Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №944/3907/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Суд: Яворівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №944/3907/26

Суддя: Білецька М. О.

Справа № 944/3907/26

Провадження №3/944/1846/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Білецька М.О., в режимі відеоконференції, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.124 КпАП України,

в с т а н о в и в:

26.06.2026 о 16:00 год. водій ОСОБА_1 в селищі Шкло Яворівського району Львівської області по вул. Гоголя, 69, на перехресті рівнозначних доріг вул.Залізнична та Гоголя, керуючи автомобілем марки "Хюндай Тускон", номерний знак НОМЕР_1 , не надав дорогу транспортному засобу марки "Ауді", номерний знак НОМЕР_2 , що рухався праворуч. Внаслідок ДТП автомобілі зазнали технічних ушкоджень та матеріальних збитків.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.16.12 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

15.07.2026 ОСОБА_1 скерував до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що дійсно 26.06.2026 біля 16:00 год. в смт.Шкло Яворівського району Львівської області рухався на автомобілі марки "Хюндай Тускон", номерний знак НОМЕР_1 по вул. Гоголя. Наблизившись до перехрестя з вул Залізничною, він зупинився та переконався що по вул. Залізничній не рухається жоден транспортний засіб, виїхав на перехрестя з швидкістю 5 км/год. Коли він проїхав до середини перехрестя, то побачив, що до нього по вул Залізничній на великій швидкості наближається автомобіль "Ауді". Оскільки водій даного автомобіля не зменшував швидкості руху та не гальмував то він прийняв вліво і продовжив рух, однак автомобіль "Ауді" на швидкості передньою частиною вдарив його автомобіль збоку справа в ділянці дверей.

Додає, що він не міг побачити рух автомобіля "Ауді" по вул. Залізничній до перехрестя з вул Гоголя, оскільки на відстані кількох десятків метрів вул.Залізнична має поворот, а на узбіччі ростуть дерева та кущі, які закривають видимість. Зазначає, що він рухався зі швидкістю до 5 км/код. При цьому водій автомобіля Ауді рухався зі швидкістю не менше як 80 км/год.

Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому просив закрити проваження у справі.

16.09.2026 захисник ОСОБА_1 , адвокат Телішевський І.Д., подав до суду клопотання, в якому зазначає, що ОСОБА_1 не міг побачити рух автомобіля "Ауді" по вул. Залізничній до перехрестя з вул. Гоголя, оскільки на відстані кількох десятків метрів вул. Залізнична має поворот, а на узбіччях ростуть дерева і кущі, які закривають видимість.

ОСОБА_1 не міг виконати вимогу п.26.3 ПДР України, оскільки перед виїздом на перехрестя, в момент такого виїзду не бачив і не міг побачити автомобіль «Ауді», р.н. НОМЕР_3 , який знаходився за закритим поворотом, а побачив його вже знаходячись на перехресті, відтак, повинен був завершити маневр – продовжити рух, щоб виїхати з перехрестя, згідно п. 16.8 ПДР. Натомість водій автомобіля «Ауді», р.н. НОМЕР_3 , виявивши на перехресті автомобіль ОСОБА_1 , повинен був, відповідно до п.12.3 ПДР, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки і не мав права виїжджати на перехрестя, згідно п. 16.4 ПДР.

Після ДТП ОСОБА_1 самостійно провів заміри, з яких з`ясувалося, що ширина дороги становить 7,5 м., а відстань від перехрестя вул. Гоголя та вул. Залізничної, до точки на повороті вул. Залізничній, в якій з перехрестя не видно транспортного засобу, становить 40 м. Дані обставини підтверджуються фотознімками та відеозаписами, а також картою місцевості, де відбулася ДТП, які долучені до матеріалів справи.

Оскільки ОСОБА_1 рухався з швидкістю до 5 км/год. (1,4 м/с), то відстань від початку перехрестя до його середини (3,75 м.) він проїхав не менше як за 2,7 сек. Автомобіль Ауді рухався з швидкістю не менше як 80 км/год. (22,2 м/сек). При такій швидкості він подолав відстань 40 м. за 1,8 сек. (40 м. : 22,2 м/сек. = 1,8 сек.). При порівнянні цих часових проміжків очевидним є те, що на момент виїзду на перехрестя і досягнення середини перехрестя, ОСОБА_1 не міг побачити автомобіль Ауді, оскільки він був прихований на той час за закритим поворотом вул. Залізничної, відтак, ОСОБА_1 при виїзді на перехрестя і частково при русі по перехрестю не бачив і не міг бачити автомобіль «Ауді», р.н. НОМЕР_3 , відтак, не міг надавати перевагу транспортному засобу, якого на дорозі не було. Якщо ж навіть припустити, що автомобіль Ауді рухався з дозволеною швидкістю 50 км/год. (13,9 м/сек.), то відстань 40 м. він проїхав би за 2,9 сек. (40 м. : 13,9 м/сек. = 2,9 сек.). При порівнянні цих часових проміжків очевидним є те, що ОСОБА_1 міг побачити автомобіль Ауді з-за повороту, коли його автомобіль вже знаходився на перехресті і проїхав частину перехрестя. Для об`єктивного підтвердження даних обставин необхідні спеціальні знання в галузі автотехніки, відтак, просить призначити у даній справі судову експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: Через який проміжок часу з моменту виїзду на перехрестя вулиць Гоголя-Залізничної в смт Шкло ОСОБА_1 , рухаючись автомобілем «Хюндай Тюксон» р.н. НОМЕР_1 по вул. Гоголя з швидкістю 5 км/год, об`єктивно міг побачити автомобіль «Ауді», р.н. НОМЕР_3 , який рухався по вул. Залізничній в бік вул. Гоголя з швидкістю від 50 до 80 км/год., а відстань від перехрестя до точки на вул. Залізничній, з якої автомобіль «Ауді», р.н. НОМЕР_3 з`явився в зоні видимості для ОСОБА_1 з перехрестя, становить 40 м, якщо зіткнення відбулося посередині перехрестя? Чи мав водій автомобіля «Ауді», р.н. НОМЕР_3 технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Хюндай Тюксон», д.н. НОМЕР_1 , якщо він рухався із швидкістю не більше 50 км/год. і міг виявити автомобіль «Хюндай Тюксон», р.н. НОМЕР_1 , на перехресті з відстані 40 м? Яким чином, з технічної точки зору, повинні були діяти водії автомобілів «Хюндай Тюксон», р.н. НОМЕР_1 та «Ауді», р.н. НОМЕР_3 , в даній дорожній обстановці з врахуванням обмеження видимості через поворот (кривизну) вул. Залізничної, а саме – можливості виявити з перехрестя автомобіль на вул. Залізничній, що наближався до перехрестя з вулицею Гоголя та виявити з вулиці Залізничної автомобіль, що знаходився на перехресті, на відстані не більше 40 м.?

24.09.2026 представник ОСОБА_2 , адвокат Гайдай О.М., скерувала до суду письмові пояснення та заперечення щодо обставин вчинення ДТП та письмові пояснення ОСОБА_2 від 23.09.2026, в яких зазначено, що дорожнє покриття на вул. Залізничній та самому перехресті є грунтово-піщаним. Перед перехрестям дорога має закритий Г-подібний поворот, а обабіч проїжджої частини розташовані щільний дерев`яний паркан, дерева та чагарники, які об`єктивно обмежують взаємну оглядовість перехрестя для водіїв обох напрямків аж до безпосередньо наближення до перетину доріг. ОСОБА_2 рухався з безпечною швидкістю, яка повністю відповідала дорожній обстановці, стану сипкого ґрунтового покриття та радіусу повороту. При наближені до нерегульованого перехрестя рівнозначних доріг із лівого боку раптово на перехрестя виїхав автомобіль «Хюндай Тускон», під керуванням ОСОБА_1 , створючи безпосередньо небезпеку для руху та перешкоджаючи проїзду його автомобіля, який рухався праворуч і мав беззаперечну перевагу. Миттєво виявивши небезпеку, він негайно застосував екстрене гальмування для запобігання ДТП, водночас водій автомобіля марки «Хюндай Тускон» ОСОБА_1 грубо знехтував обов`язком дати дорогу, не зупинився перед перехрестям, не переконався в безпеці руху та помітивши його автомобіль не вжив заходів екстреного гальмування, а розпочав маневр повороту ліворуч, поперед його смуги руху.

Зазначає, що внаслідок небезпечного маневру водія автомобіля марки «Хюндай Тускон» сталося зіткнення з його автомобілем за дотичною траєкторією зіткнувся з правою передньою частиною автомобіля. При цьому вся ліва передня частина його автомобіля залишилась абсолютно неушкодженою.

Додає, що твердження ОСОБА_3 про те, що він не порушував вимоги п.16.12 ПДР України, оскільки виїхав на перехрестя першим і доїхав до середини, ґрунтується на хибному розумінні закону. ПДР України не містять положення про набуття права переваги тим водієм, який раніше перетнув межі перехрестя. Крім цього, посилання ОСОБА_3 на те, що через закритий поворот та кущі не бачив автомобіля марки Ауді, а тому не мав кому надати дорогу, не звільняє його від відповідальності, а навпаки, вказує на його особисту недбалість. Твердження ОСОБА_3 про те, що його автомобіль рухався зі швидкістю не менше ніж 80 км/год є голослівним, суб`єктивним припущенням зацікавленої особи та повністю спростовується дорожніми умовами. Рух зі швидкістю 80 км/год грунтово-піщаною дорогою та проходження крутого повороту під прямим кутом 90 градусів на такій швидкості є фізично не можливим. Зазначає, що швидкість з якою він рухався була помірною та відповідала дорожній обстановці.

Крім цього, зазначає, що одразу під час виникнення небезпеки застосував екстрене робоче гальмування, про що свідчать сліди від коліс на піску. Просив звернути увагу, що на фотознімках чітко видно пошкодження правого переднього крила та деформацію диска правого переднього колеса «Хюндай Тускон» ОСОБА_1 , тобто контакту зазнала саме права передня частина його автомобіля.

