Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №546/2/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 546/2/26 Номер провадження 22-ц/814/3166/26Головуючий у 1-й інстанції Лівер І. В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Дряниця Ю.В.,

судді Дорош А.І., Триголов В.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс»

на заочне рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 10 квітня 2026 року, постановлене суддею Лівер І.В. (повний текст складено 10 квітня 2026 року),

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

31.12.2025 ТОВ «ФК «Солвентіс» звернулося в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що 20.11.2019 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №2928286, підписаний останнім шляхом використання одноразового ідентифікатора PS2928286.

За умов такого договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати позичальнику кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 5 000,00 грн; строк кредитування - до 17.06.2020; процентна ставка за базовий період - з 20.11.2019 по 20.12.2019 (включно) - 1,70% за один день користування кредитом; процентна ставка у спеціальний період із 21.12.2019 по 17.06.2020 (включно) - 3% за один день користування кредитом.

Первинний кредитор, не будучи фінансовою установою, здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку через партнера ТОВ «ФК «WAYFORPAY», 20.11.2019 здійснило перерахування на картку НОМЕР_1 коштів у сумі 5 000,00 грн. У свою чергу відповідач, отримавши кредитні кошти, не скористався своїм правом відмовитися від нього без пояснення причин, тим самим підтвердив виконання своїх зобов`язань.

Позичальник належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконував у зв`язку із чим утворилася заборгованість у розмірі 18 242,40 грн, заявлена до стягнення позивачем, як правонаступником первинного кредитора, разом із витратами зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн та на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Заочним рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 10.04.2026 у задоволенні позову ТОВ «ФК «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем не підтверджено належними доказами факт отримання позичальником кредитних коштів, що виключає підстави їх стягнення в судовому порядку включно із нарахованими відсотками.

Не погодившись із таким рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Із підстав, раніше детально викладених у позовній заяві, доводить факт укладення позичальником кредитного договору та погодження істотних умов зобов`язання за ним.

Зазначає, що первинний кредитор ТОВ «Алекскредит» надає послуги з кредитування фізичних осіб, шляхом переказу кредитних коштів на підставі укладеного кредитного договору на банківські реквізити (банківську картку), що реєструє сам позичальник в особистому кабінеті на сайті кредитодавця для отримання кредиту.

При цьому кредитний договір не зобов`язаний містити реквізити платіжної картки, оскільки такі реквізити надаються позичальником окремо в електронній системі кредитодавця. Тоді як волевиявлення позичальника на отримання коштів на конкретну картку підтверджується електронними діями в особистому кабінеті.

Наголошує, що ТОВ «Алекскредит» не є банківською установою, а тому задля перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, первинний кредитор звернувся до платіжної установи, яка мала відповідну ліцензію на надання платіжних послуг, - ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» із яким укладено договір на переказ коштів №ВП-220817-1 від 22.08.2017.

Просить застосувати до спірних правовідносин позицію Верховного Суду, сформовану у справі №372/223/17 від 06.05.2020, за змістом якої факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Із урахуванням викладеного на підтвердження заявлених вимог, позивач надав суду належні та допустимі докази, які районний суд безпідставно залишив поза увагою, а саме: кредитний договір, який містить підписи обох сторін і в кредитних правовідносинах є первинним бухгалтерським документом, детальний (щоденний) розрахунок заборгованості за кредитним договором №2928286 від 20.11.2019 та лист ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за вих. №6083-ВП від 30.09.2025, у якому виснується про успішність проведення платежу, а також міститься наступна інформація: 20.11.2019 на суму 5 000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , код авторизації 346091, номер транзакції в системі WayForPay - 62938059371236992884699170094978.

Зазначає, що процесуальним обов`язком відповідача є спростування факту отримання ним кредитних коштів і такий обов`язок ним не виконано.

