Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №607/5304/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2026 Справа №607/5304/26 Провадження №2/607/3838/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участі секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

представника позивача Безуглої В. М.,

представника відповідача, адвоката Коцан Р. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «БАНК КД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Представник акціонерного товариства «БАНК «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Заявою-Договором № 40.43.0000268729 від 28 травня 2025 року у сумі 35 972,84 грн та 2 422,40 грн судового збору.

В обґрунтування поданого позову зазначено про те, що 28 травня 2025 між АТ «БАНК «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір на відкриття рахунку та оформлення пакету послуг «Вільний» (мультивалютний) з оформленням споживчого кредиту на умовах продукту «Кредитний ліміт» № договору у № 40.43.0000268729.

Відповідно до розділу 4 Кредитного договору ліміт кредитування: від 1 000 до 200 000 грн, строк кредитування: 12 (дванадцять) місяців з дня надання Кредитного ліміту, спосіб кредитування: кредитні кошти надаються шляхом відкриття поновлюваної кредитної лінії до карткового рахунку Позичальника, процентна ставка за Кредитом: у разі строку користування кредитними коштами в грейс - періоді - 0,00001% річних, у разі строку користування кредитними коштами поза грейс - періодом - 37,2% річних, дата погашення заборгованості: передостанній робочий день кожного місяця.

З усіма умовами надання Кредиту Позичальник був ознайомлений 28 травня 2025 року.

Водночас в порушення умов Кредитного договору, ОСОБА_1 прострочено та не сплачено в повному обсязі платежі на погашення заборгованості згідно Кредитного договору.

Станом на 10 березня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 35 972,84 грн, яка складається з: заборгованість за кредитом - 29 972,90 грн; заборгованість за відсотками - 5 999,94 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що на відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, АТ «БАНК «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 16 березня 2026 року відкрито провадження у справі № 607/5304/26 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

09 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Коцан Р. М. подав відзив у якому просить відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів вказує, що відповідач став потерпілим від шахрайських дій. 13 серпня 2022 року ОСОБА_1 виїхав за межі України та проживає за кордоном. Послугами мобільного зв`язку Українських операторів не користувався.

ОСОБА_1 не звертався до АТ «Кліринговий дім» із заявкою на отримання кредитних коштів та кредитний договір № 40.43.0000268729 від 28 травня 2025 року жодним чином не підписував. Жодних грошових коштів не отримував та не користувався цими коштами, картку з номером № НОМЕР_1 ніколи не відкривав.

28 травня 2025 року о 12:37 за Київським часом в мобільний додаток Приват 24 ОСОБА_1 надійшло сповіщення про те, що виявлено нетиповий вхід у його акаунт ПРИВАТ 24. Сторона відповідача звертає увагу, що дата та час цього нетипового входу в акаунт Приват 24 співпадає з датою укладеного начебто ОСОБА_1 оспорюваного кредитного договору з АТ «Кліринговий дім». Згідно сповіщення надісланого в Приват 24 вхід було здійснено з м. Дніпро, Україна, однак відповідач же в цей час перебував у США. Зазначена ІP-адреса: 89.209.236.194, хоча ІP-адреса ОСОБА_1 станом на 28 травня 2025 року була НОМЕР_7. В Анкеті-договорі, що міститься в матеріалах справи, зазначається наступний номер телефону: НОМЕР_2 (провайдер Vodafone). Цей номер належав відповідачу, проте вказаним номером ОСОБА_1 не користувався уже декілька років, ще до переїзду в США. Важливо те, що на момент, коли відповідач користувався вказаним номером телефону, провайдером був Київстар.

Стороною позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження укладення самого електронного Договору № 40.43.0000268729 від 28 травня 2025 року саме ОСОБА_1 , та отримання ним грошових коштів, а не іншими особами у шахрайський спосіб, як і, відповідно, обставини користування відповідачем кредитним коштами та обов`язок їх повернення.

Разом із відзивом подане клопотання про витребування доказів, яке судом вирішено - задоволено ухвалою від 16 квітня 2026 року, задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Коцан Р. М. про витребування.

20 травня 2026 року судом зареєстровано заяву, подану представником акціонерного товариства «БАНК КД» Безуглою В. М. через систему «Електронний суд», якою повідомлено суд про зміну найменування акціонерного товариства «БАНК «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» на акціонерне товариство «БАНК КД».

