Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №950/2812/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2812/26

Провадження № 1-кп/950/267/26

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Лебедині кримінальне провадження № 12026205550000125 за обвинуваченням

ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженець м. Лебедин, Сумської області; громадянин України; освіта середня спеціальна; неодружений; не працює; проживає: АДРЕСА_1 , раніше засуджений вироком Лебединського районного суду Сумської області від 21.01.2026 за ст. 126-1, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки)

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор – ОСОБА_4 ,

обвинувачений – ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

Суд визнав доведеним, що вироком Лебединського районного суду Сумської області від 21.01.2026 ОСОБА_3 було засуджено за ст. 126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

05.03.2026 вирок Лебединського районного суду Сумської області від 21.01.2026, разом із розпорядженням про його виконання, надійшов до Сумського районного сектору № 3 філії ДУ «Центр пробації» у Сумській області. Цього ж дня ОСОБА_3 поставлено на облік уповноваженого органу з питань пробації.

17.03.2026 ОСОБА_3 роз`яснено порядок та умови відбування покарання у виді пробаційного нагляду. Також ОСОБА_3 ознайомлено з положеннями ст. 49-3 КВК України, а саме у разі його ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 КК України. ОСОБА_3 роз`яснено, що ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов`язків, передбачених ст. 49-1 КВК України, або вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживання, створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу контролю та нагляду. Також ОСОБА_3 роз`яснено обов`язки, покладені на нього судом.

17.03.2026 постановою інспектора Сумського районного сектору № 3 філії ДУ «Центр пробації» встановлено дні явки на реєстрацію, а саме перший та третій вівторок кожного місяця, з якою засудженого ознайомлено під підпис.

Незважаючи на проведену профілактичну бесіду 21.07.2026 ОСОБА_3 вперше без поважних причин не з`явився на реєстрацію до органу пробації у зв`язку із чим, 29.07.2026, представником пробації винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України та попереджено про наслідки, передбачені ст. 49-3 КВК України.

У подальшому, 04.08.2026 ОСОБА_3 вдруге без поважних причин не з`явився на реєстрацію до органу пробації у зв`язку із чим, 13.08.2026, представником пробації винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України та проведена роз`яснювальна робота.

Крім того, 18.08.2026 ОСОБА_3 втретє без поважних причин не з`явився на реєстрацію до органу пробації у зв`язку з чим, 25.08.2026, представником пробації винесено застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.

Також було встановлено, що 09.06.2026 ОСОБА_3 вчинив адміністративні правопорушення та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та ч. 2 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративних стягнень у виді штрафу у розмірі 850,00 грн. та 3400,00 грн. відповідно.

Таким чином ОСОБА_3 тричі без поважних причин, тобто систематично, не виконав обов`язки, визначені ст. 49-1 КВК України, покладені на нього вироком Лебединського районного суду Сумської області від 21.01.2026 та двічі притягувався до адміністративної відповідальності, і відповідно до ч. 3 ст. 49-3 КВК України ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Причинами невиконання вироку Лебединського районного суду Сумської області від 21.01.2026 стала зайнятість ОСОБА_3 особистими справами та небажанням виконувати вказане рішення суду.

За встановлених обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

У судовому засіданні ОСОБА_5 вину визнав повністю, суду пояснив, що до 21.07.2026 він відвідував орган пробації та відмічався. На відмітку мав ходити щовівторка. Про обов`язки, покладені вироком суду знав. Коли у нього з`явилась неофіційна робота, свідомо перестав ходити на відмітку. У той час, коли працював, пару днів припало на день відмітки, в інші дні просто вирішив не йти у пробацію, хоча мав таку можливість. Про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання йому роз`яснювали, однак він на це не зважав.

Ураховуючи те, що обвинувачений визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті у повному обсязі, приймаючи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд вважає доведеною в повному обсязі вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України.

При призначенні покарання, на підставі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є проступком.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, покарання не відбув.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих покарання обставини, враховуючи те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання, в межах санкції ч. 3 ст. 389 КК України, у виді обмеження волі.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Разом з цим, суд враховує, що вироком Лебединського районного суду Сумської від 21.01.2026 ОСОБА_5 засуджено за ст. 126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, із покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1-3 ч. 2 ст. 59-1 КК України.

Кримінальний проступок в межах даної справи ОСОБА_5 вчинив у серпні 2026 року, тобто після ухвалення попереднього вироку, а тому остаточне покарання слід призначити з урахуванням ст. 71 КК України – за сукупністю вироків.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

За таких обставин до покарання, призначеного даним вироком, відповідно до ч. 1 ст. 71, п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, слід приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 21.01.2026.

Цивільний позов не заявлений. Речові докази відсутні. Запобіжний захід до обвинуваченого не застосувався. Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте за вироком Лебединського районного суду Сумської області від 21.01.2026 покарання та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 2 (двох) років 1 (одного) місяця обмеження волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувати.

Строк відбування покарання рахувати з дня прибуття ОСОБА_3 та постановки його на облік у виправному центрі.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_6