Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №361/4269/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 361/4269/26

Провадження № 2-а/355/21/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

представника позивача Даниленка Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка адміністративний позов представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 Даниленко Богдана Вікторовича до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 Даниленко Б.В. з позовною заявою у якій просить тимчасово обмежити відповідача ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 2662 гривень 40 копійок.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . До відповідача ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення було надіслано повістку №5863183 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 27 грудня 2025 року о 09 годині. Однак, 27 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_1 за повісткою не з`явився та не повідомив про причину неявки. Поштовий конверт з повісткою повернувся із відміткою «Адресат відсутній» відповідно до п.2 п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних. Отже, відповідача було оповіщено належним чином. 28 січня 2026 року з метою притягнення відповідача до адміністративної відповідальності було надіслано звернення №Е4537419 до органів Національної поліції України про необхідність доставлення відповідача, який вчинив адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП до ТЦК та СП для складання протоколу про адміністративне правопорушення. 19 лютого 2026 року було отримано письмову відповідь від відділу поліції №1 Броварського районного управління поліції про неможливість здійснення адміністративного затримання та доставлення відповідача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 21 лютого 2026 року відповідачу надіслано вимогу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання, про виконання обов`язку військовозобов`язаним. Поштовий конверт, яким було надіслано вимогу було повернуто з відміткою «адресат відсутній». Лист було повернуто 04 березня 2026 року. 11 лютого 2026 року був направлений запит до ТСЦ МВС №3241 про наявність у відповідача посвідчення водія на право керування транспортними засобами із зазначенням серії, номеру та дати видачі посвідчення водія. Листом від 19 лютого 2026 року №31/33/3241-1844-2026 ТСЦ МВС №3241 повідомлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 видано посвідчення водія НОМЕР_1 , дата видачі 16 жовтня 2009 року у період з 04 березня 2026 року по 14 березня 2026 року відповідач добровільно не виконав зазначеного у вимоги обов`язку.

Суд вислухав представника позивача, дослідив матеріали справи, а саме:

Копію витягу з наказу командуючого сухопутних військ Збройних сил України (по особовому складу) від 31 січня 2025 року №131 згідно якого підполковника ОСОБА_2 призначено на посаду заступника територіального центру комплектування та соціальної підтримки начальника відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_5 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 »-начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».(а.с.11)

Копію повістки №5863183, яка виписана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З якої слід, що йому належить з`явитися за адресою АДРЕСА_1 , 27 грудня 2025 року о 09 годині для уточнення даних при відділі 2 ІНФОРМАЦІЯ_7 (Баришівка)(а.с.12)

Копію поштового повідомлення з якого слід, що поштовий конверт повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_8 (Баришівка) 23грудня 2025 року з відміткою «адресат відсутній».(а.с.13)

Копію повідомлення заступника начальника підполковника поліції ОСОБА_3 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковнику ОСОБА_4 з якого слід, що ОСОБА_1 проведеними заходами працівниками відділу поліції №1 Броварського РУП ГУНП в Київської області не вдалось встановити його місце перебування. (а.с.14)

Копію запиту начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_5 до начальника ТСЦ МВС №3241, з якого слід, що у зв`язку з відомостями ЄДРВ АІТС «Оберіг» військовозобов`язаний ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку з 28 січня 2026 року. Просить надати інформацію про наявність у останнього посвідчення водія на право керування транспортними засобами з зазначенням серії, номеру та дати видачі посвідчення водія.(а.с.15)

Копію листа з інформацією адміністратора ТСЦ МВС №3241 Аркадія Криницького слід, що згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , видано посвідчення водія НОМЕР_2 , дата видачі 16 жовтня 2009 року.(а.с.16)

Копію вимоги, яка оформлена за формою, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 червня 2024 року № 430, від 21 лютого 2026 року містить персональні дані відповідача, його адресу, найменування органу, місце, дату і час прибуття, перелік документів, які необхідно мати при собі, та роз`яснення наслідків невиконання. Відповідача викликано на 06 березня 2026 року о 14 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) за адресою АДРЕСА_2 .(а.с.17)

Згідно з даними АТ «Укрпошта», 04 березня 2026 року за зазначеним поштовим ідентифікатором зафіксовано повернення відправнику з причини «Одержувач відсутній за вказаною адресою». (а.с.18)

Відповідно до статті 65 Конституції України: «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України». Ця норма встановлює конституційну основу обов`язків громадян у сфері оборони держави, які конкретизуються законодавством про військовий обов`язок, військову службу та мобілізацію.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, а Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію. Спірні правовідносини виникли у зв`язку з виконанням громадянином мобілізаційних обов`язків та застосуванням установленого законом заходу забезпечення їх виконання.

