Вирок від 27 вересня 2026 р. у справі №331/7164/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/7164/26

Провадження № 1-кп/331/1044/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026082020000600 від 27.07.2026 року стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кропивницького, українця, громадянина України, має середню спеціальну освіту, одружений, є на утриманні неповнолітня дитина, головний сержант 1 штурмового спеціалізованого взводу 1 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , рядового, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого 20.11.2025 вироком Фортечного районного суду міста Кропивницького за ч.1 ст.357, ч.1 ст.162, ч.4 ст.185-, ч.5 ст.407, ст.71 КК України до покарання у вигляді 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільненого умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького на підставі ст. 81-1 КК України (невідбутий строк 4 роки 8 місяців 23 дні),

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території Україні введено воєнний стан.

ОСОБА_5 , будучи засудженим за вчинення умисного корисливого злочину, звільненим умовно - достроково від відбування покарання, 26 липня 2026 року близько 22 години 15 хвилини, перебуваючи біля зупинки громадського транспорту «Майдан Волі» у м. Запоріжжя, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, розуміючи, що його дії носять відкритий характер, з корисливих мотивів, діючи повторно, в умовах воєнного стану під час словесного конфлікту з ОСОБА_6 , схопив за сумку типу «барсетка» обома руками, шляхом ривку зірвав її з плеча потерпілого та відкрито заволодів чужим майном, яке належало ОСОБА_6 , а саме: мобільним телефоном марки SIGMA X-style 18 Trackв корпусі чорного кольору, imeil: НОМЕР_2 ітеі2: НОМЕР_3 , згідно висновку №СЕ-19/108-26/15412-ТВ від 13.08.2026 року вартість складає 534 грн. 52 коп., блок з кабелем зарядки вартістю 500 грн. та сумкою чорного кольору «Borsa Leather K18168-black» згідно висновку експерта №1355 від 14.08.2026 вартість складає 1616 грн. 64 коп.

Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном потерпілого ОСОБА_6 , утримуючи при собі зазначене майно, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2651 грн. 16 коп.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_6 заявлений на суму 21 616,64 грн.

Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.186 КК України визнав у повному обсязі, суду пояснив, що всі обставини кримінального правопорушення які вказані в обвинувальному акті він визнає повністю, та дійсно 26 липня 2026 року близько 22 години 15 хвилини, перебуваючи біля зупинки громадського транспорту «Майдан Волі» у м. Запоріжжя, під час словесного конфлікту з ОСОБА_6 , схопив за сумку типу «барсетка» обома руками, шляхом ривку зірвав її з плеча потерпілого та відкрито заволодів чужим майном, яке належало ОСОБА_6 . Щиро кається. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 визнає у повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_6 до судового засідання не з`явився, долучив до справи заяву , в якій прохав суд розглядати справу у його відсутність, підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі положень ч. 3 ст.349 КПК України, з урахуванням повного визнання вини обвинуваченого ОСОБА_7 , думки обвинуваченого, який повідомив, що бажає закінчити судове слідство по справі без дослідження доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, думки прокурора, захисника, докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не досліджувалися. Судом роз`яснено обвинуваченому обмеження у праві на апеляційне оскарження вироку суду посилаючись на невизнання обставин, які не оспорювалися під час розгляду справи. Обвинувачений також підтвердив, що йому зрозуміло, що він обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, також підтвердив, що повністю розуміє наслідки своїх дій, повного визнання вини та відмови від дослідження усіх доказів по справі.

При цьому суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) Девеер проти Бельгії (Deweer v. Belgium) держава та її судові органи зобов`язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує відповідно до ст.ст.65-67 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості цього злочину, суд повинен виходити із усіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали, тощо.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст.66 КК України, судом встановлені наступні пом`якшуючі покарання обвинуваченого ОСОБА_5 обставини - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України – вчинене повторно.

Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжкого злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, наслідки від вчиненого злочину, його відношення до вчиненого, визнання своєї вини, дані про його особу, те що раніше судимий , не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, характеризується задовільно за місцем служби, враховуючи думку прокурора щодо покарання і його виду, суд вважає доцільним призначити відбування покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті.

Призначення ОСОБА_5 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи долю цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 у розмірі 21 616,64 грн. суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 42 «Про судову практику по справам про стягнення моральної шкоди», розмір стягнення моральної шкоди, суд встановлює залежно від характеру страждань, які вчинені позивачу, характеру немайнових збитків і з врахуванням інших обставин.

Як передбачено ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

В даному випадку цивільний відповідач позов визнав, про що зазначив під час судового розгляду. Визнання цивільним відповідачем позову не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та законних інтересів, а також не суперечить КПК України.

Враховуючи встановлені судом обставини вчиненого кримінального правопорушення, дії і поведінку обвинуваченого у момент вчинення кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до скоєного та наслідки завданої шкоди потерпілому, тривалість кримінального провадження, враховуючи позицію обвинуваченого про визнання цивільного позову суд вважає, що позов підлягає задоволенню у розмірі 1616 грн.64 коп. матеріальної шкоди та 20000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. На переконання суду, зазначені суми будуть справедливою сатисфакцією відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди потерпілому, а тому цивільний позов підлягає задоволенню на загальну суму розміром 21 616,64 грн.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування кримінального провадження проводилися експертні дослідження, вартість яких складає загальну суму 3346 гривень 17 копійок., процесуальні витрати в силу ст. 124 КПК України на залучення експерта, підлягають стягненню із обвинуваченого.

З метою забезпечення кримінального провадження для запобіганню ризику переховування обвинуваченого від суду, враховуючи призначення обвинуваченому покарання у вигляді реального позбавлення волі, суд вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 7(семи) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Фортечного районного суду міста Кропивницького від 20.11.2025 року остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 7(семи) років та 2(два) місяці позбавлення волі.

Строк відбування покарання обраховувати з 2 серпня 2026 року (дати фактичного затримання).

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення із 2 серпня 2026року по дату набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у розмірі 21 616,64 грн.- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 у якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди 21 616,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні у розмірі 3346 гривень 17 копійок.

Речові докази:

- мобільний телефон марки SIGMA X-style 18 Track в корпусі чорного кольору, imei1: НОМЕР_2 imei2: НОМЕР_3 та блок живлення та шнур білого кольору повернути потерпілому ОСОБА_6

- майку без рукавів чорного кольору повернути обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з моменту його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1