Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №334/4052/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 23.09.2026

Справа № 334/4052/26

Провадження № 3/334/1134/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Дніпровського районного суду міста Запоріжжя Бредіхін Ю.Ю., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №646024 від 20.04.2026 року, який складений відносно ОСОБА_1 , 20.04.2026 року о 21:44 год., ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку №55 по вулиці Розенталь у місті Запоріжжя, керував автомобілем марки «Chevrolet Lacetti», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений. Огляд на стан сп`яніння проводився в медичному закладі.

Відповідальність за правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом – КУпАП).

ОСОБА_1 та його захисник адвокат Стариченко М.П. у судове засідання не з`явились, просили розглянути справу за їхньої відсутності та закрити провадження у справі.

За таких обставин, суддя вважає за можливе справу розглядати без його участі, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №646024 від 20.04.2026 року; направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного №1307 від 20.04.2026 року; актом медичного огляду від 20.04.2026 року; результатом аналізу №2401 від 20.04.2026 року (вміст етанолу 2,9‰), довідкою бази даних підсистеми «Адмінпрактика» про відсутність у ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП; таблицею на особу та відеозаписом.

Заперечення сторони захисту щодо відсутності компетенції у поліцейського для проведення огляду на місці зупинки, суд відхиляє як неспроможні, і такі що суперечать і чинному законодавству, яким прямо передбачено можливість здійснення такого огляду поліцейським на місці зупинки, а відтак його компетентність та наявність повноважень презумується.

Стосовно посилань сторони захисту на те, що ОСОБА_1 є спеціальним суб`єктом відповідальності, як військовослужбовець, то слід вказати про таке.

Стаття 130 КУпАП сама по собі містить спеціальний суб`єкт відповідальності – особу, яка керує транспортним засобом. І саме стосовно такого спеціального суб`єкту мають бути застосовані приписи статті 266 КУпАП «Відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».

Водночас, положення статті 266-1 КУпАП містять спеціальне місце. Так, приписами названої статті КУпАП визначено, що військовослужбовці (військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів) можуть бути оглянуті в порядку визначеному цією статтею у випадку, якщо вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (частина друга статті 266-1) чи перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях (частина третя статті 266-1).

Тобто, чинним законодавством чітко розмежовано порядок огляду осіб, які керують транспортним засобом, у тому числі й військовослужбовців, та військовослужбовців, які перебувають у стані сп`яніння, але не керують транспортним засобом, а перебувають у стані такого сп`яніння на території військової частини чи в інших місцях.

З урахуванням вищевикладеного, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо необхідності застосування до ОСОБА_1 , який у даному випадку був саме водієм, порядку огляду, визначеного ст. 266-1 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, не встановлені.

Враховуючи характер та небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, а тому суд вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік..

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день прийняття постанови складає 605,60 гривень.

Керуючись ст. 268, 279, 280, 283 КУпАП, суд

постановив:

визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статі 130 КУпАП і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається до органу державної виконавчої служби, який у порядку примусового виконання постанови стягує з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін