Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №607/5335/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

25.09.2026

Справа №607/5335/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В., Ходань С.І.

з участю: адвоката Свірського Т.В.

розглянувши у порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління Державної реєстрації Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківська та внесення змін в актовий запис про народження,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та просив визнати його батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести відповідні зміни в актовий запис № 2000 від 04.11.2025 про народження, а саме: виключити відомості про батька - ОСОБА_5 , зазначити його батько, змінити прізвище та по батькові дитини на « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_7 ».

В обґрунтування вимог позивач вказав, що він та ОСОБА_2 перебували у близьких стосунках протягом певного періоду часу, під час перебування її у зареєстрованому з шлюбі зі ОСОБА_8 (раніше – ОСОБА_5 ).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідачів народився син – ОСОБА_4 , батьками якого у свідоцтві зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Однаке, біологічним батьком дитини є він.

З метою доведення факту батьківства, було проведено відповідне молекулярно-генетичне експертне дослідження у медико-генетичному центрі «MAMA PAPA». Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження № 51226 від 08.12.2025р., він є біологічним батьком ОСОБА_4 .

Водночас ОСОБА_9 , раніше ОСОБА_10 , фізіологічно не може бути батьком, адже дитина народжена ІНФОРМАЦІЯ_2 , в той час як в серпні 2023 року ОСОБА_5 пройшов процедуру зміни статі, у зв`язку з чим змінено ім`я « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_12 », а по батькові « ОСОБА_11 » - на « ОСОБА_11 ».

Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.

Ухвалою судді від 30.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13.08.2026 залучено до участі у справі третю особу відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління Державної реєстрації Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Свірський Т.В. позов підтримав, з підстав зазначених у ньому.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, хоча про час та місце його були повідомлені належним чином. Попередньо подали заяви про слухання справи за їх відсутності та визнання позову повністю.

Третя особа попередньо подала заяву про слухання справи за їх відсутності, щодо задоволення позову не заперечують.

Судом встановлено, що 21 жовтня 2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.10.2011 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 від даного шлюбу народився ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04.11.2025 року. Батьками дитини зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 08.12.2025 року № 51226, проведеного ТОВ «МАМА ПАПА» М.В. Савельєвою, вірогідність того, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 , в рамках проведеного дослідження складає 99,999%.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 00006333 МЦ «Авіценна мед» встановлено, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на стаціонарі з 23.06.2022 року по 23.06.2022 року, повний діагноз, розлад статевої ідентифікації, транссексуалізм, 23.06.2022 року проведена операція двобічна орхектомія.

12 квітня 2023 року ТОВ «Медикал сервіс» ОСОБА_5 видано медичне свідоцтво про зміну (корекцію) статевої належності, протокол ЛКК № 970 від 12.04.2023 року.

Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану за № 00041160492 від 29.08.2023 року встановлено, що 19 серпня 2023 року Шепетівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області внесено зміни в актовий запис №17 від 21.06.1990 року змінено ім`я дитини: ОСОБА_11 на ОСОБА_12 , ОСОБА_11 на ОСОБА_11 , стать чоловіча на жіноча.

Суд, розглянувши справу, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 ЦПУ України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У статті 51 Конституції України, частинах другій, третій статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Статтею 133 СК України передбачено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Згідно з вимогами ч.1 ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Згідно із статтею 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 СК України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Верховний Суд у постановах від 11 липня 2023 року у справі № 449/433/22 (провадження № 61-4176св23), від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц(провадження № 61-4163св18) виснував, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі№591/6441/14-ц зазначено, що доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

У Постанові Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що у тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини. Відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

За статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що достатніх належних та допустимих доказів щодо кровного споріднення між позивачем та дитиною, які б можна було розглядати в сукупності, а саме: докази, які підтверджують спільне проживання позивача та матері дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання матеріали справи не містять, позивач та його представник суду таких доказів не надали.

Позивач не ставив перед судом питання про призначення судової генетично-молекулярної експертизи, хоча судом таке право роз`яснювалось представнику позивача у судовому засіданні.

Крім того, судом встановлено, що на час народження дитини та по даний час, ОСОБА_2 продовжує перебуває у зареєстрованому шлюбі з батьком дитини, проживати разом за зареєстрованим місцем проживання.

На доведення заявлених позовних вимог позивачем надано єдиний доказ, а саме висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження від 08.12.2025 року № 51226, проведеного ТОВ «Мама Папа» М.В. Савельєвою.

Як встановлено з дослідженої у судовому засіданні інформації з Реєстру атестованих судових експертів, ОСОБА_14 не є атестованим судовим експертом.

Відповідно до наданої до висновку копії витягу з відомостей бази даних Ліцензійного реєстру МОЗ суб`єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики, ТОВ «Мама Папа» має ліцензію за рядом медичних спеціальностей, у тому числі генетика медична. До висновку не надано ліцензії на проведення судових експертиз.

Відтак, наданий висновок молекулярно-генетичної експертизи для подання до суду від 08.12.2025 року № 51226 не може вважатися висновком експерта у розумінні положень ЦПК України та Закону України «Про судову експертизу» .

Разом з тим, суд враховує, що ТОВ «Мама Папа» є медичною установою, яка має відповідну ліцензію на здійснення діяльності у сфері медичної генетики. Дослідження на предмет біологічного споріднення позивача та дитини проводилось лікарем - генетиком за допомогою інструментального спеціалізованого обладнання.

З огляду на викладене, суд оцінює наданий висновок лабораторії ТОВ «Мама Папа» від 08.12.2025 як письмовий доказ (спеціальне генетичне дослідження, проведене фахівцем у галузі медичної генетики), який підлягає дослідженню та оцінці судом у сукупності з іншими наданими доказами.

Разом з тим, позивачем, окрім даного письмового доказу, не надано жодних інших доказів на підтвердження свого біологічного батьківська щодо дитини, таких як висновок експертизи, докази спільного проживання позивача та матері дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, які б дали суду можливість, у своїй сукупності дійти обґрунтованого переконання про батьківство позивача щодо дитини.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 95, 133, 137, 141, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 129 СК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління Державної реєстрації Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківська та внесення змін в актовий запис про народження, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

ОСОБА_15 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне судове рішення складено 25 вересня 2026 року.

Головуюча І.М. Черніцька