Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №742/4398/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №742/4398/26

Суддя: Коротка А. О.

Провадження № 2-о/742/149/26

Єдиний унікальний № 742/4398/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Короткої А.О.,

при секретарі судового засідання - Бурмаці Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представниця заявниці - адвокатка Зибінська Галина Вікторівна, заінтересована особа - Прилуцька міська рада Чернігівської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокаткою Зибінського Г.В. було подано до суду заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Прилуцька міська рада Чернігівської області, в якій просить встановити юридичний факт про те, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала за адресою: АДРЕСА_1 , з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Заявлені вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 була одинокою, дітей не мала, з чоловіком розлучилася у 2000 році, її рідний брат ОСОБА_3 , який проживав у м.Чигирині Черкаської області, помер у 2018 році, дітей також не мав. Починаючи з 2019 року та до моменту смерті ОСОБА_2 заявниця проживала разом із нею у належному останній будинку за адресою: АДРЕСА_1 , фактично ведучи спільне господарство та надаючи їй необхідну допомогу і догляд.

Як зазначає заявниця, ОСОБА_2 тривалий час хворіла на хронічне захворювання та потребувала сторонньої допомоги, у зв`язку з чим ОСОБА_1 здійснювала за нею догляд, допомагала по господарству, придбавала лікарські засоби, здійснювала необхідні процедури, обробляла присадибну ділянку, сплачувала комунальні послуги, придбавала продукти харчування, одяг та предмети домашнього вжитку, а також за власний рахунок здійснювала поточні ремонти будинку. Протягом останнього року життя ОСОБА_2 через стан здоров`я самостійно не пересувалася, у зв`язку з чим заявниця допомагала їй у пересуванні та вивозила на прогулянки.

Також заявниця зазначає, що вони з ОСОБА_2 мали спільний бюджет, кошти використовували для спільних потреб, при цьому пенсійна картка ОСОБА_2 знаходилася у заявниці. Після смерті ОСОБА_2 заявниця здійснила її поховання та за власний рахунок організувала встановлення пам`ятника. За життя ОСОБА_2 неодноразово висловлювала намір залишити належне їй майно заявниці, однак заповіту не склала.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка для його обслуговування, кадастровий номер 7410700000:03:001:0620, площею 0,0581 га. Спадкова справа заведена приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Ігнатовою Л.Л. на підставі заяви ОСОБА_1 . Інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 , крім заявниці, немає.

Листом від 14.07.2026 приватний нотаріус відмовила заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцю четвертої черги та рекомендувала звернутися до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавицею не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

У зв`язку з необхідністю оформлення спадкових прав та підтвердження факту спільного проживання зі спадкодавицею позивач звернулася до суду із відповідною заявою.

У судове засідання заявниця та її представниця не з`явилися, проте остання подала до суду заяву, в якій заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд розглянути справу за відсутності сторони заявника.

Представник Прилуцької міської ради Чернігівської області у судове засідання не з`явився також, проте подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, а проти задоволення заявлених вимог не заперечував.

З письмових пояснень свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , яка проживала по сусідству з ОСОБА_2 , вбачається, що заявниця жила в будинку ОСОБА_2 , доглядала за останньою, здійснювала поточний ремонт в будинку, облаштовувала прибудинкову територію, обробляла присадибну ділянку, тощо.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заявлені ОСОБА_1 вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Прилуки Чернігівської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 24.12.2025.

Згідно з копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 31.08.2017 ОСОБА_2 є власницею житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки комітету самоорганізації населення №7 мікрорайону 273 кварталу Прилуцької міської ради Чернігівської області №024/7-09 №1638 від 29.07.2026 ОСОБА_1 , 1969 року народження, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно протягом останніх семи років до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) доглядала ОСОБА_2 та фактично проживала з нею однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, поховання здійснила за власний рахунок.

На підтвердження понесених витрат на поховання та увічнення пам`яті спадкодавця заявником надано копії товарного чеку від 24.12.2025, заказу на пам`ятник, договору від 30.03.2026, укладеного між замовником ОСОБА_1 та підрядником приватним підприємцем ОСОБА_5 , копії фіскальних чеків.

Крім того, заявницею надано квитанції про оплату нею комунальних послуг за будинок, у якому проживала ОСОБА_2 . Зазначені документи вказують на те, що заявниця здійснювала оплату витрат, пов`язаних з утриманням житла, та брала участь у вирішенні повсякденних побутових питань спадкодавиці.

Відповідно до копії відповіді №362/02-14 від 14.07.2026 приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Ігнатової Л.Л. 10.06.2026 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_2 . Проте ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки для оформлення спадкових прав заявниці необхідно звернутися до суду для встановлення факту проживання з померлою ОСОБА_2 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відсутність інших спадкоємців у померлої ОСОБА_2 заявниця підтверджує доданими копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 21.11.2000 та копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 .

Відповідно до ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо ствердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 ЦК України.

Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.2 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 5 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Відповідно до п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої ст.3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно врахувати ознаки, визначенні у понятті домогосподарства, закріпленому у ст.1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» від 19.10.2000 із змінами та доповненнями, згідно з якою домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Відповідно до ст.8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ч.1 ст.9 Конституції України).

Згідно з ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що відносини де - факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатися сімейним життям; що якщо заявники прожили спільно близько 15 років, вони складають сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом.

Крім цього, пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 року №5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Тож, провівши системний аналіз та оцінивши у сукупності всі надані у справі докази, які є послідовними та узгоджуються між собою, суд дійшов висновку про доведеність факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом останніх п`яти років до її смерті, оскільки вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, заявниця здійснювала постійний догляд за спадкодавицею за її життя, надавала їй матеріальну та побутову допомогу, тому між ними склалися сталі сімейні відносини, притаманні членам однієї сім`ї, тому після смерті саме заявниця здійснила поховання ОСОБА_2 .

Тому на підставі наведеного, ст.2, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315-319, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 , заінтересована особа - Прилуцька міська рада Чернігівської області, код ЄДРПОУ - 34209057, юридична адреса: вул.Незалежності, буд.82, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 , з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 24.09.2026.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Анна КОРОТКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua