Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №569/22453/25 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2026 року

м. Рівне

Справа № 569/22453/25

Провадження № 22-ц/4815/1222/26

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчук Н. М.,

суддів: Боймиструка С. В., Шимківа С. С.

секретар судового засідання – Пиляй І. С.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Штогрін Вікторії Святославівни на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 14 квітня 2026 року у складі судді Галінської В. В., постановлену в м. Рівне,

в с т а н о в и в :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 31 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нежитловими приміщеннями, об`єктами житлової нерухомості – задоволено частково. Усунуто перешкоди ОСОБА_1 в користуванні та розпорядженні приміщеннями №7 та №6, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом надання безперешкодного доступу до даних приміщень та дублікатів ключів до вхідних дверей. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

06.04.2026 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла заява представника ОСОБА_2 – адвоката Штогрін Вікторії Святославівни про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. Вказувала, що вартість правничої допомоги та порядок її оплати сторонами передбачено в укладеному договорі, за змістом якого сторонами погоджено визначення фіксованого розміру вартості правничої допомоги, зокрема: сторонами узгоджено, що вартість правничої допомоги Клієнту становить 12000,00 грн., оскільки позовні вимоги задоволено частково – одна позовна вимога, в задоволенні двох позовних вимог відмовлено, тому до стягнення із ОСОБА_1 підлягає пропорційна до відмовлених позовних вимог частина витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 14 квітня 2026 року заяву представника ОСОБА_2 – адвоката Штогрін Вікторії Святославівни про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу – залишено без розгляду.

Вважаючи ухвалу суду незаконною, представник ОСОБА_2 – адвокат Штогрін Вікторія Святославівна оскаржила її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Вказує, що на розгляді Рівненського міського суду (суддя Галінська В. В.) знаходилась справа № 569/22453/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нежитловими приміщеннями, об`єктами житлової нерухомості, який задоволено частково. Зазначає, що 05.12.2025 року між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Скорпіон» було укладено договір про надання правничої допомоги №05/12 від 05.12.2025 року. У межах укладеного договору та на його підставі, за розпорядженням голови об`єднання Давидюка М. М. повноваження по наданню правової допомоги відповідачу покладені на адвоката Штогрін В. С. На виконання взятих на себе зобов`язань, Адвокатом було забезпечено правовий супровід вказаної справи при розгляді її Рівненським міським судом Рівненської області. Вартість правничої допомоги та порядок її оплати сторонами передбачено в укладеному договорі, за змістом якого сторонами погоджено визначення фіксованого розміру вартості правничої допомоги, зокрема: сторонами узгоджено, що вартість правничої допомоги Клієнту становить 12000,00 грн., оскільки позовні вимоги задоволено частково – одна позовна вимога, в задоволенні двох позовних вимог відмовлено, а тому до стягнення із ОСОБА_1 підлягає пропорційна до відмовлених позовних вимог частина витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. Повнота та належність виконання зобов`язань за договором про надання правової допомоги підтверджується складеним та підписаним сторонами актом передачі-прийняття наданої правничої допомоги від 03.04.2026 року. На виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, заяву про стягнення понесених відповідачем витрат по оплаті професійної правничої допомоги з позивача першочергово було заявлено у відзиві на позовну заяву, до якого долучено копію договору про надання правничої допомоги №05/12 від 05.12.2025р., яким визначено вартість послуг в розмірі 12000 грн., а в подальшому у судовому засіданні 31.03.2026 року представником відповідача адвокатом Штогрін В. С. було заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з повідомленням про подання підтверджуючих доказів у визначені строки. Вказане клопотання зафіксовано технічними засобами фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальної техніки, що міститься на звукозаписі у проміжку часу з 26 хв. 15 сек. по 26 хв. 20 сек. Секретарем судового засідання не було внесено відповідного запису до журналу судового засідання, що призвело до помилкового висновку суду про відсутність такого клопотання. Технічний запис судового засідання є офіційним та пріоритетним джерелом фіксації перебігу судового процесу, а його зміст має перевагу над журналом судового засідання у разі наявності розбіжностей. Отже, факт заявлення представником відповідача клопотання про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів є належним чином підтвердженим матеріалами справи, що свідчить про дотримання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Окрім того, у межах даної справи платіжна інструкція №72 від 03.04.2026р. та акт від 03.04.2026р. складені після закінчення розгляду справи в суді першої інстанції, тому у представника відповідача не було об`єктивної можливості подати їх раніше. Із цих підстав просить скасувати оскаржувану ухвалу суду, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Вовк Юрій Євгенович вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу – безпідставною, тому просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що в провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нежитловими приміщеннями, об`єктами житлової нерухомості, який рішенням цього суду від 31 березня 2026 року задоволено частково.

Після ухвалення рішення по суті позовних вимог представник ОСОБА_2 – адвокат Штогрін Вікторія Святославівна звернулася до суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн..

Оскаржуваною ухвалою у задоволенні цієї заяви відмовлено з тих підстав, що заявницею не дотримано положень ч.8 ст.141 ЦПК України щодо обов`язку надання суду доказів понесення витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 134ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені положення застосовуються і до розгляду справ в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи, де судові дебати відсутні (п. 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)).

За статтею 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Отже, для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Як встановлено судом та не спростовано апелянтом, заява представника ОСОБА_2 – адвоката Штогрін Вікторії Святославівни про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн. із необхідними доказами була подана 06 квітня 2026 року (а.с. 126), тоді як рішення судом було ухвалене 31 березня 2026 року, і до закінчення судових дебатів відповідної заяви про стягнення витрат на правничу допомогу зроблено не було.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина перша статті 127 ЦПК України).

Нормами ЦПК України визначений порядок звернення до суду із відповідною заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який передбачає умову подання до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, а також відповідних доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Штогрін Вікторії Святославівни залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 14 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 вересня 2026 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Боймиструк С. В.

Шимків С. С.