Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №756/5325/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №756/5325/26

Суддя: Шролик І. С.

28.09.2026 Справа № 756/5325/26

Справа № 756/5325/26

Провадження № 2/756/5918/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Шролик І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Стислий виклад заявлених вимог

Позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором № 5310056 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.02.2025 у розмірі 78 792,68 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 11.02.2025 між ТОВ«Лінеура Україна» та відповідачем в електронній формі укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким відповідачу надано кредит у сумі 12 000 грн, а того ж дня укладено додатковий договір про збільшення суми кредиту на 5 000 грн. Кредитні кошти перераховано на платіжну картку, реквізити якої відповідач зазначила під час укладення договору. Обов`язки щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним відповідач належним чином не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Первісний кредитор ТОВ «Лінеура Україна» 30.10.2025 за договором факторингу відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача. Після переходу права вимоги жодного платежу відповідач не здійснила, у зв`язку з чим позивач нарахував проценти за користування кредитом і за період, що залишився до закінчення строку кредитування.

Рух справи

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 16.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 у зв`язку з призначенням судді Діденка Є.В. на посаду судді Вищого антикорупційного суду справу передано для розгляду судді Шролик І.С.

Ухвалою суду від 01.09.2026 справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою зареєстрованого місця проживання. Поштове відправлення повернуто до суду з відміткою "адресат відсутній".

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Іншої адреси для направлення судових документів відповідач суду не повідомляла, зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи не має. За таких обставин суд вважає відповідача повідомленою про розгляд справи належним чином.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подала, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявляла.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Фактичні обставини встановлені судом

Судом встановлено, що 11.02.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 5310056 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

За умовами договору тип кредиту - кредит, сума кредиту (загальний розмір) становить 12 000 грн (п. 1.2); строк кредитування - 360 днів, періодичність платежів - кожні 30 днів (п. 1.3); комісія за надання кредиту - 1 200 грн, тип комісії - разова, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (п. 1.4); тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах усього строку кредитування (п. 1.4.1); знижена процентна ставка становить 0,9025% за кожен день користування кредитом і застосовується за умови сплати клієнтом до 12.03.2025 включно коштів у сумі не менше суми першого платежу за графіком платежів (п. 1.4.2).

Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п. 2.1).

Пунктом 1.2.1 договору сторони передбачили, що за взаємною згодою сума кредиту може бути збільшена, про що сторонами укладається додатковий договір.

Між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 11.02.2025 укладено додатковий договір до договору № 5310056, за яким відповідачу надано додатково 5 000 грн, унаслідок чого сума кредиту склала 17 000 грн. Строк кредитування визначено з 11.02.2025 по 06.02.2026.

Договір і додатковий договір підписані відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 5.1.3 договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта.

Виконання первісним кредитором обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується листами ТОВ «Пейтек» від 03.11.2025 та від 03.11.2025, згідно з якими на виконання укладеного з ТОВ «Лінеура Україна» договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 03012024-1 від 03.01.2024 на платіжну картку № НОМЕР_2 перераховано: 11.02.2025 - 12 000 грн та 11.02.2025 - 5 000 грн.

Згідно з цим розрахунком станом на 30.10.2025 заборгованість відповідача становила 62 804,18 грн, з яких 16 999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 37 304,19 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 8 500 грн - штрафні санкції.

Судом встановлено, що 30.10.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» як клієнтом та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» як фактором укладено договір факторингу № 30/10/2025, за яким клієнт відступив факторові право грошової вимоги до боржників за договорами про споживчий кредит.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників до договору факторингу, факторові відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 5310056 у сумі 62 804,18 грн, з яких 16 999,99 грн - тіло кредиту, 37 304,19 грн - проценти за користування кредитом, 8500 грн - штрафні санкції.

Доказів погашення заборгованості повністю або частково після 30.10.2025 матеріали справи не містять.

Застосовані норми законодавства та мотиви й висвноки суду

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 3 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо форми укладеного між первісним кредитором та відповідачем договору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону). Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, підписання відповідачем договору № 5310056 від 11.02.2025 та додаткового договору до нього шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір факторингу № 30/10/2025 від 30.10.2025 у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та недійсним не визнавався.

Заборгованість за тілом кредиту в сумі 16 999,99 грн підтверджується умовами договору і додаткового договору. Проценти за користування кредитом нараховані первісним кредитором за період з 11.02.2025 по 30.10.2025 у сумі 37 304,19 грн та позивачем за період з 31.10.2025 по 06.02.2026 у сумі 15 988,50 грн, тобто в межах визначеного п. 1.3 договору строку кредитування - з 11.02.2025 по 06.02.2026.

Нараховані проценти не мають характеру штрафних санкцій, а є платою за користування кредитом у межах строку кредитування, розмір якої визначений договором (ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Розмір відсотків, визначений умовами укладеного договору не перевищує встановленого законом максимального розміру. Отже, підстав для перерахунку процентів за користування кредитом у цій справі немає. За таких обставин заборгованість за процентами за користування кредитом підлягає стягненню в заявленому розмірі - 53 292,69 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 8 500 грн суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, дію якого неодноразово продовжено і який триває на час розгляду цієї справи.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов`язання, за яке нараховано штраф, мало місце в період дії воєнного стану, відповідач у силу п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу) за таке прострочення, а нарахований штраф підлягає списанню кредитодавцем. За таких обставин позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 8 500 грн задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково - на суму 70 292,68 грн, з яких 16 999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту, 53 292,69 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного з адвокатом Столітнім М.М., заявку на виконання доручення до цього договору, рахунок на оплату, акт № 17234 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.03.2026, ордер на надання правничої допомоги та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Згідно з актом вартість наданих послуг становить 10 000 грн; у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат позивач зазначив таку саму суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

За приписами ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи та чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, є малозначною, не потребувала збирання значного обсягу доказів, дослідження складних питань права чи участі адвоката в судових засіданнях; позовна заява за змістом є типовою для цієї категорії справ. З урахуванням наведеного суд вважає заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу непропорційним до предмета спору та визнає обґрунтованим і співмірним розмір таких витрат у сумі 7 000 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2817 від 22.03.2026. Позовні вимоги задоволено часткоов, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2375,19 грн (2 662,40 грн х70 292,68 грн : 78 792,68 грн) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 244,85 грн (7 000 грн х 70 292,68 грн : 78 792,68 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 128, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором № 5310056 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 11.02.2025 у розмірі 70 292,68 грн, судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 375,19 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 244,85 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Ірина Шролик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua