Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №336/8200/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/8200/26

Провадження №: 3/336/3016/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Євген Сергійович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.08.2026 серії ЕПР1 № 737045, 04.08.2026 о 10:05 год. в м. Запоріжжі, вул. Героїв 55 Бригади, 82 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DAF XF 440FT, днз НОМЕР_1 з напівпричепом SAMRO ST 39RARE, днз НОМЕР_2 , під час зміни напрямку руху не впевнився в безпеці та здійснив зіткнення із транспортним засобом BMW X3, днз НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, травмованих немає. Тим самим ОСОБА_1 порушив п. 10.1 ПДР України.

В судовому засіданні 31.08.2026 захисник надав письмові пояснення водія, відповідно до яких останній заперечує свою вину у вчиненні правопорушення. Вважає, що ДТП сталося через недотримання бокового інтервалу водієм BMW X3 ОСОБА_2 .

Захисник підтримав письмові пояснення ОСОБА_1 , зауваживши, що проїзна частина по вул. Героїв 55 Бригади після перетину пр. Моторобудівників звужується. На підтвердження чого надав фотознімки (фототаблицю) із зображенням перехрестя. Адвокат вважає, що водій BMW X3 на перехресті змістився ліворуч для продовження руху прямо.

ОСОБА_2 , у свою чергу, вважав ОСОБА_1 винним у скоєнні ДТП, який перед поворотом ліворуч здійснив рух вправо для збільшення радіусу повороту.

Постановою судді від 31.08.2026 справу направлено для належного оформлення до УПП в Запорізькій області.

21.09.2026 справу повернуто до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

В судовому засіданні 24.09.2026 представник потерпілого адвокат Шахматов Ю.Ю. надав письмові пояснення, в яких потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що пояснення ОСОБА_1 не відповідають дійсності. Так, зважаючи на характер пошкоджень, який зазнав автомобіль BMW X3, динаміка розвитку пошкоджень наступна: первинний удар або контакт (ковзний контакт) відбувся в ліву частину заднього бамперу, а потім деформація (подряпини) поширилися вперед з переходом на ліве заднє крило, і потім на ліві задні двері, що можливе виключно у випадку, коли інший транспортний засіб (в даному випадку сідельний тягач DAF XF 440FT) вдарив (зачепив) автомобіль BMW X3 в задній бампер і під час подальшого руху «прочесав» борт автомобіля у напрямку вперед. Зважаючи на це, під час руху на перехресті на сусідню смугу почав перестроюватись саме ОСОБА_1 . І це логічно, оскільки зважаючи на конфігурацію перехрестя, габарити сідельного тягача DAF XF 440FT та ширину смуг, яка відображена на схемі після доопрацювання справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 для здійснення повороту ліворуч необхідно було обрати іншу траєкторію, а саме додатковий радіус зі зміщенням праворуч. У тому ж разі, якби зіткнення автомобілів відбулось через перестроювання на сусідню смугу автомобіля BMW X3, а не сідельного тягача DAF XF 440FT, то в такому разі в автомобілі BMW ХЗ були б пошкоджені або передні крило/бампер/двері/колесо, або ж одночасно і передні, і задні. До пояснень додані світлини пошкоджень автомобіля BMW X3.

Захисник Фельський С.Л. подав клопотання про призначення інженерно-транспортної експертизи, на вирішення якої просив поставити питання: як з технічної точки зору в даній дорожній ситуації повинні були діяти водії автомобілів учасників ДТП для забезпечення безпеки руху; чи мали водії технічну можливість уникнути зіткнення, якщо так то за допомогою яких заходів; в діях кого з учасників ДТП маються невідповідності вимогам пунктів Правил дорожнього руху, що знаходяться, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з подією пригоди?

Представник потерпілого вважав, що клопотання захисника є передчасним, оскільки недоліки схеми місця ДТП, на які вказувалися у постанові від 31.08.2026, не були усунуті.

Заслухавши пояснення вищевказаних осіб, дослідивши матеріали справи, суддя доходить таких висновків.

Згідно зі ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з приписами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п.4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: …юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

У пункті 4.1 вказаного Рішення Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Отже, процедура притягнення до адміністративної відповідальності, ґрунтується, в тому числі, і на закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

Європейський суд з прав людини також поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, у тому числі визначену п. 2 ст. 6 презумпцію невинуватості, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15.05.2008). Вказані стандарти поширюються і на справи, передбачені ст. 124 КУпАП, зокрема огляду на санкцію у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, яке Європейським Судом визнається кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року). Отже, ця справа підпадає під регулювання Конвенції.

З цього випливає, що обов`язок доводити вину, як складову презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі, або ж на потерпілого (за аналогію у кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення) та не може перекладатися на суд, адже у такому разі суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини встановив критерій доведеності «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25).

За правовою позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі 688/788/15-к, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху, порушення якого ставилося в провину ОСОБА_1 особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

При цьому умовами настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності (наприклад, цивільно-правової) є наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Отже посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, або ж потерпілий повинні були довести порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.1 ПДР України та наявність причинно-наслідкового зв`язку між цим порушеннями Правил дорожнього руху та наслідків у вигляді спричинення пошкодження транспортних засобів (майнової шкоди).

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 від 04.08.2026, свою вину у вчиненні ДТП він заперечував, зазначаючи, що він здійснюючи на перехресті поворот ліворуч не мав жодних перешкод для цього маневру, однак автомобіль BMW X3, не дотримався бокового інтервалу.

Однак посадова особа, яка склала протокол, вказані пояснення не перевірила та не зібрала будь-яких доказів на їх спростування. До протоколу були долучені лише схема місця ДТП, письмові пояснення учасників ДТП та 4 фотознімки транспортних засобів.

Потерпілий та його представник також доводи ОСОБА_1 не спростували, будь-яких клопотань, направлених на збір доказів, чи спростування позиції особи, яка притягається до відповідальності, не заявляли, - окрім повторного направлення справи на доопрацювання.

Щодо повторного направлення справи на доопрацювання.

Так, постановою від 31.08.2026 справу направлено для належного оформлення до УПП в Запорізькій області ДПП. У постанові викладена позиція сторони захисту і потерпілого щодо фактичних обставин справи. Вказано на те, що на схемі місця ДТП не зазначена ширина проїзних частин, зокрема по вул. Героїв 55 Бригади як до, так і після перехрестя, не зазначена й ширина кожної смуги руху проїзної частини; відсутні прив`язка місця ДТП до сталих орієнтирів. Наголошено на тому, що ці недоліки позбавлять можливості визначити розташування автомобілів учасників ДТП, тим самим перевірити їх показання.

На виконання постанови інспектор поліції ОСОБА_3 склав «доопрацьовану» схему місця ДТП. Вказана схема не містить прив`язки місця ДТП до сталих орієнтирів, не вказана ширина проїзної частини по вул. Героїв 55 Бригади після перехрестя, яка, за доводами захисника, суттєво звужувалася, що вимусило потерпілого зміститися ліворуч для продовження руху прямо.

Як зазначено у письмових поясненнях потерпілого від 04.08.2026, після ДТП він прийняв рішення виїхати за межі перехрестя задля запобігання ускладненню руху на перехресті. Вказана обставина не заперечується учасниками справи.

Отже, натепер не є можливим визначити місце ДТП та взаємне розташування транспортних засобів, а тому повторне направлення справи для належного оформлення не усуне недоліки схеми місця ДТП. Окрім цього повторне направлення справи для належного оформлення порушує права учасників справи на розгляд справи судом упродовж розумного строку, гарантований ст. 6 Конвенції.

Представник потерпілого, посилаючись на характер ушкоджень транспортних засобів, клопотання про призначення транспортно-трасологічної експертизи не заявляв, а тому суд критично ставиться до таких доводів сторони потерпілого.

Оскільки в ході судового розгляду не встановлені такі фактичні обставини як місце ДТП, взаємне розташування транспортних засобів як до, так і під час події, призначення інженерно-транспортної експертизи, про що просить захисник, не є доцільним, адже за браком вихідних даних експертиза не може бути проведена.

Отже, аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не описують конкретний механізм дорожньо-транспортної пригоди, а саме не дають пояснень як виконання повороту ліворуч водієм транспортного засобу DAF призвело до події ДТП із транспортним засобом BMW X3, який рухався прямолінійно праворуч від автомобіля DAF.

Зібрані у справі докази також не підтверджують порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.1 ПДР України згідно з критерієм «поза розумним сумнівом».

За наведеного, оскільки суд не має право самостійно збирати докази по справі, які б підтверджували обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, суд доходить висновку про недоведеність в діяннях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку з чим провадження в справі згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з недоведеністю складу даного адміністративного правопорушення в його діяннях.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення потерпілим, його представником.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Є.С. Боєв