Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №127/29590/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/29590/26

Провадження № 3/127/5756/26

П О С Т А Н О В А

25 вересня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Дернова В.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2026 року о 01.04 год. у м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе, 4 ОСОБА_1 керував електричним колісним транспортним засобом, а саме електросамокатом ECOS, без ДНЗ, у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України; огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки за згодою водія за допомогою Alcotest Drager (результат огляду – позитивний, 0,73 проміле).

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить до такого висновку.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до пунктів 2, 3, 6, 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану; ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; огляд на стан сп`яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється; огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я; огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним; направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Дослідивши матеріали справи, а саме:

-Протокол про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 750152 від 20.08.2026 року;

-результат огляду Alcotest Drager № 7510 від 20.08.2026 року, результат огляду – позитивний 0,73 проміле;

-Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 20.08.2026 року;

-відеозапис події;

-картку обліку адміністративних правопорушень,

суд доходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, суд зауважує таке.

Поняття «транспортні засоби» визначено у ч. 12 ст. 121 КУпАП, згідно якої під транспортними засобами слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

Статтею 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування «транспортними засобами» в стані сп`яніння (поняття «механічні транспортні засоби» КУпАП взагалі не містить, вказане поняття згадується лише в КК України, а саме в Примітці до ст. 286 КК України, згідно якої під транспортними засобами в цій статті та статтях 286-1, 287, 289 і 290 КК України слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби).

Обидва поняття визначені у п. 1.10. ПДР, згідно якого механічний транспортний засіб – це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна, цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт, тоді як транспортний засіб – це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Отже, особливістю механічного транспортного засобу є приведення його в рух з допомогою двигуна, тоді як для транспортного засобу ця особливість не властива, це лише пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; поняття «транспортний засіб» є більш широким ніж поняття «механічний транспортний засіб» та перше поняття охоплює друге; не всі транспортні засоби є механічними транспортними засобами, але всі механічні транспортні засоби є транспортними засобами, зокрема, мопед, велосипед та причіп є транспортними засобами, але не механічними; відмінність механічного транспортного засобу від транспортного засобу полягає в обов`язковій наявності двигуна або електродвигуна потужністю понад 3 кВт у першому, і у необов`язковій його (їх) наявності у другому.

Враховуючи, що до сфери регулювання ч. 12 ст. 121, ст. 130 КУпАП віднесені адміністративні правопорушення на транспорті, зокрема керування транспортним засобом в стані сп`яніння, то саме їх положення, а не положення примітки до ст. 286 КК слід застосувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП як спеціальних норм.

Окрім цього, відповідно до п. 1.10. ПДР, мопед – це двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт; за цим же пунктом ПДР, мотоцикл – це двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об`ємом 50 куб. см і більше; до мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг. Наведеним п. 1.10. ПДР не визначені особливості конструкції цих транспортних засобів, а лише визначені обов`язкові їх ознаки – для мопеду це двоколісність та двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт., для мотоциклу це двоколісність з боковим причепом або без нього та двигун з робочим об`ємом 50 куб. см і більше, а прирівняні до мотоциклів транспортні засоби - це моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби (транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна), дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг; саме тому при визначенні поняття мопеду та мотоциклу слід виходити саме з основних ознак, що наведені в цій нормі.

Таким чином, і мопед, і мотоцикл, і прирівняні до мотоциклів моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби (транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна), дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг, належать до транспортних засобів, і відрізняються лише робочим об`ємом та потужністю двигуна. Проте об`єм та потужність двигуна при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, оскільки усі вони відносяться до транспортних засобів.

Щодо накладення адміністративного стягнення.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітнім, однак досягнув передбаченого ст. 12 КУпАП шістнадцятирічного віку, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу; у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах; з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1цього Кодексу.

Згідно зі ст. 241 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Відповідно до вимог ст. 13 та ст. 241 КУпАП, суд враховує його вік, ставлення до вчиненого, а також обставини, що характеризують його особу та умови його життя і виховання.

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, визнав, у вчиненому розкаюється та усвідомлює протиправність своєї поведінки.

Судом враховується, що за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно. З наданої довідки-характеристики виконавчого комітету Липовецької міської ради від 14.09.2026 року № 09-17-01/70 вбачається, що до кримінальної відповідальності він не притягувався, заяв та скарг щодо порушення ним громадського порядку до старости села не надходило.

За місцем навчання (Комунальний заклад «Вінницький професійний коледж сфери послуг», за професією «Кухар. Кондитер») ОСОБА_1 також характеризується загалом позитивно, цікавиться обраною професією, виконує громадські доручення, що підтверджується характеристикою Комунального закладу «Вінницький професійний коледж сфери послуг» від 18.09.2026 року №271/01-54.

Однак, особливої уваги суд надає сімейним та соціальним обставинам життя неповнолітнього ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 виховується у неповній сім`ї, його батько загинув, захищаючи Україну під час російсько-української війни. Після загибелі батька мати самостійно здійснює виховання сина, ставиться до цього надзвичайно суворо та вимогливо, що вбачається з характеристики Комунального закладу «Вінницький професійний коледж сфери послуг» від 18.09.2026 року №271/01-54.

Суд враховує, що втрата батька є істотною життєвою обставиною для неповнолітнього, яка безпосередньо вплинула на умови його виховання та емоційний стан. З характеристики навчального закладу також вбачається, що після загибелі батька у зв`язку з перенесеною психологічною травмою та віковою кризою ОСОБА_2 характеризується підвищеною емоційністю та лабільністю нервової системи, легко підпадає під чужий вплив та може необдумано вчиняти імпульсивні дії, не усвідомлюючи до кінця їхніх наслідків, однак на зауваження реагує адекватно, намагається виправити ситуацію.

При цьому ОСОБА_1 на даний час є студентом закладу професійної освіти та перебуває на утриманні матері. Відтак, накладення на неповнолітнього адміністративного штрафу у розмірі 17 000 гривень матиме істотні матеріальні наслідки не лише для нього, а й для його матері, яка самостійно забезпечує сім`ю та виховання сина. Для сім`ї, у якій дитина після загибелі батька залишилася лише з одним із батьків, сплата штрафу в розмірі 17 000 гривень є істотним фінансовим навантаженням та може суттєво вплинути на можливість матері забезпечувати належні умови проживання, утримання та навчання неповнолітнього.

Суд не ігнорує характер вчиненого правопорушення та неприпустимість керування транспортними засобами у стані сп`яніння, однак передбачена законом можливість застосування до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років заходів впливу, передбачених ст. 241 КУпАП, має на меті врахування особливостей віку, особи неповнолітнього, умов його виховання та можливості досягнення виховної мети без застосування до нього адміністративного стягнення у загальному порядку.

Враховуючи неповнолітній вік правопорушника ОСОБА_1 , визнання ним вини та щире каяття, позитивні характеристики, відсутність даних про систематичні правопорушення, складні сімейні життєві обставини, загибель батька під час захисту України, самостійне виховання та утримання ОСОБА_2 матір`ю, його статус студента та відсутність самостійного стабільного доходу, а також істотне для цієї сім`ї фінансове навантаження у разі сплати штрафу в розмірі 17 000 гривень, суд доходить до висновку про можливість досягнення мети адміністративно-правового впливу шляхом застосування до неповнолітнього заходу впливу, передбаченого ст. 241 КУпАП.

Суд вважає, що застосування до ОСОБА_1 заходу впливу у виді суворої догани буде достатнім для усвідомлення ним протиправності вчиненого, формування відповідального ставлення до вимог законодавства (зокрема, у сфері безпеки дорожнього руху) та недопущення аналогічних та інших правопорушень у майбутньому.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 241, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 266, 280-284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати виним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього захід впливу відповідно до ст.241 КУпАП у вигляді суворої догани.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя