Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №730/1220/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 730/1220/26 Головуючий у 1 інстанції Данько О. В.

Провадження № 33/4823/785/26

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі головуючого судді Сиволапа Д.С., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника - Лук`яненко Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 19 серпня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не одружений, працює помічником чергового Солом`янського управління поліції ГУНП у місті Києві, житель м. Борзна Ніжинського району Чернігівської області, вул. Героїв Крут. 25, зареєстрований у АДРЕСА_1

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що 23 липня 2026 року близько 21-40 год. у м. Борзна по вул. Соломії Крушельницької, 3, ОСОБА_1 керував електровелосипедом «Fada Lido» з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу та у закладі охорони здоров`я, водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд першої інстанції не забезпечив всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, при розгляді даної справи припустився неповноти судового розгляду, всебічного та об`єктивно не з`ясував всі обставини справи, проігнорував фактичні обставини справи у зв`язку з чим дійшов до хибних висновків. Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що він не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки електровелосипед, яким він керував, не є механічним транспортним засобом.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вину не визнав та зазначив, що у той день він дійсно керував електровелосипедом, який належить його матері. Остання його придбала зовсім недавно.

Він погано себе почував, тому певні ділянки дороги вів велосипед у руках або крутив педалі. Його зупинили працівники поліції, на їх вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці та в лікарні він відмовився, оскільки, почував себе погано через підвищений тиск. Ознак алкогольного сп`яніння у нього не було. Через погане самопочуття він покинув місце, де поліцейські складали протокол, та пішов додому. Зазначив, що поліцейські були упереджені щодо нього, оскільки раніше з ними виникала конфліктна ситуація.

Зважаючи на те, що велосипед яким він керував не підпадає під категорію транспортних засобів, вважає безпідставним своє притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 3 статті 266 КУпАП визначено, що уразі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно п.6 Розділу І та п.6 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 727400 від 23.07.2026, водій ОСОБА_1 23 липня 2026 року близько 21-40 год. у м. Борзна по вул. Соломії Крушельницької, 3, керував електровелосипедом «Fada Lido» з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу та у закладі охорони здоров`я, водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).

Даний протокол складено уповноваженої особою Національної поліції, його форма та зміст відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Отже, даний протокол є документом, що фактично містить твердження компетентного державного органу про вчинення особою адміністративного правопорушення та одночасно є одним з джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.

Як слідує з переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції. Підставою зупинки було повідомлення небайдужих громадян, про те, що водій електровелосипеда заважає пересуватися іншим учасникам дорожнього руху. При цьому ОСОБА_1 не заперечував факт керування саме електричним транспортним засобом, зазначив, що не був обізнаний з тим, що електровелосипед відноситься до категорії транспортних засобів. Крім того, на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 23.07.2026 близько 21.01 год. здійснює керування електровелосипедом, рух якого забезпечується виключно за рахунок роботи його електричного двигуна без використання мускульної сили людини (педального приводу). Також, приналежність велосипеда до електричних транспортних засобів установили працівники поліції. Під час спілкування з водієм у поліцейських виникла підозра про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, про що йому було повідомлено. Після цього, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» або у закладі охорони здоров`я, проте водій відмовився. Працівником поліції було роз`яснено водію права та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. ОСОБА_1 поліцейським роз`яснено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.

До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.

До доводів ОСОБА_1 про те, що він не був обізнаний з процедурою огляду на стан сп`яніння та відповідальністю за відмову від такого огляду суд відноситься критично та звертає увагу на те, що останній працює на посаді помічника чергового Солом`янського УП ГУНП в м. Києві, з його слів має стаж відповідної роботи 22 роки, тобто в силу своїх службових обов`язків, великого досвіду роботи в органах національної поліції, набутих за час роботи знань та вмінь безперечно повинен бути обізнаний з вимогами ст.ст. 130 та 266 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він керував електровелосипедом, який не є механічним транспортним засобом, а тому він, як водій вказаного транспортного засобу, не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Статтею 130 КУпАП серед іншого передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані сп`яніння.

При цьому, вказаною статтею транспортні засоби не розмежовуються на механічні та інші.

КУпАП передбачає спеціальну норму відповідальності за керування транспортними засобами в стані або з ознаками сп`яніння лише для велосипедистів (ч.2 ст. 127 КУпАП).

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Згідно з цим Законом, до учасників дорожнього руху належать у тому числі водії транспортних засобів.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до вимог Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб дво - і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.

Таким чином, особи, що керують, такими транспортними засобами як електросамокати, електроскутери, електровелосипеди, гіроскутери, виконують функції водіїв, а отже зобов`язані дотримуватися Правил дорожнього руху.

З матеріалів провадження вбачається, що електровелосипед, яким керував ОСОБА_1 обладнаний двома сидіннями, є двоколісним транспортним засобом, який призначений для перевезення людей та приводиться в рух за допомогою електродвигуна потужністю 350 Вт та має максимальну швидкість 25-30 км/год.

З дослідженого судом відеозапису постає, що ОСОБА_1 рухався на вказаному транспортному засобі та приводив його в рух виключно за допомогою електродвигуна, а не мускульної сили. Отже останній не може вважатись велосипедистом в розумінні абз. 16 п. 1.10 Правил дорожнього рух.

Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху, транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Мопедом є двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

З огляду на технічні параметри, транспортний засіб, яким 23 липня 2026 керував ОСОБА_1 , має потужність двигуна 350 Вт, що відноситься до ознак мопеду, оскільки є двоколісним транспортним засобом, який призначений для перевезення людей, з електродвигуном потужністю до 4 кВт.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» від 24 лютого 2023 року № 2956-IX (зі змінами) визначено поняття легких електричних транспортних засобів.

Зокрема, легкий персональний електричний транспортний засіб має одне та більше коліс, електродвигун потужністю у діапазоні до 1000 Вт та конструктивну швидкість до 25 км/год.; низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб має від двох коліс та швидкість від 10 до 50 км/год.

Таке ж визначення міститься у ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (закон в редакції Закону №3492-ІV від 23 лютого 2006 зі змінами).

Апеляційний суд також, враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22, відповідно до якої використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху, є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Враховуючи, що ОСОБА_1 використовував електровелосипед як транспортний засіб, який під час виявлення правопорушення не приводився в рух мускульною силою людини, він є суб`єктом адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП та повинен був керувати цим транспортним засобом, рухаючись дорогами загального користування, з додержанням вимог Правил дорожнього руху.

Інші твердження апелянта висновків суду першої інстанції про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування або зміни судового рішення.

Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення не знаходять свого підтвердження. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути особою що притягається до адміністративної відповідальності встановленої законом відповідальності за скоєне.

Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 19 серпня 2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяД. С. Сиволап