Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №691/817/26 — Черкаський апеляційний суд

Суд: Черкаський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №691/817/26

Суддя: Люклянчук В. Ф.

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/546/26 Справа № 691/817/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Подорога Л. В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Городищенського районного суду Черкаської області від 19 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік

Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 655 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 17 травня 2026 року о 09 год. 00 хв., керував автомобілем Slavuta н.з. НОМЕР_1 , по вул. Шевченка у м. Городище Черкаського району Черкаської області, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження у встановленому законом порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вважає вищевказану постанову незаконною та необґрунтованою, через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Стверджує, що судом при прийнятті рішення не було дотримано вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Приводить свою версію подій, за якою 17.05.2026 року він рухався на власному автомобілі в м. Городище, ПДР не порушував. Під`їхавши до власного будинку по вул. Шевченка в м. Городище, відразу за ним під`їхав патрульний автомобіль та працівники поліції повідомили, що він не зупинився за їх вимогою. Проте, працівники поліції сигнальним жезлом його не зупиняли, він лише бачив, що позаду нього рухається поліцейський автомобіль. Жодних звукових сигналів він не чув, через шум в автомобілі та поганий слух. Стверджує, що ПДР він не порушував, тому і висловив працівникам своє обурення через нерозуміння даної ситуації. Потім, працівники поліції, вже після того, як він вийшов з автомобіля, винесли відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 КУпАП, за те, що він був не пристебнутий ременем безпеки, та на вимогу поліцейського не увімкнув аварійну сигналізацію під час зупинки транспортного засобу.

Зауважує на тому, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі.

Вважає зупинку транспортного засобу під його керуванням незаконною, що є порушенням ст. 35 Закону України «Про національну поліцію».

Також вказує на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на те, за допомогою якого технічного засобу йому пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Також відсутні відомості про технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис поліцейським. Тому вважає даний відеозапис неналежним доказом.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею було дотримано.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на фактичні дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 668115 від 17.05.2026.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначено суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за ці правопорушення.

У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені у протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким засвідчена відмова водія від огляду на стан спяніння.

Направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.05.2026, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу Alcotest Drager та в медичному закладі у встановленому законом порядку.

Апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Всупереч доводам апелянта, не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП підстава зупинки транспортного засобу, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи.

Не зазначення у протоколі за допомогою якого технічного засобу апелянту пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, не впливає на висновки суду.

Відсутність відомостей про технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис поліцейським, не є безумовною підставою для визнання фактичних даних такого відеозапису недопустимими доказами.

Апеляційний суд не вбачає неповноти судового розгляду, адже судом були дослідженні всі обставини, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Заперечення апелянтом вчинення ним адміністративного правопорушення, порушення ним вимог п. 2.5 ПДР, спростовується фактичними даними відеозаписів з нагрудних камер поліцейських.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Городищенського районного суду Черкаської області від 19 червня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф.Люклянчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua