Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №756/9553/26 — Оболонський районний суд міста Києва

28.09.2026 Справа № 756/9553/26

Справа № 756/9553/26

Провадження № 2-а/756/106/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді Шролик І.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Стислий зміст позовних вимог

У червні 2026 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Тарасенка В.В. звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.05.2026 № ВОБ6751, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, а також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позов обґрунтовано тим, що адміністративне стягнення накладено поза межами строків, установлених частиною 9 статті 38 КУпАП. Позивач зазначає, що статусу внутрішньо переміщеної особи набув 09.08.2022, з цієї дати почав перебіг семиденний строк для взяття на військовий облік за новим місцем проживання, який сплив 16.08.2022, отже правопорушення є закінченим 17.08.2022, а граничний однорічний строк для накладення стягнення сплив 17.08.2023. Правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності, позивач вважає одноактним, а не триваючим.

Рух справи

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 09.06.2026 (суддя ОСОБА_2 ) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, установлено відповідачу строк для подання відзиву - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали, позивачу для подання відповіді на відзив - п`ять днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку справу передано на розгляд судді Шролик І.С. Ухвалою суду від 01.09.2026 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відзиві, поданому 30.06.2026, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що з набуттям статусу внутрішньо переміщеної особи в позивача виник обов`язок стати на військовий облік за новим місцем проживання, передбачений частиною 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», пунктом 7 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів і пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Сплив семиденного строку, на думку відповідача, не припиняє самого обов`язку, тому невиконання його є триваючим правопорушенням, протиправний стан за яким зберігається до моменту припинення порушення самим правопорушником або виявлення його компетентним органом.

Правопорушення виявлено 09.03.2026, а постанову винесено 20.05.2026, тобто в межах тримісячного строку з дня виявлення. Відповідач також зазначає, що оскаржувана постанова містить усі відомості, передбачені статтею 283 КУпАП, а вимоги статей 277-2, 278, 279 та 280 КУпАП під час розгляду справи дотримано. На підтвердження триваючого характеру правопорушення відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 621/497/17.

У відповіді на відзив, поданій 07.07.2026, позивач зазначає, що формальна відповідність постанови вимогам статті 283 КУпАП сама по собі не свідчить про законність її винесення.

Законом визначено конкретний семиденний строк для виконання обов`язку, тому склад правопорушення є закінченим саме зі спливом цього строку, а нового самостійного обов`язку прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначену дату й час у позивача не виникало. Позивач посилається на примітку до статті 210 КУпАП, згідно з якою положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних відповідної особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, а також на наявність інформаційної взаємодії між Міністерством соціальної політики України та Міністерством оборони України, у межах якої Міністерство оборони України отримує відомості про внутрішньо переміщених осіб. Позивач наводить судову практику.

Встановлені судом фактичні обставини

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - м. Донецьк, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з військово-обліковим документом в електронній формі, сформованим 08.05.2026, категорія обліку позивача - «військовозобов`язаний», звання -«рекрут», номер у реєстрі «Оберіг» - 080520251458450702544, ВОС 999097, з відміткою «Потребує проходження базової загальновійськової підготовки, Солдат резерву».

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 09.08.2022 № 3005-5001982049/36840, виданої уповноваженим органом Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 , а фактичним місцем проживання (перебування) - АДРЕСА_2 .

Позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, що підтверджується посвідченням інваліда війни серії НОМЕР_1 , виданим 27.06.1997, яке є безстроковим і дійсним на всій території України. Згідно з довідкою МСЕК від 23.05.2005 позивача визнано непрацездатним. За записами військового квитка НОМЕР_2 позивача 28.12.1988 визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, 13.01.1989 звільнено в запас.

06.05.2026 через центр надання адміністративних послуг Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації зареєстровано вхідний пакет документів позивача для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (реєстраційний номер 20260506-769360).

У військово-обліковому документі позивача в електронній формі станом на 08.05.2026 містяться відмітка «Порушення правил військового обліку» та відомості: «Причина звернення до Нацполіції - Не стали на військовий облік за новою адресою», «Дата звернення - 09.03.2026».

Водночас у цьому самому документі зазначено «Дані уточнено вчасно», дата уточнення даних - 05.05.2026; графи «Тип відстрочки», «Постанова ВЛК», «Група інвалідності» не заповнені.

20.05.2026 офіцером групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_3 складено протокол № ВОБ6751 про адміністративне правопорушення, у якому суть правопорушення викладено так: « ОСОБА_1 не з`явився своєчасно до ІНФОРМАЦІЯ_3 для постановки на військовий облік протягом 7 днів з моменту прибуття до нового місця проживання, тим самим порушив вимоги ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Позивачу роз`яснено права, передбачені статтею 63 Конституції України і статтею 268 КУпАП, повідомлено про розгляд справи 20.05.2026 о 12 годині 30 хвилин, другий примірник протоколу вручено, про що в протоколі є його підписи.

Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_4 20.05.2026 винесено постанову № ВОБ6751 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. Копію постанови позивач отримав 20.05.2026.

Суд установив, що ні протокол № ВОБ6751, ні постанова № ВОБ6751 не містять дати (часу) вчинення адміністративного правопорушення, дати прибуття позивача до нового місця проживання, з якої обчислювався семиденний строк, дати виявлення правопорушення, а також посилання на докази, якими ці обставини встановлено. Графа протоколу «дата, час, місце вчинення та суть адміністративного правопорушення» у частині дати й часу не заповнена.

Застосовані норми діючого законодавства, мотиви та виснвоки суду

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне

правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, за яке позивача притягнуто до відповідальності, полягає в невиконанні обов`язку, встановленого частиною 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», - стати на військовий облік у семиденний строк після прибуття до нового місця проживання.

Отже, обставинами, які підлягали обов`язковому встановленню відповідачем, були: дата прибуття позивача до нового місця проживання; дата закінчення семиденного строку, обчисленого від цієї події; дата, коли діяння вважається вчиненим; дата виявлення правопорушення.

Жодної з цих обставин оскаржувана постанова не містить. Викладення суті правопорушення як незявлення «протягом 7 днів з моменту прибуття до нового місця проживання» без зазначення самого моменту прибуття є описом абстрактним: із постанови неможливо встановити ні дня вчинення правопорушення, ні періоду, у якому воно вчинене.

Дата вчинення адміністративного правопорушення не є формальним реквізитом постанови. Вона входить до опису обставин, установлених під час розгляду справи (стаття 283 КУпАП), і є єдиною підставою для перевірки дотримання строків накладення адміністративного стягнення, установлених статтею 38 КУпАП. Відсутність цієї дати позбавляє особу, яку притягнуто до відповідальності, можливості знати, у вчиненні чого саме і коли її визнано винною, та ефективно захищатися, а суд - можливості перевірити правомірність оскаржуваного рішення.

Відповідач, на якого частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, таких доказів суду не подав: ні дати прибуття позивача до нового місця проживання, ні розрахунку строку, з якого він обчислював перебіг семиденного строку, ні документів, на підставі яких ці обставини встановлювалися, у справі немає.

Посилання відповідача на виявлення правопорушення 09.03.2026 ґрунтується виключно на відмітці у військово-обліковому документі позивача в електронній формі. Водночас цей самий документ, сформований 08.05.2026, містить відомості «Дані уточнено вчасно» з датою уточнення даних 05.05.2026, а причина звернення до Національної поліції наведена в ньому без зазначення дати вчинення правопорушення. За таких суперечливих відомостей сама лише ця відмітка не може вважатися належним і достатнім доказом ані факту вчинення правопорушення, ані дати його виявлення.

Суд ураховує також, що відповідно до примітки до статті 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Відомості про взяття позивача на облік внутрішньо переміщеної особи, включно з його фактичним місцем проживання в місті Києві, містилися в інформаційних системах державних органів з 09.08.2022.

Доводів і доказів неможливості отримання цих даних у порядку електронної інформаційної взаємодії відповідач не навів.

За викладеного суд доходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята без з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не відповідає вимогам статей 245, 251, 280, 283 КУпАП і є необґрунтованою в розумінні частини 2 статті 2 КАС України.

Щодо строків накладення адміністративного стягнення суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 9 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Закон установив для виконання обов`язку стати на військовий облік за новим місцем проживання конкретний семиденний строк, а отже склад правопорушення є закінченим саме зі спливом цього строку. Подальше невиконання особою обов`язку не утворює нового правопорушення, а свідчить про невиконання обов`язку, який виник раніше. На відміну від правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, нового самостійного обов`язку прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначену дату й час у позивача не виникало, повістки йому не вручалися, доказів протилежного відповідач не надав.

Єдиною документально підтвердженою в матеріалах справи датою, з якої фактичним місцем проживання позивача є АДРЕСА_2 , є 09.08.2022 - дата видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Обчислений від цієї дати семиденний строк сплив 16.08.2022, діяння є закінченим 17.08.2022, а граничний однорічний строк, установлений частиною 9 статті 38 КУпАП, сплив 17.08.2023. Постанову ж винесено 20.05.2026.

Доводи відповідача про триваючий характер правопорушення суд відхиляє.

Тлумачення, за яким перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності починається лише з дня, коли орган військового управління самостійно вирішив перевірити наявні в державних реєстрах відомості, надавало б суб`єкту владних повноважень можливість довільно відтерміновувати момент виявлення правопорушення і таким чином необмежено продовжувати строки притягнення особи до відповідальності, що суперечить статті 7 КУпАП і принципу правової визначеності.

Оскаржувана постанова прийнята відповідачем без з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не містить дати вчинення правопорушення, а правомірності свого рішення відповідач у порядку частини 2 статті 77 КАС України не довів. Крім того, з наявних у справі доказів убачається, що адміністративне стягнення накладено після спливу граничного строку, встановленого частиною 9 статті 38 КУпАП.

Зазначене є підставою для визнання постанови від 20.05.2026 № ВОБ6751 протиправною та її скасування, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП. Позов належить задовольнити.

Позивач як особа з інвалідністю 2 групи на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору; судовий збір ним не сплачувався, інших документально підтверджених судових витрат у справі не заявлено, а тому підстав для їх розподілу в порядку статті 139 КАС України немає.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 286, 295 КАС України, статтями 7, 38, 210, 245, 247, 251, 280, 283, 288 КУпАП, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20 травня 2026 року № ВОБ6751 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно ОСОБА_1 - закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 28 вересня 2026 року.

Суддя Ірина ШРОЛИК