Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №756/7278/26 — Оболонський районний суд міста Києва

28.09.2026 Справа № 756/7278/26

Справа № 756/7278/26

Провадження № 2/756/6922/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

Скорочений зміст заявлених вимог

Позивач АТ «ПУМБ» звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1014439869 від 08.02.2024 у розмірі 67 778,09 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08.02.2024 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1014439869, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 53882,62 грн. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 19.03.2026 утворилась заборгованість у розмірі 67 778,09 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 45 885,89 грн, за процентами - 5,48 грн, за комісією - 21 886,72 грн.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026 справу передано на розгляд судді Діденку Є.В.

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 19.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 у зв`язку з призначенням судді Діденка Є.В. на посаду судді Вищого антикорупційного суду справу передано для розгляду судді Шролик І.С.

Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 07.09.2026 справу прийнято до провадження, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У встановлений строк відповідач відзив на позов не подав, у зв`язку з чим відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 08.02.2024 ОСОБА_1 підписала електронним підписом заяву № 1014439869 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, якою підтвердила прийняття Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО) та просила надати їй споживчий кредит «Рефінансування».

За умовами заяви відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 53 882,62 грн з цільовим призначенням - погашення заборгованості за основним договором № 2001195582001 (пп. 2, 3, 10 заяви) строком на 48 місяців (п. 4 заяви), з розміром комісії за обслуговування кредитної заборгованості 1,6% (п. 5 заяви), фіксованою процентною ставкою 0,01% річних (п. 6 заяви), разовою комісією 0% (п. 7 заяви), з ануїтетною схемою повернення кредиту (п. 8 заяви) та графіком платежів, викладеним у додатку № 1 до заяви (п. 11 заяви).

Згідно з графіком платежів (додаток № 1 до заяви) та паспортом споживчого кредиту від 08.02.2024 кредит підлягав поверненню щомісячними платежами у розмірі 1 984,91 грн до 08 числа кожного місяця. Загальна сума комісії за весь строк кредитування визначена у розмірі 41381,76 грн, процентів - 10,73 грн, загальні витрати за кредитом - 41 392,49 грн, реальна річна процентна ставка - 36,397%.

Відповідно до п. 5.7.3 розділу ІІ ДКБО комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту; сплачується щомісячно у розмірі, вказаному в заяві на приєднання, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту.

Згідно з п. 5.15.2 розділу ІІ ДКБО банк має право вимагати від клієнта дострокового повернення наданого споживчого кредиту у випадках, передбачених законодавством України, а також за наявності інших визначених договором обставин.

Виконання позивачем обов`язку з надання кредиту підтверджується випискою по особовому рахунку та платіжною інструкцією від 08.02.2024, згідно з якими 08.02.2024 на рахунок ОСОБА_1 зараховано 53 882,62 грн з призначенням платежу «Надання кредитних коштів за договором № 1014439869 від 08/02/2024».

Як вбачається з виписки по рахунку та розрахунку заборгованості станом на 19.03.2026, на виконання договору відповідач внесла 13.06.2024 - 3 000 грн та 11.02.2025 - 5000 грн, які банк зарахував у погашення кредиту в сумі 7 996,73 грн та процентів у сумі 3,27 грн. Інших платежів відповідач не здійснювала; в рахунок сплати комісії кошти не зараховувались.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 19.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 67 778,09 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 45885,89 грн, процентами - 5,48 грн, за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 21 886,72 грн.

Застосовані судом норми законодавства, висвноки та мотиви суду

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Щодо заборгованості за кредитом та процентами суд зазначає наступне.

Факт надання відповідачу кредиту у розмірі 53 882,62 грн підтверджується випискою по рахунку, яка є первинним документом, та платіжною інструкцією від 08.02.2024. Відповідач повернула кредит лише в сумі 7 996,73 грн, що підтверджується випискою по рахунку щодо щомісячного перенесення чергових частин кредиту на рахунок простроченої заборгованості.

Проценти у розмірі 5,48 грн нараховані за ставкою 0,01% річних, передбаченою п. 6 заяви, в межах строку кредитування, що підтверджується розрахунком заборгованості. Розрахунок заборгованості за кредитом та процентами відповідає умовам договору та даним виписки по рахунку, відповідачем не спростований.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 45 885,89 грн та за процентами у розмірі 5,48 грн, а всього 45 891,37 грн.

Щодо заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості суд зазначає наступне.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно з ч. 5 ст. 216 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) дійшла висновку, що «умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»».

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного правомірною може бути лише плата за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, які визначені договором конкретно, фактично надаються споживачу і не охоплюються власними обов`язками кредитодавця за кредитним договором або обов`язками, які закон покладає на нього безоплатно.

Перевіривши умови укладеного сторонами договору, суд встановив, що п. 5.7.3 розділу ІІ ДКБО пов`язує комісію за обслуговування кредитної заборгованості зі списанням та зарахуванням коштів з метою повернення кредиту, розрахунково-касовим обслуговуванням щодо кредиту, наданням консультаційних та інформаційних послуг щодо кредиту.

Приймання та зарахування коштів, що надходять від позичальника на погашення кредиту, облік заборгованості та ведення рахунку, через який обслуговується кредит, є діями, які кредитодавець вчиняє у власних інтересах для отримання виконання за кредитним договором, а не самостійними послугами, що надаються споживачу. Надання ж інформації про стан заборгованості один раз на місяць на вимогу споживача відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» здійснюється безоплатно. Будь-яких інших конкретних додаткових чи супутніх послуг, за які встановлено щомісячну комісію, умови договору не містять. За своєю економічною суттю така комісія є платою за користування кредитом, а не винагородою за окремі послуги банку.

Доказів надання відповідачу будь-яких послуг, які б становили зміст комісії за обслуговування кредитної заборгованості, позивач суду не надав.

За таких обставин умова договору про сплату щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості обмежує права споживача порівняно з правами, встановленими Законом України «Про споживче кредитування», а тому відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону є нікчемною та не створює для відповідача обов`язку зі сплати комісії.

Посилання позивача на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» суд вважає безпідставними, оскільки ця норма визначає склад загальних витрат за споживчим кредитом «для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки» і не є підставою для висновку про правомірність будь-якої комісії, включеної кредитодавцем до таких витрат. Та обставина, що комісія погоджена позичальником шляхом підписання заяви на приєднання до ДКБО, не змінює наведеного висновку, оскільки нікчемна умова недійсна в силу закону незалежно від волевиявлення сторін.

Посилання позивача на постанову Миколаївського апеляційного суду від 11.09.2024 у справі № 486/203/24 суд не бере до уваги, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки платежі відповідача на погашення комісії не зараховувались, підстав для перерахунку заборгованості за кредитом суд не вбачає.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 21 886,72 грн слід відмовити.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1014439869 від 08.02.2024 у розмірі 45 891,37 грн; у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 351 від 17.04.2026. Позовні вимоги задоволено часткоов, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 802,66 грн, відповідно до розрахунку (2 662,40 грн х 45 891,37 грн : 67 778,09 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором № 1014439869 від 08.02.2024 у розмірі 45 891,37 грн, судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1802,66 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ірина ШРОЛИК