Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №947/3610/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6505/26

Справа № 947/3610/26

Головуючий у першій інстанції Скриль Ю. А.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 березня 2026 року, постановленого під головуванням судді Скриль Ю.А., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1359-5408 від 04 березня 2024 в сумі 25 028,68 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 04 березня 2024 ТОВ «Укр Кредит Фінанс») та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https://creditkasa.ua уклали електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1359-5408, який разом з Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений. Зазначено, що відповідно до умов договору відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 9800 грн., строк кредитування 300 днів (з 04 березня 2024 по 28 грудня 2024 року), базовий період строку кредитування - 14 днів, знижена процентна ставка – 1,2 % в день, стандартна процентна ставка – 1,5 % в день.

Позивач зазначив, що станом на 09 грудня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 25 028,68 грн., а саме: - прострочена заборгованість за кредитом – 6 276,02 грн.; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 18 752,66 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд, стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30 березня 2026 рокупозовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії від 04.03.2024 №1359-5408 у розмірі 6 276,02 грн., які складають заборгованість по тілу кредиту. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 667,70 грн

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду частково скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що між ТОВ «Укр Кредит Фінанс»та ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору №1359-5408 від 04 березня 2024 року було погоджено умови щодо розміру процентів та строку кредитування і ОСОБА_1 погодилася з такими умовами, шляхом електронного підпису договору одноразовим ідентифікатором С8483.

Крім того, апелянт звернув увагу, що станом на день укладення кредитного договору, а саме 04 березня 2024 року законодавчо встановлено максимальний розмір денної процентної ставки 1,5 %. Відповідно до п.4.12. кредитного договору №1359-5408 денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 1,388 %, яка розрахована за формулою передбаченою Законом України «Про споживче кредитування». Отже, розмір денної процентної ставки не перевищує встановлених законодавчих обмежень на момент укладення договору.

Відзиву до суду надано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема, малозначні справи.

Відповідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційний суд враховуючи, що ціна позову в даній справі становить 25 028,68 грн., що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дійшов висновку, що зазначена справа відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, може розглядатися в порядку спрощеного провадження та не належить до виключень із цієї категорії відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч. 1 ст. 368, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274, ч.ч. 4, 6 ст. 19 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає, за наступних підстав.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

У відповідності до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи частково заявлені ТОВ «Укр Кредит Фінанс» позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що з урахуванням внесених змін до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%, однак у пунктах 4.6 та 4.12 кредитного договоруукладеного 04 березня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 передбачено стандартну процентну ставку у розмірі 1,5% та знижену процентну ставку 1,2%, що суперечить нормам ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та є нікчемними, та відмовив у стягнені відсотків, з зазначених підстав, у повному обсязі.

Колегія суддів із вказаними висновками суду першої інстанції погоджується не в повному обсязі, за наступних підстав.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Окрім того, відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 04 березня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про надання кредиту № 1359-5408.

На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор С8483, для підписання Кредитного договору №1359-5408 від 04.03.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Згідно з п. 4.1 Договору, загальний розмір Кредиту становить 9800,00 грн.

Відповідно до п. 4.3. Договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом – фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності Знижена ставка діє і залишаються незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання Позичальником умов, за яких Позичальнику надається можливість сплати процентів за Зниженою процентною ставкою, передбачених п. 10.2. цього Договору. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту).

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за стандартною процентною ставкою 1,50% за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою ставкою).

Знижена процентна ставка становить 1,2% за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору (п. 10.2 Договору).

Згідно з п. 4.7.Договору, комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0%, вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою).

Пунктом 4.12. Договору визначена денна процентна ставка, яка становить 1,388%.

Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього Договору складають: 40 807,63 грн. та включають у себе проценти за користування Кредитом та комісію за видачу Кредиту (п. 4.13. Договору).

Відповідно до п. 4.5. Договору, сплату процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту Позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені Графіком платежів за Договором за зниженою ставкою (який є Додатком 3 до цього Договору) дати, які є останніми днями відповідних Базових періодів.

Пунктом 4.9. Договору передбачений строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику та становить 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику.

Дата повернення (виплати) кредиту 28 грудня 2024 року.

Строк дії Договору є рівним Строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Продовження Строку кредитування або строку дії Договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим Договором.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок, який вказаний нею у кредитному договорі як номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 , що підтверджується Довідкою «про перерахування суми кредиту №1359-5408 від 04.03.2024 року. ОСОБА_1 » та Квитанцією LiqPay АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» (ID операції № 2433431086).

Вказаний факт відповідачкою не оспорювався.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, встановлено, що позивачем здійснено нарахування відсотків за користування кредитом:

-за період з 04.03.2024 по 28.04.2024 - за процентною ставкою 1,2%;

-за період з 29.04.2024 по 30.05.2024 - за процентною ставкою 1,5%;

-за період з 31.05.2024 по 23.06.2024 - за процентною ставкою 1,2%;

-за період з 24.06.2024 по 28.12.2024 - за процентною ставкою 1,5%.

Після 28.12.2024 нарахування процентів за користування кредитом позивачем не здійснювалось.

Також з розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 періодично здійснювала повернення кредитних коштів, загальна сума яких становить 17 256,28 грн.

Отже, за встановлених судом обставин справи, 04 березня 2024 року між позивачем та відповідачем укладено електронний кредитний договір, шляхом підписання його електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового пароля), умови якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» були виконані, однак відповідач у строк, передбачений умовами договору, заборгованість не повернув.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

З огляду на наведене вище, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Отже, відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 9800,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена процентна ставка – 1,2 % в день; стандартна процентна ставка – 1,5 % в день.

