Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №454/2782/26 — Сокальський районний суд Львівської області

454/2782/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2026 р. м. Сокаль

Суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника відділення поліції №2 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

05.07.2026 року близько 00.57 год. в с.Жвирка, по вул.Івасюка 10 Шептицького району, в порушення вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Telbi H1 Sport» без номерного знаку в стані алкогольного сп`яніння. Водій від огляду на стан сп`яніння відмовився в законному порядку (під запис камер).

В судове засідання правопорушник не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Справа про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, Суд зазначає, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (справа «Пономарьов проти України» 3 квітня 2008 року заява N3236/03). Таким чином, зважаючи, що правопорушник сповіщений про місце і час розгляду справи, проте до суду не з`явився, не надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, не повідомив причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності правопорушника на підставі наявних у справі матеріалів.

Так, положеннями ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкову участь особи при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП. За таких обставин, враховуючи те, що особа належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, докази поважності причин неприбуття в судове засідання суду не надано, ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а такі дії останнього суд розцінює як намагання уникнути від відповідальності за скоєне та суду.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 , 05.07.2026 року близько 00.57 год. в с.Жвирка, по вул.Івасюка 10 Шептицького району Львівської області керував транспортним засобом марки «Telbi H1 Sport» без номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук.

Згідно з рапортом працівника поліції від 05.07.2026 року встановлено, що працівники патрульної поліції в с.Жвирка Шептицького району під час чергування виявили двоколісний незареєстрований транспортний засіб, який вони вирішили зупинити. В ході спілкування виявлено що водієм був ОСОБА_1 , який не мав посвідчення водія відповідної категорії виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Водієві було запропоновано пройти огляд на місці події чи у медичному закладі, після відмови роз`яснено, що на нього будуть складені матеріали за ч.1 ст.130 КУпАП.

Також, з направлення водія транспортного засобу на огляд в КМП «Сокальська районна лікарня» встановлено, що правопорушник відмовився від проходження огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Також, з направлення водія транспортного засобу на огляд в КП «Шептицька МЛ» встановлено, що правопорушник відмовився від проходження огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Так, враховуючи, що відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У той же час, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно розділу ІІ Інструкції, слідує, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

У той же час, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та положень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, даний огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Таким чином, в даній ситуації вимагається доведення того, що водій ОСОБА_1 , відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку, на підтвердження чого було складено протокол серії ЕПР1 №711020 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Факт відмови водія від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння підтверджено рапортом поліцейського, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння в найближчу лікарню, матеріалами справи та відео матеріалом до протоколу.

Як вбачається із відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення та був переглянутий в судовому засіданні, працівниками поліції під час патрулювання виявлено двоколісний незареєстрований транспортний засіб, який помітивши патрульне авто продовжував їхати у своєму напрямку. Після зупинки транспортного засобу патрульний, під час розмови з водієм повідомив про відеофіксацію та запідозрив у водія ознаки алкогольного сп`яніння, після чого запропонував огляд на місці події, на що водій відмовився. Проїхати в медичний заклад водій також категорично відмовився.

Вказана подія зафіксована на безперервному відео та вказує тип зйомки, відстань зафіксованих об`єктів від поліцейського, перебіг фіксації, а тому даний відеозапис не викликає у суду сумнівів в його належності та допустимості в якості доказу на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252КУпАП).

Таким чином, наявними у справі доказами, які є логічними та послідовними, стверджується вина правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях порушника наявний склад правопорушень передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП, його вина повністю підтверджується дослідженими матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Крім того, слід зазначити, що велика кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками відбуваються саме через знехтування учасниками дорожнього руху Правилами дорожнього руху, особливо у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Безпека руху це зобов`язання водія не тільки по відношенню до себе але й до інших учасників руху, оскільки порушення учасниками дорожнього руху правил безпеки руху, як правило, призводить до непередбачуваних наслідків, зокрема загрози життю та здоров`ю громадян, пошкодження майна. З огляду на вищевказане суд зауважує, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, як наслідок приводить до дорожньо-транспортних пригод, має більше вагомих причин вважатися тяжчим правопорушенням ніж керування транспортним засобом особою, яка не має такого права.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставиною, яка пом`якшує відповідальність для ОСОБА_1 ,.суд не вбачає.

Обставин, які обтяжують відповідальність – не встановлено.

Таким чином, враховуючи характер даного правопорушення, особу порушника, та санкцію статті вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять)грн. 60коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.

Відповідно до ч. 1ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів (але не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу) надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Роз`яснюю, що у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя: Л. Ю. Фарина