Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №602/798/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/798/26

Провадження № 2-а/602/37/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" вересня 2026 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого РАДОСЮКА А. В.

при секретарі ЯБЛОНСЬКІЙ М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ланівці за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 16 липня 2026 року поліцейським ВП №1 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Ковальчуком Р.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7557571, згідно із якою його притягнуто до адміністративного штрафу в розмірі 3400 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП. Вважає вказану постанову незаконною, а притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірним, оскільки він керував електроскутером Corso maverick 2900 Ватт із потужністю двигуна менше 3 кВт. Для даного виду транспорту, посвідчення водія чинним законодавством не передбачено. За таких обставин вбачається відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

Оскаржувану постанову позивач отримав 25.07.2026 року, внаслідок чого не мав можливості оскаржити її в установлений законом строк, з огляду на викладене стверджує, що строк оскарження постанови ним пропущено з поважних причин.

Просить дану постанову скасувати.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак на адресу суду надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, надіславши на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що 16.07.2026 року близько 10 год. 27 хв. у м.Ланівці по вул.Вишнівецькій Кременецького району Тернопільської області поліцейським ВП №1 (м.Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Ковальчуком Р.І. було виявлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Corso модель Maverick RS 2999W 72V/50AH без посвідчення водія відповідної категорії, відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕНА № 7557571 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. Вказує, що поліцейський при з`ясуванні всіх обставин відніс керований позивачем електроскутер до категорії мопеду А1, при керуванні яким необхідно дотримуватися вимог п.2.1 (а) ПДР України. Поліцейським зроблено висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, підстав для умисного спотворення обставин події у працівників поліції не було.

Підтвердженням порушень вимог ПДР та норм КУпАП є надані поліцейськими відеоматеріали фіксації правопорушення, з яких вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Corso модель Maverick RS 2999W 72V/50AH без посвідчення водія відповідної категорії, зафіксована марка модель електроскутера. Крім того, позивачу було роз`яснено права за ст. 268 КУпАП та строк оскарження за ст. 280 КУпАП, ст. 63 Коституції України, що також зафіксовано на відеозаписі. Однак позивач не скористався своїм правом заявляти клопотання, давати пояснення та подавати докази по факту скоєння адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ним своєї вини та згоду з притягненням до адміністративної відповідальності.

У зв`язку з викладеним просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність, також просить розгляд справи проводити у його відсутності.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, відзив на позовну заяву, суд прийшов наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом встановлено, що оскаржувану постанову серії ЕНА № 7557571 винесено 16.07.2026 року, копія вказаної постанови поштовим вкладенням надійшла до відділення поштового зв`язку 20.07.2026 року, що підтверджується копією поштового конверта.

Оскільки, позивачем підтверджено поважність причин пропуску строку на оскарження даної постанови, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк звернення до суду із вказаним позовом.

Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7557571 від 16.07.2026 року, 16.07.2026 року о 10 год. 27 хв. в м.Ланівці по вул. Вишнівецька ОСОБА_1 керував т.з. електро скутером CORSO-MAVERICK, а саме не маючи посвідчення водія відповідної категорії на керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а. ПДР.

Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Відповідно до п.9 Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі», розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

В той же час, в постанові відсутні покликання на будь-які докази та покази свідків. Таких доказів також не надано суду.

За обставинами справи копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним та достатнім доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в ній повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу презумції невинуватості та відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

При цьому, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

В свою чергу, позивач заперечуючи проти викладених в оспорювальній постанові обставин, покликався на те, що керував електроскутером Corso maverick 2900 Ватт із потужністю двигуна менше 3 кВт.

Згідно п.2.13 Правил дорожнього руху України, транспортні засоби належать до таких категорій А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

З порівняння понять «транспортний засіб», «механічний транспортний засіб» та «мопед» вбачається, що мопед є різновидом механічного транспортного засобу, який є двоколісним, має двигун внутрішнього згорання з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт. Отже, електроскутер можливо прирівняти до мопеду лише за наявності у нього електродвигуна потужністю від 3 до 4 кВт.

Отже пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України наведено перелік термінів, що використовуються у цих Правилах, де розмежовано значення кожного із них.

Так, на відміну від «механічного транспортного засобу», «транспортним засобом» є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Таким чином, Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №278/3362/15-к від 01.03.2018.

Оскільки електроскутером Corso maverick 2900 Ватт - це транспортний засіб, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, суд дійшов до висновку про те, що вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів, не можуть бути застосовані до позивача.

В свою чергу до відповідачем не долучено доказів того, що потужність зазначеного електроскутера становить понад 3кВт.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак відповідачем не надано суду належних доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, на яких ґрунтується висновок про доведеність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та якими спростовуються заперечення останнього щодо не вчинення цього правопорушення, зокрема, не було зафіксовано покази свідків та відсутні інші джерела доказування, які б давали можливість суду перевірити підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018по справі №211/3520/16-а, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Таким чином, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, не надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

За змістом постанови від 08.07.2020 у справі 463/1352/16-а Верховний Суд звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Зважаючи на те, що позивач заперечив свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, суд вважає, що провина позивача у порушенні п. 2.1 ПДР та вчиненні ним вказаного адміністративного правопорушення, не доведена «поза розумним сумнівом», так як відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України представником відповідача не надано суду доказів, які б спростували пояснення позивача та доводили правомірність винесеної постанови.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративнеправопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 139,205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду.

Позов ОСОБА_1 (мешканця АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (місце знаходження: м.Тернопіль, вул.Валова,11, Тернопільської області) про скасування постанови справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7557571 від 16.07.2026 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП – провадженням закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Суддя: А. РАДОСЮК