Зауважує, що АТ «Райффайзен Банк» суду повідомило, що 20.11.2019 на банківську картку № НОМЕР_2 , яка емітована на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), зараховано кошти в сумі 500000 копійок. Між тим, суд першої інстанції дійшов помилкового та передчасного висновку про недоведеність факту надання відповідачу кредитних коштів, оскільки такий висновок спростовується безпосереднім змістом витребуваної судом банківської виписки, яка містить інформацію про зарахування грошових коштів на платіжну картку відповідача саме у день укладення кредитного договору. Водночас відображення у виписці суми «500000» не свідчить про зарахування 500 000 грн, а є технічним способом відображення банком суми операції у копійках без використання десяткового розділювача, тобто фактично становить 5000,00 грн.

Тобто банківська виписка сформована у форматі відображення сум у копійках без окремого зазначення десяткових знаків, а тому операція «500000» беззаперечно відповідає сумі 5000,00 грн, яка і є сумою кредиту за кредитним договором №2928286 від 20.11.2019.

Ухвалами Полтавського апеляційного суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено до розгляду в приміщенні апеляційного суду без проведення судового засідання у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення в межах вимог апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.11.2019 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №2928286, за умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній валюті (п.1.2. договору).

Сума кредиту складає 5000,00 грн (п.1.3. договору).

Кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена у п.1.3. цього договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника (п.1.4. договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

п.1.7.1. договору - у випадку використання кредиту (п.2.20. Правил) менше ніж 5 календарних днів, включаючи дострокове виконання зобов`язань (п.2.12. Правил), позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 7,25% від зазначеної в п.1.3. цього договору суми кредиту.

П.1.7.2. договору - у випадку використання позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п.1.3. договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 30 календарних днів з 20.11.2019 до 20.12.2019 (базовий період - п.2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,45% (акційна ставка (п.2.1. Правил) або ставка за програмою лояльності (п.2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні лояльних (покращених) умов кредитування складає 7175,00 грн, у тому числі основна сума кредиту 5000,00 грн, проценти за користування кредитом 2175,00 грн.

При використанні позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: у базовий період з 20.11.2019 по 20.12.2019 - 1,70% за один день користування кредитом (п.2.3. Правил); у спеціальний період (п.2.40. Правил) з 21.12.2019 по 17.06.2020 - 3% за один день користування кредитом (спеціальна процентна ставка - п.2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 7555,40 грн (п.1.7.3. договору).

Сторони погодили, що строк дії договору (п.2.41. Правил) встановлюється з дати укладення договору (п.2.9. Правил) 20.11.2019 до кінцевої дати виконання договору - 17.06.2020. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати заборгованості, яке мало місце під час дії договору (п.3.1. договору).

Розділ 8 кредитного договору містить реквізити його сторін, зокрема, позичальника - ОСОБА_1 , адреса реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1 ; 4188370133941842; тел. НОМЕР_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ; підпис за допомогою одноразового ідентифікатора PS2928286./а.с.21-23/

Додатком №1 до договору про надання кредиту №2928286 від 20.11.2019 є Графік платежів, який містить відомості про його підписання позичальником підпис за допомогою одноразового ідентифікатора PS2928286./а.с.23/

10.06.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» (фактор) та ТОВ «Алекскредит» (клієнт) укладено договір факторингу №АК-10/06/2025, за яким останній, серед іншого, набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання кредиту №2928286 від 20.11.2019, що підтверджується: витягом з Реєстру боржників до договору факторингу №АК-10/06/2025; копією платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) №185 від 16.06.2025./а.с.12, 24-30, 45/

07.07.2025 між ТОВ «Секвоя Капітал» (клієнт) та ТОВ «ФК «Солвентіс» (фактор) укладено договір факторингу №ДФ-07072025, за яким останній, серед іншого, набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання кредиту №2928286 від 20.11.2019, що підтверджується: витягом з Реєстру боржників до договору факторингу №ДФ-07072025 від 07.07.2025; копією платіжної інструкції №812 від 08.07.2025./а.с.13, 31-38, 44/

10.07.2025 ТОВ «ФК «Солвентіс» сформовано вимогу-повідомлення про обов`язкове погашення заборгованості за кредитним договором №2928286 від 20.11.2019 на ім`я ОСОБА_2 /а.с.41/

30.09.2025 ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» листом №6083-ВП повідомило, що останнє надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесено в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №1582 від 02.07.2015) та отримало ліцензію НБУ №21/1064-рк від 08.06.2023. Між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» укладено угоду на переказ коштів №ВП-220817-1 від 22.08.2017.