21 травня 2026 року судом зареєстровано заяву, подану представником акціонерного товариства «БАНК КД» Безуглою В. М. на виконання ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 квітня 2026 року. У цій заяві сторона позивача стверджує, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в межах кредитного договору № 40.43.0000268729 від 28 травня 2025 року, відкрито банківський рахунок - НОМЕР_4 , який є мультивалютним. Інші рахунки на ім`я вказаної особи в межах зазначеного кредитного договору не відкривались. Номер телефону НОМЕР_5 є фінансовим номером телефону, закріпленим за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , та міститься в його анкетних даних від 28 травня 2025 року. Ідентифікація та верифікація клієнта в межах укладення зазначеного кредитного договору здійснювалась дистанційно із застосуванням сервісу «ДІЯ» та процедури Digital Onboarding через офіційний мобільний застосунок банку. Також позивач надає виписки, на підтвердження користування відповідачем грошовими коштами у розмірі 28 650,00 грн, та стягнення комісії за переказ 1 322,90 грн, руху грошових коштів. Щодо запиту про належність рахунків вказаних в ухвалі, акціонерне товариство «БАНК КД» повідомляє, що ці рахунки є внутрішніми банківськими, рух коштів між цими рахунками пов`язаний з забезпеченням банком коректного бухгалтерського обліку та вимог НБУ.

Ухвалою суду, постановленою без оформлення окремого документа у судовому засіданні 14 липня 2026 року, клопотання представника відповідача ОСОБА_2 від 13 липня 2026 року задоволено; витребувано від Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину кордону України громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , період: з 01 січня 2022 року по 08 червня 2026 року.

На виконання ухвали суду від 14 липня 2026 року Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, 21 липня 2026 року на електронну пошту суду та 30 липня 2026 року поштовою кореспонденцією надіслано запитувана інформація.

У судовому засіданні представник позивача акціонерного товариства «БАНК КД» Безугла В. М. позов підтримала в повному обсязі, вважає що відповідач кошти отримав та не повернув.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Коцан Р. М. в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі. Додатково суду пояснив, що його довіритель з 2022 року перебуває за кордоном та став жертвою шахраїв, про що повідомив правоохоронні органи. Кредитні кошти ОСОБА_1 не отримував, не користувався ними та не має обов`язку їх повертати

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

28 травня 2025 року між ПАТ «БАНК «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» та ОСОБА_1 підписано Заяву-Договір № 40.43.0000268729 (далі Заява-Договір), відповідно до умов якої ПАТ «БАНК «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» надає відповідачу кредит у на загальну суму від 1 000 до 200 000 грн, строком на 12 місяців, розмір процентної ставки за кредитом 42,86% річних. Кредитні кошти надаються шляхом відкриття поновлюваної кредитної лінії до карткового рахунку Позичальника № НОМЕР_4 відкритий в Банку, операції за яким здійснюються Позичальником з використанням платіжного інструменту (платіжної картки).

Додатком № 1 до Заяви-Договору № 40.43.0000268729 від 28 травня 2025 року, є довідка про систему гарантування вкладів.

Додатком №2 до Заяви-Договору № 40.43.0000268729 від 28 травня 2025 року, є інформація про ліміти та/або обмеження за операціями з використання платіжних карт та порядок їх зміни.

Також ОСОБА_1 підписав КЕП «Дія. Підпис» Паспорт споживного кредиту за продуктом «Кредитний ліміт», який містить відомості про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, аналогічні тим, які узгоджені сторонами у Заяві Договорі №40.43.0000268729 від 28 травня 2025 року.

В матеріалах справи наявний витяг з порталу «Дія» закордонного паспорта ОСОБА_1 , НОМЕР_6 .

ОСОБА_1 28 травня 2025 року кваліфікованим електронним підписом «Дія. Підпис» підписано Анкету-Договір.

Водночас ПАТ «БАНК «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» 29 травня 2025 року надав відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти на рахунок № НОМЕР_4 у розмірі 29 972,90 грн, на виконання договору № 60.43.0000016724 від 28 травня 2025 року, що вбачається із виписки по особовому рахунку.

Також згідно з розрахунком заборгованості за договором № 60.43.0000016724 від 28 травня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 11 грудня 2025 року становить 35 972,84 грн, з яких: 29 972,90 грн -заборгованість по кредиту, 5 999,94 грн - заборгованість відсотками.

19 вересня 2025 року АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» направило відповідачу ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості по кредиту за Кредитним договором № 60.43.0000016724 від 28 травня 2025 року у повному обсязі, в розмірі 32 987,62 грн, до 18 жовтня 2025 року.

18 травня 2026 року акціонерне товариство «БАНК «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» змінило найменування на акціонерне товариство «БАНК КД», що вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 18 травня 2026 року.

За змістом Витягу з ЄДРДР від 18 липня 2025 року № 12025141110000905, 18 липня 2025 року внесено відомо мості щодо неправомірних дій спрямованих на отримання кредитних коштів третіх осіб у період з вересня 2022 року по травень 2025 року, де вказано потерпілим ОСОБА_1 .

Згідно інформації яка міститься у листі Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19.5.1/55652-26-Вих від 21 липня 2026 року, ОСОБА_1 неодноразово перетинав державний кордон України в 2022 році, останній раз - 13 серпня 2022 року о 23:40 в напрямку - виїзд транспортним засобом, пред`явивши для виїзду документ НОМЕР_6 .