Тобто, сторонами було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов кредитного договору, у тому числі щодо процентної ставки за користування кредитними коштами та строку кредитування.

Позивачем надано розрахунок відповідно до якого загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 25 028,68 грн., а саме: - прострочена заборгованість за кредитом – 6 276,02 грн.; - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками – 18 752,66 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6 276,02 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки відповідач належним чином свої зобов`язання за договором №1359-5408 не виконала, у визначені договором строки погашення кредиту не здійснила.

Вказані обставини, встановлені судом, скаржником не оскаржуються, а тому апеляційний суд не переглядає рішення в цій частині.

Суд, відмовив у стягненні відсотків, у зв`язку з тим, що умови договору, а саме п.4.6. та п.4.12. є нікчемними, з огляду на ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Колегія суддів, з даним висновком, не погоджується в повному обсязі та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Умовами укладеного між сторонами договору, а саме п. 4.6, визначена стандартна процентна ставка, що становить 1,5 % в день. Пунктом 10.2 кредитного договору передбачена знижена процентна ставка, яка становить 1,2 % в день.

Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023, а договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1359-5408 було укладено 04 березня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, апеляційний суд дійшов висновку про неправомірність застосування позивачем до споживчого кредиту денної процентної ставки у 1,5%, яка, відповідно до закону, не може перевищувати 1%.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, з висновками суду про нікчемність умов п. 4.6 договору, укладеного між сторонами, щодо встановлення процентної ставки в 1,5 % та п.10.2 щодо встановлення зниженої процентної ставки в 1,2%, у порядку ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», погоджується в повному обсязі.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що суд визнавши нікчемність вказаного пункту договору в частині встановлення денної процентної ставки у розмірі 1,5 %, не застосовує нарахування процентів за користування кредитом виходячи з розміру максимальної процентної ставки 1%, встановленого Законом України «Про споживче кредитування», оскільки в силу нікчемності вказаних умов пункту 4.6 договору, проценти є неузгодженими, а отже, не підлягають нарахуванню та стягненню.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів звертає увагу, що навіть визнавши нікчемними умови договору у частині встановлення денної процентної ставки 1,5%, суд не мав правових підстав повністю відмовляти у стягненні процентів, оскільки законом прямо передбачено можливість нарахування їх у межах максимально допустимого розміру - 1% на день.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору, які встановлюють проценти понад визначений законом ліміт, є нікчемними лише в частині перевищення такого ліміту, але не в частині самого права кредитодавця на проценти.

Отже, суд мав застосувати імперативні норми чинного законодавства та визначити розмір процентів виходячи з максимально допустимої ставки 1% на день, а не повністю відмовляти у їх стягненні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, безпідставно ототожнивши нікчемність умови договору в частині перевищення допустимого розміру процентної ставки з відсутністю права кредитодавця на нарахування процентів взагалі.

Встановивши, що передбачена договором процентна ставка у розмірі 1,5% на день перевищує встановлений законом граничний розмір, суд першої інстанції повинен був застосувати наслідки нікчемності правочину, саме в частині такого перевищення, та провести розрахунок, а не в цілому позбавляти кредитодавця права на отримання процентів за користування кредитом.

З урахуванням імперативних приписів законодавства, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, проценти за користування кредитом підлягають нарахуванню та стягненню виходячи з максимально допустимого їх розміру - 1% на день.

Отже, рішення суду першої інстанції, в частині відмови у стягненні відсотків, не відповідає вимогам закону, у зв`язку з чим підлягає скасуванню із постановленням нового у цій частині визначенням розміру підлягаючих стягненню відсотків у межах, встановлених Законом України «Про споживче кредитування».

Визначаючи розмір процентів, що підлягають стягненню, апеляційний суд виходить із максимально допустимої процентної ставки у розмірі 1% на день від суми кредиту за період користування кредитом 300 днів, у зв`язку з чим, з урахуванням часткового погашення відповідачкою заборгованості, до стягнення підлягають проценти у загальному розмірі 15 727, 46 грн. виходячи з наступного:

- за період з 04 березня 2024 року по 29 травня 2024 року – 8 526 грн. (9800 грн. х 87 днів х 1% : 100);

- за період з 30 травня 2024 року по 08 червня 2024 року – 737,16 грн. (7371,60 грн. х 10 днів х 1% : 100);

- за період з 09 червня 2024 року по 28 грудня 2024 року – 12 740,32 грн. (6276,02 грн. х 203 днів х 1% : 100);

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Оскільки, апеляційним судом встановлена невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо стягнення судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання до суду першої інстанції позовної заяви, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплатило судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 2656 від 13 січня 2026 року (а.с. 1).

За подання до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплатило судовий збір у розмірі 3993,60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 24932 від 13 квітня 2026 року (а.с.73).

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду частковому скасуванню, з частковим задоволенням заявлених позивачем позовних вимог, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанціях в розмірі 5851,28 грн.

З огляду на положення п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 березня 2026 року в частині відмови стягнення заборгованості за нарахованими відсотками та стягнення судового збору в сумі 667,70 грн. - скасувати.

Ухвалити постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення, за Договором про відкриття кредитної лінії від 04.03.2024№ 1359-5408, простроченої заборгованості за нарахованими відсотками – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598 прострочену заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 15 727 (п`ятнадцять тисяч сімсот двадцять сім) гривень 46 копійок.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 березня 2026 року в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» за Договором про відкриття кредитної лінії від 04.03.2024№ 1359-5408 у розмірі 6 276 (шість тисяч двісті сімдесят шість) гривень 02 копійки, які складають заборгованість по тілу кредиту– залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598 судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 5 851 (п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят одну) гривню 28 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 25 вересня 2026 року.

Головуючий О.С. Комлева

Судді М.М. Драгомерецький

С.М. Сегеда