Відповідно до указаного договору було здійснено за дорученням ТОВ «Алекскредит» наступні успішні перекази коштів на картки клієнтів: 20.11.2019 на суму 5000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , код авторизації 346091, номер транзакції в системі WayForPay - 62938059371236992884699170094978./а.с.40/

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано детальний (щоденний) розрахунок заборгованості за договором про надання кредиту №2928286 від 20.11.2019 станом на 06.06.2025, із якого убачається: сплачено грошових коштів - 2225,00 грн, із них 2175,00 грн віднесено в рахунок погашення відсотків, а 50,00 грн - до тіла кредиту; сума кредиту - 5000,00 грн; проценти за користування кредитом - 27850,00 грн./а.с.14-16/

26.02.2026 АТ «Райффайзен Банк» листом №81-15-9/3473-БТ повідомило, що банківська картка НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 . Ідентифікаційні дані власника банківської картки: ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; паспорт номер НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; тел. НОМЕР_4 ; електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Додатком до листа є виписка по рахунку НОМЕР_6 , банківська картка НОМЕР_2 , із якої убачається безготівкове зарахування коштів 20.11.2019 у сумі 500000.

Згідно із роз`ясненнями банку на виконання вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» і правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління НБУ №267 від 14.07.2006, інформація надається банком на справу №546/6/26 від 23.01.2026 у форматі згідно із вимогами, викладеними у додатку до Правил, у тому числі одиницею виміру суми операцій клієнта у національній валюті є копійки (ціле число)./а.с.37, 38/

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив із того, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем кредитних коштів, що виключає підстави для задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги, із такими висновками суду першої інстанції не погоджується.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11, частини другої статті 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Згідно зі статтями 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1054, 1055 ЦК України).

Згідно із абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

На доведення факту укладення кредитного договору позивачем надано суду договір про надання кредиту №2928286 від 20.11.2019, у якому викладені істотні умови кредитування, а сам правочин містить підписи кредитора та позичальника. Крім цього реквізити сторін договору мають інші відомості про особу відповідача, а саме: дані паспорту та ідентифікаційний код, тобто в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір, підписаний відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження існування кредитного зобов`язання.

Доказів, що ідентифікатор та персональні дані належать третім особам, а не позичальнику, останнім суду не надано, а відтак, не спростовано презумпцію правомірності правочину.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, від 12.08.2022 у справі №234/7297/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19.

Згідно із п.1.4. договору кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п.1.3. цього договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника.

ТОВ «Алекскредит» не є банківською (фінансовою) установою, а тому послугу з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків здійснено ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (свідоцтво серія ФК №1582 від 02.07.2015) на підставі угоди на переказ коштів, укладеної із ТОВ «Алекскредит» №ВП-220817-1 від 22.08.2017.

На виконання умов такого зобов`язання ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за дорученням ТОВ «Алекскредит» успішно здійснено переказ коштів на картку клієнта: 20.11.2019 на суму 5000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , код авторизації 346091, номер транзакції в системі WayForPay - 62938059371236992884699170094978.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до постанови Верховного Суду по справі №200/564/7/18 від 16.09.2020 доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Верховним Судом у постанові від 17.12.2021 у справі №278/2177/15-ц зазначено: «Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних на день операцій і призначаються для видачі чи відсилання клієнту. Отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути доказами заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором».

