Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №752/3797/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3797/26

Провадження № 2-а/752/163/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.07.2026 року Голосіївський районий суд м.Києва у складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участю секретаря Ільніцької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторні

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до відповідачів ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції у місті Києві

про скасування постанови серія ЕНА № 6550775 від 22.01.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до заступника командира роти 4 полк.1 Дженжери Вадима Петровича та Управління патрульної поліції у місті Києві (надалі за текстом також - відповідачі), в якому просив суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову серія ЕНА № 6550775 від 22.01.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закрити провадження у справі;

-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у місті Києві на користь позивача судові витрати на відшкодування судового збору в розмірі 665,60 грн та суму сплаченого штрафу в розмірі 340,00 грн.

Процесуальні дії у справі

13.02.2026 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями головуючим суддею у справі визначений суддя Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєв С.О.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17.02.2026 прийнято до розгляду позовну заяву; відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У позовній заяві позивач вказує на протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач зазначає, що зупинка не здійснювалася на вимогу працівників поліції, його автомобіль стояв запаркованим, а він знаходився всередині. Також позивач зазначає, що під час оформлення постанови було проведено тестування на алкоголь, результат якого показав 0,00%.

Позивач заперечує щодо порушення ним правил дорожнього руху та зазначає, що з пред`явлених працівником поліції відеодоказів неможливо встановити факт порушення, а саме: відсутня інформація щодо стану дорожнього покриття та наявності будь-якої розмітки; транспортний засіб, який здійснює маневр; момент перетину подвійної суцільної лінії; місце проведеної фіксації.

Позивач також посилається на те, що 23.01.2026 ним здійснено відеофіксацію стану відрізку дорожнього шляху по вул. Набережно-Луговій у м. Києві, до та після місця порушення, визначеного в постанові. Як слідує з відео, дорожні знаки, які забороняють поворот, відсутні, а наявність і характер дорожньої розмітки встановити неможливо із-за залишків снігу та бруду в центральній частині вулиці.

У відзиві відповідач зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений поліцейським під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме позивачу було продемонстровано відеозапис із камер комплексної системи відеомоніторингу «Безпечне місто Київ Smart City» де зафіксовано його автомобіль, який порушив вимогу дорожньої розмітки 1.3 ПДР.

Відповідач зазначає, що посилання позивача на те, що постанову було складено без розгляду справи, спростовується відеозаписом з нагрудної камери № 474003 (який долучено до відзиву та вказано у п. 7 оскаржуваної постанови), після зупинки встановлення особи, поліцейський пояснив підстави зупинки, роз`яснив права за статтями 268, 289 КУпАП та статтею 63 Конституції України та провів розгляд справи, після чого вручив один примірник постанови позивачу, у іншому примірнику позивач поставив підписи про ознайомлення з правами за статтями 268, 289 КУпАП та отримання примірника постанови.

Відповідач вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося за наявності події, наявної вини особи та підтверджено належними доказами, тому правомірність рішення суб`єкта владних повноважень є доведеною. При цьому відповідач посилається на те, що обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення не виключає визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Фактичні обставини встановлені судом

22.01.2026 заступником командира роти 4 рота 1 бат. ПОЛК-1 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Дженжерою Вадимом Петровичем винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6550775.

У постанові серії ЕНА № 6550775 вказано, що 22.01.2026 о 18:00-19 год., за адресою: м. Київ, вулиця Набережно-Лугова, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , керуючи транспортним засобом TESLA MODEL Y, номерний знак НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 8.5.1 ПДР - Порушення вимог горизонтальної дорожньої розмітки, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП.

Відповідно до постанови серії ЕНА № 6550775 від 22.01.2026 до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень.

Під час оформлення постанови було проведено тестування на алкоголь, що підтверджується результатом тесту № 4734 від 22.01.2026, час тестування 18:07, результат тесту 0,00 %.

Відповідно до квитанції № PEN65396123937343_0 від 26.01.2026 штраф, визначений постановою, у розмірі 340,00 гривень сплачено позивачем.

Відповідачем - Управлінням патрульної поліції у м. Києві надано докази на підтвердження обставин адміністративного правопорушення: відеозапис з нагрудної камери № 474003, фотознімок розміщення дорожньої розмітки, відеозапис з «Безпечне місто Київ Smart City».

Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з пунктом 1.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до пункту 8.5.1 Правил дорожнього руху України горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 34.1 цих Правил.

Відповідно до частини першої статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до пункту 4 розділу I Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Предметом судового дослідження у спірних правовідносинах є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме постановою серії ЕНА № 6550775 від 22.01.2026, відеозаписом з нагрудної камери № 474003, відеозаписом з комплексної системи відеомоніторингу «Безпечне місто Київ Smart City», яким зафіксовано транспортний засіб позивача, що порушив вимогу дорожньої розмітки 1.3 ПДР, а також фотознімком розміщення дорожньої розмітки.

При цьому суд не бере до уваги посилання позивача на те, що зупинка не здійснювалася на вимогу працівників поліції і що його автомобіль стояв запаркованим, оскільки такі обставини не впливають на суть вчиненого порушення та не спростовують факту перетину подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки.

Суд також не бере до уваги посилання позивача на неможливість встановити з наданих відеодоказів факт порушення, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивачу під час розгляду справи було продемонстровано відеозапис із камер комплексної системи відеомоніторингу «Безпечне місто Київ Smart City», на якому зафіксовано його автомобіль, який порушив вимогу дорожньої розмітки 1.3 ПДР.

Щодо посилання позивача на відсутність підписів про ознайомлення з правами суд зазначає, що таке посилання спростовується відеозаписом з нагрудної камери № 474003, долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що після зупинки транспортного засобу поліцейський пояснив підстави зупинки, роз`яснив права за статтями 268, 289 КУпАП та статтею 63 Конституції України, провів розгляд справи та вручив позивачу один примірник постанови.

Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА № 6550775 від 22.01.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, є правомірною, прийнята суб`єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для її скасування відсутні.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при відмові у задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, понесені нею, покладаються на цю сторону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 14, 72-79, 205, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування постанови серія ЕНА № 6550775 від 22.01.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити повністю.

Судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 665,60 гривень, покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Чекулаєв