Водночас відповідно до частини другої статті 19 Конституції України державні органи і посадові особи повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України. Тому сама наявність мобілізаційного обов`язку не усуває необхідності перевірити законність виклику, дотримання процедури направлення вимоги та наявність усіх установлених законом умов судового обмеження права.

Стаття 2 КАС України визначає завдання адміністративного судочинства, серед яких справедливе і неупереджене вирішення публічно-правових спорів та ефективний захист прав особи. У справі за позовом суб`єкта владних повноважень суд зобов`язаний перевірити доведеність підстав для втручання у право громадянина, необхідність такого втручання та його співмірність із метою, для якої відповідне повноваження надано законом.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами є дані, на підставі яких суд установлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Статті 7376 цього Кодексу встановлюють вимоги належності, допустимості, достовірності й достатності доказів.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона доводить обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення. У цій категорії справ обов`язок позивача довести передумови застосування обмеження додатково закріплений частиною восьмою статті 283-2 КАС України. Неподання відповідачем заперечень саме собою не означає визнання позову та не звільняє позивача від доказування.

За статтею 90 КАС України суд оцінює докази на підставі їх безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження. Жодний доказ не має наперед установленої сили. Відомості позовної заяви перевіряються за документами, на які посилається позивач, а розбіжності між ними підлягають самостійній оцінці.

Стаття22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає обов`язки громадян з`являтися за викликом відповідних органів та проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби в установленому порядку. Частина третя цієї статті регулює обов`язки громадян під час мобілізації щодо прибуття у строки, визначені отриманими документами про виклик. Зазначені положення застосовуються до відповідача як до військовозобов`язаного з урахуванням мети та змісту конкретного виклику.

Отже, відомості військового обліку мають значення для встановлення статусу відповідача, органу ведення його обліку та адреси, використаної для направлення кореспонденції. При цьому сам запис у реєстрі про порушення правил військового обліку не замінює перевірки конкретного обов`язку, який особа не виконала, та доказів її належного виклику.

Пункт 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, передбачає випадки належного підтвердження оповіщення при надсиланні повістки поштою. Юридичне значення відмітки про відсутність адресата залежить також від того, чи використано адресу, повідомлену військовозобов`язаним, або його зареєстровану адресу за відсутності повідомлення про іншу адресу.

За ст. 27України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» слід, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі отримання письмової відповіді про неможливість здійснити адміністративне затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки його керівник протягом п`яти днів з дня отримання такої відповіді надсилає такому громадянину в паперовій формі засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження, місця проживання чи перебування вимогу про виконання обов`язку (обов`язків) військовозобов`язаним, резервістом (далі - вимога).

Днем вручення вимоги є: 1) день вручення вимоги під розписку засобами поштового зв`язку;2) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки;3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати вимогу чи відмітки про неможливість вручення вимоги особі з інших причин за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси.

У разі якщо громадянин добровільно протягом 10 календарних днів з дня вручення вимоги не виконав зазначеного у ній обов`язку (обов`язків), територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до суду в порядку, встановленому законом, з приводу тимчасового обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - на строк до виконання або відкликання такої вимоги.

Вимога вважається виконаною у разі виконання громадянином обов`язку (обов`язків), зазначеного у вимозі.

Вимога вважається відкликаною у разі припинення або завершення строку мобілізації.

У разі виникнення обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, керівник якого видав вимогу, не пізніше наступного робочого дня з дня їх виникнення видає громадянину та/або його представнику документ, який підтверджує виконання вимоги.

У разі виникнення обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, та призову громадянина на військову службу під час мобілізації територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, керівник якого видав вимогу, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення таких обставин надсилає органу державної виконавчої служби, на примусовому виконанні якого перебуває рішення суду про тимчасове обмеження такого громадянина у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, повідомлення про виконання вимоги.

Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 , неприбуття його визначений строк та повернення поштового відправлення. Суд оцінює його як службовий документ, що фіксує результати перевірки виконання вимоги, у взаємозв`язку з первинними поштовими матеріалами. Застосування цієї норми не потребує припущення про умисне ухилення від одержання листа. Юридичний наслідок пов`язаний із передбаченою законом поштовою подією та належною адресою. За дотримання цих умов невручення листа особисто не перешкоджає подальшому застосуванню процедури, установленої статтею 27 Закону.

Частина 9 ст.283-2 КАС України передбачає відмову в застосуванні обмеження, якщо воно позбавляє особу основного законного джерела засобів для існування або якщо транспортний засіб використовується у зв`язку з інвалідністю особи чи перебуванням на її утриманні особи з інвалідністю I, II групи або дитини з інвалідністю.

Судом не встановлено відсутності обставин, передбачених ч.9 ст. 283-2 КАС України, наявність посвідчення водія сама собою не свідчить, що відповідач працює водієм і буде позбавлений основного законного джерела засобів для існування. Такий висновок має ґрунтуватися на конкретних відомостях про діяльність особи, а не лише на переліку відкритих категорій.

Суд виходить із того, що тимчасове обмеження права керування передбачено спеціальним законом та спрямовано на забезпечення виконання конкретної вимоги військовозобов`язаним. Воно не є адміністративним стягненням у виді позбавлення права керування та не визначається судом на довільний каральний строк.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 806/3265/17 при оцінці втручання у права особи розглядала вимоги законності, необхідності та пропорційності такого втручання. Суд ураховує цей підхід як загальний стандарт перевірки обмеження прав, а не як висновок щодо застосування статті 283-2 КАС України, оскільки зазначена справа стосувалася інших правовідносин.

Обмеження припиняється у зв`язку з виконанням або відкликанням конкретної вимоги. Такий спосіб визначення тривалості пов`язує захід із його метою та не дозволяє зберігати обмеження після усунення передбаченої законом підстави. Відповідач може виконати вимогу або скористатися встановленими законом засобами захисту, якщо вважає її незаконною.

Суд при цьому не виходить із припущення, що будь-яке обмеження права керування є малозначним для особи. Його співмірність визначається індивідуально, з урахуванням установлених обставин та відсутності законодавчо передбачених винятків. За доведеності цих умов тимчасове обмеження відповідає меті забезпечення виконання мобілізаційного обов`язку.

Наявність або відсутність окремої постанови про адміністративне стягнення не усуває обов`язку суду перевірити передбачені пунктом 1 частини восьмої статті 283-2 КАС України обставини. Саме посилання позивача на порушення правил військового обліку не замінює доказів відповідного порушення законодавства про мобілізацію. Правова оцінка надається встановленій поведінці особи та її зв`язку з невиконаним обов`язком.

За результатами оцінки доказів та встановлення зазначених вище обов`язкових передумов, суд приходить до висновку, що позивач вжив передбачених законом попередніх заходів, вимога про виконання обов`язку доведена до відповідача в установленому законом порядку, а визначений нею обов`язок не виконано. Підстав для застосування винятків, які унеможливлюють обмеження, судом не встановлено.

Згідно зі статтею 242 КАС України судове рішення має бути законним і обґрунтованим, тобто відповідати нормам матеріального та процесуального права й ґрунтуватися на повно та всебічно з`ясованих обставинах справи. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову та тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами під час мобілізації на строк до виконання або відкликання вимоги .

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Сплачений за подання позову судовий збір до таких витрат не належить. Відомостей про понесення витрат на свідків або експертизи надані матеріали не містять, тому судові витрати розподілу не підлягають.

Частина дванадцята статті 283-2 КАС України передбачає негайне виконання рішення в установленому законом порядку. Відповідно до частини чотирнадцятої цієї статті подання апеляційної скарги не перешкоджає його виконанню. Зазначені приписи підлягають застосуванню до постановленого судом тимчасового обмеження.

Керуючись статтями 19, 65 Конституції України, статтями 22, 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтями 2, 9, 20, 72,77, 90, 139, 241,246, 250, 255, 268,272, 283-2,293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, задовольнити.

Тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ), у праві керування транспортними засобами під час мобілізації на строк до виконання або відкликання вимоги від 21 лютого 2026 року про виконання обов`язку військовозобов`язаним.

Рішення суду в частині тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 адреса АДРЕСА_3 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_9 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Подання апеляційної скарги на це рішення не перешкоджає його виконанню.

Суддя Баришівського

районного суду Сергій ЧЕХОВ