У постанові Верховного Суду від 31.05.2022 у справі №194/329/15 зазначено, що виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Отже, з урахуванням зазначеного, доказами, що підтверджують заборгованість за кредитом може слугувати виписка з особового рахунку, на підставі якої складено розрахунок заборгованості з помісячним відображенням внесених платежів та виникненням боргових зобов`язань.

На виконання наведених приписів процесуального закону за клопотанням позивача районним судом витребувано від банківської установи АТ «Райффайзен банк» первинні бухгалтерські документи, зі змісту яких убачається, що банківська картка НОМЕР_2 емітована на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Додатком до листа є виписка по рахунку НОМЕР_6 , банківська картка НОМЕР_2 , із якої убачається безготівкове зарахування коштів 20.11.2019 у сумі 500000, а також роз`яснено, що одиницею виміру суми операцій клієнта у національній валюті є копійки (ціле число).

При постановленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції викладене залишив поз увагою та дійшов помилкового висновку про недоведеність отримання позичальником кредитних коштів, які підлягають стягненню в судовому порядку в розмірі 5000,00 грн.

Стосовно стягнення заборгованості за відсотками, колегія суддів ураховує наступне

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При укладенні договору про надання кредиту №2928286 від 20.11.2019 сторонами зобов`язання погоджено строк дії договору із 20.11.2019 по 17.06.2020, упродовж якого нарахування відсотків здійснюється наступним чином: за період із 20.11.2019 по 20.12.2019 - 1,45% за один день користування кредитом; за період із 21.12.2019 по 30.12.2019 - 1,70% за один день користування кредитом; за період із 31.12.2019 по 17.06.2020 - 3% за один день користування кредитом, що сукупно, з урахуванням вчиненого відповідачем платежу в розмірі 2175,00 грн, становить 14350,00 грн.

Доводів на спростування такого розміру стягнення заборгованості за відсотками стороною відповідача не надано. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Стосовно стягнення понесених позивачем правничих витрат, колегія суддів ураховує наступне

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Як убачається із матеріалів справи представництво інтересів ТОВ «ФК «Солвентіс» в суді першої інстанції забезпечувалося адвокатом Лівак І.М. на підставі договору №43657029 про надання правової допомоги від 01.07.2025 та додаткової угоди до нього №2928286 від 30.09.2025./а.с.18-20, 39/

30.09.2025 адвокатом Лівак І.М. складено детальний опис робіт (наданих послуг), за яким: сума наданих послуг складає 6000,00 грн; найменування послуг: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів клієнта - 1,5 год/вартістю 1500,00 грн; складання позовної заяви - 3 год/вартістю 1000,00 грн; формування додатків до позовної заяви - 1 год/вартістю 750,00 грн.

Установивши, що заявлений до стягнення розмір правничих витрат, понесених позивачем в суді першої інстанцій становить 6000,00 грн, колегія суддів дійшла висновку, що такий розмір стягнення не є співмірним зі складністю справи, та обсягом наданих адвокатом правничих послуг. Зокрема, в контекст того, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №127/9918/14.

Отже, з огляду на рівень складності справи та реальності правничих витрат, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1500,00 грн правничих витрат, понесених в суді першої інстанцій. В іншій частині стягнення слід відмовити з підстав їх невідповідності критерію пропорційності у цивільному судочинстві.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення слід скасувати, постановивши нове рішення про задоволення позову та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором у розмірі 19350,00 грн.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6056, грн (2422,40 грн судовий збір за подачу позову + 3633,60 грн судовий збір за подачу апеляційної скарги).

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» - задовольнити.

Заочне рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 10 квітня 2026 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (ЄДРПОУ 43657029) заборгованість за кредитним договором №2928286 від 20 листопада 2019 року в розмірі 18242,40 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (ЄДРПОУ 43657029) судовий збір у розмірі 6056, грн та витрати на правову допомогу в розмірі 1500,00 грн, а всього 7556,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Дряниця

Судді А.І. Дорош

В.М. Триголов