Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №161/24558/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/24558/25 Головуючий у 1 інстанції: Мазур Д. Г.

Провадження № 22-ц/802/1089/26 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Бовчалюк З. А., Киці С. І.,

секретар судового засідання Власюк О. С.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 , поданою від її імені преставником ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовано тим, що вона є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які до 12 вересня 2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Після розірвання шлюбу батьків вона залишилася проживати разом з матір`ю та до сьогодні залишається на її утриманні.

Судовим рішенням з батька стягувалися аліменти до досягнення нею повноліття.

З 01 вересня 2025 року вона зарахована на навчання до Волинського університету імені Лесі Українки на факультет іноземної філології денної форми навчання за державним замовленням першого (бакалаврського рівня) з терміном навчання до 30 червня 2029 року.

Крім того, вона є здобувачкою першого рівня вищої освіти І курсу Горлівського інституту іноземних мов Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» ІІ рівня акредитації: освітня програма «Практична психологія», на заочній формі навчання за контрактом.

Додатково вона навчається в 6 класі поглибленого підрівня в КЗ «Луцька художня школа» з 01 вересня 2018 року і по даний час, щомісячна плата за це навчання становить 400 грн.

Оскільки вона навчається одночасно на денній та заочній формі навчання, то на даний момент немає можливості працювати та забезпечити свої потреби у повному обсязі, також останнім часом має значні проблеми зі здоров`ям, у зв`язку з чим зобов`язана відвідувати лікарів, а тому потребує матеріальної допомоги від батьків.

Утримання матері не вистачає для покриття базових її потреб, а саме потреби у їжі, одязі, проїзді до місця навчання та покриття інших витрат.

Батько має можливість брати участь в її утриманні на період навчання та до досягнення нею двадцяти трьох років, оскільки отримує пенсію у значному розмірі, що свідчить про його матеріальну спроможність надавати таку допомогу.

Ураховуючи наведене, просила стягувати з ОСОБА_3 на її користь аліменти у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і на весь період навчання, але не довше, як до досягнення нею 23 років.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 червня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/15 частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27 листопада 2025 року і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення ОСОБА_2 23-річного віку.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до обов`язкового негайного виконання.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 від імені позивача ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове – про задоволення позову у заявленому розмірі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_3 , посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала із наведених у ній підстав і просить її задовольнити.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.

Згідно зі статями 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 199 СК України установлено, що, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.

Відповідно до статті 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Пленум Верховного Суду України надав роз`яснення щодо підстав виникнення обов`язку батьків по утриманню своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання.

Так, пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року у справі №346/10317/ виснував, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання. При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі №635/1139/17 виснував, що не надання будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у повнолітньої дитини потреби в матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням (понесення витрат на харчування, проїзд, проживання, придбання підручників тощо) може стати підставою для відмови у задоволенні позовної заяви про стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання після досягнення повноліття.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є студенткою Волинського національного університету імені Лесі Українки факультету іноземної філології денної форми навчання за державним замовленням та Горлівського інституту іноземних мов державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» ІІ рівня акредитації освітньої програми «Практична психологія» заочної форми навчання за контрактом. У зв`язку з навчанням позивач не працює та не має самостійного заробітку (т.1 а.с.5).

Згідно відповіді ГУ ПФУ ОСОБА_3 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності у розмір 17 724,89 грн (т.1 а.с.110).

Таким чином, відповідач не працює та отримує дохід по інвалідності.

Відомості про отримання відповідачем інших доходів у матеріалах справи відсутні, що підтверджується відповіддю Головного управління Державної податкової служби у Волинській області.

У даному випадку, враховуючи, що батько позивача є інвалідом та отримує дохід по інвалідності, слід врахувати ту обставину, що повнолітня дочка зарахована на державну форму навчання, яка надає право на отримання стипендії, яка не виплачується лише при незадовільних результатах навчання, що залежить тільки від успіхів самої студентки.

Крім того, необхідно зазначити, що обов`язок утримувати неповнолітню дитину відрізняється від обов?язку утримувати повнолітню дитину, оскільки згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Позивач не надала суду жодного належного, допустимого і достовірного доказу про те, що відповідач має змогу сплачувати аліменти у заявленому нею розмірі, тобто більшому від визначеного судом.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України).

З урахуванням усіх обставини справи, суд при визначенні розміру аліментів обґрунтовано дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/15 частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до суду та до припинення навчання, але не довше ніж до досягнення позивачем 23-річного віку.

При цьому судом наведено обґрунтування необхідності стягнення саме такого розміру аліментів, який позивачем в апеляційній скарзі не спростовано.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на об`єктивно встановлених фактичних обставинах справи, яким судом надано належну правову оцінку, правильно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, судом під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування рішення суду, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 , подану від її імені представником Доманською Вікторією Анатоліївною залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий – суддя

Судді