За встановлених судом обставин, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми процесуального та матеріального права.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

За змістом ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові № 561/77/19 від 16 грудня 2020 року вказав, що із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із частиною першою, другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, між акціонерним товариством «БАНК КД» та відповідачем укладено Заяву-Договір №40.43.0000268729 від 28 травня 2025 року. Підписання цієї Заяви-Договору вчинено ОСОБА_1 простим електронним підписом із застосуванням ОТР-паролю. Документи на відкриття рахунку отримано в електронному вигляді від Державного підприємства «ДІЯ».

Кредитний договір, підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, за умови досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Саме лише твердження позичальника про укладення договору внаслідок шахрайських дій без доказів порушення процедур ідентифікації з боку банку не є підставою для визнання договору недійсним. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08 квітня 2026 року, справа № 705/1938/25.

Згідно ст. 76 ЦПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У частині 1 ст. 81 ЦПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторона відповідача заперечує факт укладення договору та отримання кредитних коштів, мотивуючи свої доводи тим, що відповідач перебував з 2022 року за межами України та не користування своїм мобільним номером. В подальшому відповідачем було виявлено шахрайські дії третіх осіб з його персональними даними, про що він повідомив правоохоронні органи.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Оскільки відповідач виконав послідовні дії в інформаційній системі, яка використовується позивачем, вважається, що сторони кредитного договору досягли згоди щодо істотних умов цих договорів.

З урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. зокрема, постанови Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17, від 25 липня 2024 року у справі № 500/6150/14).

Відповідно до положень ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають застосуванню ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідач не надав доказів оспорення зазначеного вище кредитного договору у судовому порядку.

При цьому, Верховний Суд неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18.

Стандарт доказування «вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач.

До предмета доказування належить сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, з якими закон пов`язує виникнення, зміну й припинення правовідносин між сторонами та на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права в зобов`язальних правовідносинах, позивач також повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.

У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача як кредитора у зобов`язанні. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає боржник.

Факт виконання кредитором свого обов`язку щодо надання кредитних коштів підтверджується, АТ «БАНК «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» 29 травня 2025 року надав ОСОБА_1 кредитні кошти на рахунок № НОМЕР_4 .

Натомість відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вибуття з його володіння мобільного номеру, який зазначено в Заяві-Договорі, його невикористання ОСОБА_1 в період виникнення спірних правовідносин, відсутності у нього доступу до застосунку «ДІЯ», та у зв`язку з цим, неможливості накладення «Дія. Підпису».

Відомості про остаточне рішення у кримінальному провадженні від 18 липня 2025 року №12025141110000905, встановлення винних осіб, відповідачем також не надано.

Факт подання заяви про вчинення кримінального правопорушення і внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є актом фіксування звернення у порядку, передбаченому КПК України, однак не має преюдиційного значення для вирішення цієї справи.

Щодо розміру заборгованості за Заявою-Договором № 40.43.0000268729 від 28 травня 2025 року, то у матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості саме за Заявою-Договором №40.43.0000268729 від 28 травня 2025 року, за яким позивач просить стягнути борг.

До матеріалів справи долучено розрахунок заборгованості за договором № 60.43.0000016724 від 28 травня 2025 року та утворення заборгованості у розмірі 29 972,90 грн на виконання договору № 60.43.0000016724 від 28 травня 2025 року, що вбачається із виписки по особовому рахунку, вимога про необхідність погасити борг саме по цьому договору.

Тобто виписка по особовому рахунку і розрахунок заборгованості стосуються Заяви-Договору, яка є відмінною від Заяви-Договору на порушення умов якої покликається позивач, та, у зв`язку з невиконанням договірних зобов`язань, просить стягнути виниклу заборгованість.

На підтвердження обґрунтування заявлених позовних вимог, щодо суми заборгованості, підстав її виникнення, позивачем надано розрахунок про стан заборгованості за договором №60.43.0000016724 від 28 травня 2025 року та виписку по цьому ж договору, однак в позовних вимогах відсутня вимога про стягнення заборгованості за договором № 60.43.0000016724 від 28 травня 2025 року.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Акціонерне товариство «БАНК КД» не довело позов, що є його, а не відповідача, процесуальним обов`язком (статті 12, 13, 81 ЦПК України). Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21. Позивач не надав суду доказів перерахування відповідачу кредитних коштів на виконання Заяви-Договору №40.43.0000268729 від 28 травня 2025 року, користування ОСОБА_1 цими коштами, та про виникнення заборгованості відповідача у зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань за Заявою-Договором № 40.43.0000268729 від 28 травня 2025 року

За таких умов в ході розгляду справи позивачем не було доведено факту наявності заборгованості за договором № 40.43.0000268729 від 28 травня 2025 року, а тому суд доходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 4, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «БАНК КД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: акціонерне товариство «БАНК КД», код ЄДРПОУ: 21665382, адреса місцезнаходження: вул. Борисоглібська, буд. 5, літера «А», м. Київ, 04070.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя О. Я. Герчаківська