Також просив не брати до уваги показання свідка ОСОБА_4 , оскільки такий не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень та свідок не може визначати швидкість руху автомобіля у кілометрах на годину візуально на око.

Як зазначено у ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновком експерта.

Відповідно до статті 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (статті 1 Закону України «Про судову експертизу»).

При вирішенні питання щодо необхідності проведення судової дорожньо-технічної та автотехнічної експертизи суд зауважує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку, в разі необхідності, може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Захисник Приказнова П.Т. у своєму клопотанні не наводить конкретних даних, які б вказували на необхідність призначення експертизи та не надає додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи.

Поставлені захисником питання не стосуються підстав вчинення ДТП та порушення її учасником ПДР України. Такі не спрямовані на встановлення складу адміністративного правопорушення, а саме дій, наслідків та причинового зв`язку між діями та наслідками, вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відтак навіть позитивна відповідь на поставлені захисником в клопотанні питання не свідчитиме про відсутність вини у діях ОСОБА_3 .

На переконання судді, наведені у клопотанні доводи є необґрунтованими, при цьому не вказують на необхідність проведення експертизи та не свідчать про недостатність або взаємну суперечність наявних доказів у справі для встановлення фактичних даних події, яка ставиться у вину ОСОБА_3 .

В схемі ДТП зафіксовано пошкодження транспортних засобів, вказана схема підписана особою, яка притягається до відповідальності та потерпілим, зауважень останні не надали.

З врахуванням того, що схема місця ДТП складена інспектором поліції 26.06.2026, учасники не спростовували факту самого місця зіткнення т/з та напрямок руху кожного з них, а також те, що стороною захисту надано фото файли з місця ДТП та фото організації дорожнього руху на даній ділянці руху, суд приходить до висновку, що потреба в призначенні судової експертизи відсутня, так як наявні в матеріалах справи докази дають можливість встановити відповідні обставини по справі.

Таким чином, у цій справі, з урахуванням зібраних доказів, суд вважає, що матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини події, оцінити їх у співвідношенні з поясненнями сторін та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку із чим призначення експертиз в цьому випадку, не виконуватиме мети визначеної законодавцем.

Крім того, суддя зазначає, що суд розглядає справу в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Дослідження питань щодо винуватості іншої особи, крім тієї, стосовно якої складено протокол, не є предметом цього судового розгляду та виходить за межі розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_3 .

Одночасно, суд зауважує, що призначення експертизи може призвести до затягування розгляду справи, відтак до затягування прийняття рішення у встановлений вимогами КУпАП строк.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є держава Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Суд звертає увагу на те, що при призначенні судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що відповідно може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому таке у кожному разі має бути обґрунтованим. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведене, думку потерпілого та його представника, які заперечують необхідність призначення експертизи у справі та беручи до уваги, що матеріали провадження містять достатньо доказів для прийняття рішення у справі, а призначення експертизи без наявності достатніх для того підстав негативно відобразиться на дотриманні строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що заявлене клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні захисник Телішевський І.Д. зазначив, що вина ОСОБА_3 у вчиненні порушення ПДР України не доведена, і як наслідок у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Просив закрити провадження у справі.

В судовому засіданні представник потерпілого Гайдай О.М. пояснила, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки він порушив п.16.12 ПДР України.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, долучені фотознімки з місця вчинення ДТП, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п.2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до 16.12 ПДР України на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 26.06.2026 встановлено, що 26.06.2026 близько 16:00 год. він керував автомобілем марки «Хюндай Тускон», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Гоголя в напрямку вул. Сагайдачного, проїжджаючи рівнозначне перехрестя з вул.Залізнична в нього в`їхав автомобіль марки «Ауді», номерний знак НОМЕР_3 , який рухався праворуч від нього. Крім цього додає, що він перебував більше ніж на середині перехрестя коли помітив автомобіль марки Ауді, який рухався на великій швидкості, не пригальмував. Він в свою чергу викрутив кермо вліво щоб відійти від удару. Також додає, що на його частині дорозі є більше щебеневого покриття, що дає йому підстави вважати, що у нього була головна дорога в порівняні з вул. Залізничною по якій суто піщане покриття.

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 26.06.2026 встановлено, що 26.06.2026 близько 16:00 год. він керував автомобілем марки Ауді, номерний знак НОМЕР_2 , в смт.Шкло по вул Залізничній на перехресті рівнозначних доріг, повертаючи ліворуч допустив зіткнення із автомобілем марки «Хюндай Тускон», який рухався по вул.Гоголя у напрямку вулиці Сагайдачного.

Не зважаючи на невизнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №703761 від 26.06.2026, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, схемою місця ДТП від 26.06.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 від 26.06.2026, а також долученими до матеріалів справи фототаблицею з місця вчинення ДТП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, відповідно до ст.ст.251, 252 КУпАП, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.

Відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, особу винного, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, визначеного в санкції ст.124 КУпАП.

Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 гривень. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 КпАП України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання захисника Телішевського І.Д., поданого в інтересах ОСОБА_1 , про призначення судової експертизи – відмовити.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.

Суддя М.О. Білецька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua