Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №510/1222/26 — Ренійський районний суд Одеської області

Суд: Ренійський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №510/1222/26

Суддя: Гончарова-Парфьонова О. О.

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/2117/26

Справа № 510/1222/26

23 вересня 2026 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,

за участю секретаря Фурсової А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

На час смерті ОСОБА_3 разом із нею мешкала позивач ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, що відкрилась після її смерті, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, у відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР, відмови від спадщини не заявляла.

Однак, при зверненні до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, у видачі свідоцтва позивачу було відмовлено, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що й стало підставою для звернення до суду.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явилась, від її представника - адвоката Вальченко В.В. надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач у підготовче судове засідання також не з`явилась, направила до суду заяву про визнання позовних вимог та просила розглянути справу без її участі.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати сторін ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 18 квітня 1994 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ренійської держадміністрації Одеської області, актовий запис № 99).

Оскільки спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилась до ІНФОРМАЦІЯ_2 , виниклі спадкові правовідносини регулюються вимогами чинного на той час ЦК Української РСР.

Згідно ст. 525 ЦК Української РСР, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Отже, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Підстави спадкоємства визначені ст. 524 ЦК Української РСР, а саме, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Відсутність заповіту, наявності свідоцтва про право на спадщину та заведеної спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_3 підтверджується інформаційними довідками зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85728844 від 23 червня 2026 року та № 85823454 від 01 липня 2026 року.

Так, судом встановлено, що спадкодавець заповіту не залишила, тому спадкування здійснюється за законом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті, що передбачено ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР.

Сторони по справі (діти спадкодавця) входять до кола першої черги спадкоємців за законом.

Згідно ст. 548 ЦК Української РСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

З матеріалів будинкової книги, заведеної на будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що на час смерті ОСОБА_3 , разом із нею мешкала позивач ОСОБА_1 , яка продовжила мешкати у будинку після смерті матері ОСОБА_3 .

Отже, позивач прийняла спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, у відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР, відмови від спадщини не заявляла.

Однак, при зверненні до державної нотаріальної контори, у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, про що видано відповідну постанову.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підтвердження позовних вимог, суду надані копії документів, які підтверджують право власності та видавалися на ім`я померлої ОСОБА_3 , а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не позбавляє спадкоємців можливості оформити своє право на спадщину, що передбачено ч. 3 ст. 1296 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України).

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У даному випадку, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, всі вказані обставини знайшли своє підтвердження у судовому засіданні та не викликають у суду жодних сумнівів.Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а тому мають бути задоволені.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки у своїй заяві представник позивача просив судові витрати з відповідача не стягувати та залишити за позивачем, питання про стягнення судових витрат з відповідача судом не розглядалось.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 76, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua