Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №681/1383/26 — Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1383/26

Провадження 3/681/262/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2026 р. м. Полонне

Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Іллюк С.В.,

розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділу поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Понінка, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини при наступних обставинах.

Встановлено, що 28.07.2026 ОСОБА_1 неналежно виконувала обов`язки, передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», щодо забезпечення належних умов життя, безпеки та здоров`я свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Неналежне виконання батьківських обов`язків виразилось у тому, що вона не забезпечила належного контролю за дозвіллям сина, внаслідок цього 28.07.2026 близько 21:15 год. він, рухаючись на мотоциклі «Kovi GB 250» по вул. Князя Володимира у м. Полонне, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду з автомобілем «Mercedes-Benz GLE 400D», що призвело до отримання ним тілесних ушкоджень та надання йому медичної допомоги в лікарні, що створювало реальну загрозу його життю та здоров`ю.

Такими діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення визнала повністю, підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, щиро розкаялася та зазначила, що надалі буде більш уважною до виконання батьківських обов`язків.

Оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд доходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу указаного вище адміністративного правопорушення.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Диспозиція цієї норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у статті 150 Сімейного кодексу України.

До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини.

У розумінні положень частини 1 статті 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до частини 4 статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

При цьому, згідно з Правилами дорожнього руху України, а саме п. 2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб. Відповідно до п. 2.9 ПДР, водієві категорично забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у встановленому порядку, а також без посвідчення водія відповідної категорії. Як встановлено з матеріалів справи, неповнолітній ОСОБА_2 мав лише посвідчення тракториста-машиніста (категорії А1, А2) і не мав посвідчення водія категорії «А», необхідного для керування мотоциклом з об`ємом двигуна 250 куб. см. Крім того, керований ним мотоцикл взагалі не був зареєстрований у встановленому законом порядку. З огляду на ці обставини та прямі заборони ПДР, неповнолітній ОСОБА_2 не міг правомірно пересуватись на такому транспортному засобі, а його матір не мала права допускати його до керування джерелом підвищеної небезпеки.

Факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується фактичними даними, які містяться у наступних доказах.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 138836 від 11.09.2026 зафіксовано обставини вчинення нею указаного вище правопорушення (а.с. 1).

У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 підтвердила, що 28.07.2026 вона дозволила своєму сину поїхати кататися на мотоциклі, обґрунтовуючи це тим, що він має посвідчення тракториста-машиніста і самостійно придбав транспортний засіб, про що їй було відомо (а.с. 22).

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 підтверджується факт того, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 21).

Постановою про закриття кримінального провадження від 26.08.2026 підтверджується факт скоєння дорожньо-транспортної пригоди 28.07.2026 за участю неповнолітнього водія мотоцикла ОСОБА_2 та закрито провадження щодо водія автомобіля за відсутністю складу кримінального правопорушення, з направленням матеріалів для притягнення неповнолітнього водія та його матері до адміністративної відповідальності (а.с. 3-5).

Згідно з даними Витягу з ЄРДР № 12026244000000932 від 29.07.2026 та рапорту поліцейського (ЄО № 3395 від 28.07.2026), зафіксовано факт ДТП з потерпілим у м. Полонне по вул. Князя Володимира, де зіткнулися автомобіль та мотоцикл «Kovi GB 250», яким керував неповнолітній ОСОБА_2 (а.с. 6).

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 28.07.2026 та планом-схемою до нього об`єктивно закріплено обстановку та локалізацію транспортних засобів після зіткнення на перехресті вул. Князя Володимира та вул. Л. Українки (а.с. 8-15).

Згідно з письмовим протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , він підтвердив, що 28.07.2026 близько 21:00 год. сів за кермо свого мотоцикла та поїхав до м. Полонне, де потрапив у ДТП (а.с. 17-18).

Висновком щодо результатів медичного огляду від 28.07.2026 засвідчено, що неповнолітній ОСОБА_2 оглянутий лікарем, при цьому ознак алкогольного сп`яніння у нього не виявлено (а.с. 16).

Копією посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_3 підтверджується, що ОСОБА_2 отримав право на керування виключно тракторами, що категорично не надає права керувати мотоциклетними транспортними засобами (а.с. 19).

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності й застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Обираючи вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, зокрема, суд бере до уваги суспільну небезпечність цього правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 , її майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи викладене вище, а також те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, повністю визнала свою вину, суд доходить до висновку, що до неї необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді попередження.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись наведеним, ст. 33, 40-1, 279, 280, 283, 287, 288 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ//22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 призначення платежу сплата судового збору на користь держави).

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців.

Суддя Сергій ІЛЛЮК