «А», з верандою літ. «а1», в складі наступних приміщень: № 1-1 – коридор, площею 4,5 кв. м, № 1-2 – санвузол, площею 1,4 кв. м; № 1-3 – ванна, площею 3,7 кв. м; № 1-4 – житлова, площею 16,2 кв. м; № 1-5- житлова, площею 30,5 кв. м; № 1-6 – прихожа, площею 11,1 кв. м; № 1-7 – кладова, площею 4,7 кв. м; № 1-8 – кухня, площею 5,7 кв. м, загальною площею 77,8 кв. м, в тому числі, житловою – 46,7 кв. м; вбиральні літ. «Г»; навісу літ. «Ж»; гаражу літ. «Е», з реєстрацією під окремим реєстраційним номером з наданням окремої адреси.

Припинити право спільної часткової власності на 1/2 частину домоволодіння між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Суддя: Г.І.Смокіна