Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №756/6746/26 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/6746/26

Провадження № 2/756/6579/26

УКРАЇНА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участі секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк») звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.08.2021 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 підписано Додаток про відкриття кредитної лінії № КК/124735 від 13.08.2021 до Заяви-Договору № 26200011562466/980/РКО про надання комплексних банківських послуг від 13.08.2021, за умовами якого банк зобов`язується надати банківські послуги, в тому числі відкрити рахунок та здійснити кредитування рахунку у національній валюті, шляхом встановлення ліміту кредитування в розмірі максимального ліміту 200000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36,00 % річних. Позивач належним чином виконав свої зобов`язання, встановивши відповідачу кредитний ліміт на відкритий рахунок. Однак відповідач, в свою чергу зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. У зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 40 668,99 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 17 986,27 грн; заборгованості за відсотками по кредиту - 22 682,72 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, а також судові витрати.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся. При цьому, 31.07.2026 до суду надійшла заява від представника позивача, в якій просив суд розглянути справу у його відсутність за наявними матеріалами, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 13.08.2021 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-Договір №26200011562466/980/РКО про надання комплексних банківських послуг.

Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердив, що ця Заява-Договір є заявою про відкриття поточного рахунку, запитом клієнта на отримання споживчого кредиту - кредитування рахунку клієнта. З тарифами та правилами ознайомлений, і зобов`язується їх виконувати.

13.08.2021 між АТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 було підписано Додаток від 13.08.2021 до Заяви-Договору №26200011562466/980/РКО від 13.08.2021.

Відповідно до п. 1. Додатку, шляхом підписання Заяви-Договору та цього додатку клієнт просить, а банк на підставі рішення уповноваженої особи банку зобов`язується надати банківські послуги, а саме відкрити рахунки та виконувати операції за рахунками.

13.08.2021 між АТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 було підписано Додаток про відкриття кредитної лінії №КК/124735 від 13.08.2021 до Заяви-Договору №26200011562466/980/РКО від 13.08.2021.

Відповідно до п. 1. Додатку, на умовах визначених Заявою-Договором та Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у АТ «Кредобанк», затвердженими Рішення Правління АТ «Кредобанк» - протокол № 804 від 18.06.2021 (Правила ФО), Правилами користування банківським платіжними картками АТ «Кредобанк» (надалі разом - Правила), Тарифами АТ «Кредобанк», затвердженими Рішенням Комітет з управління активами, пасивами та тарифами АТ «Кредобанк» протокол № 16/2021 від 18.03.2021 (надалі - Тарифи), - Клієнт просить, а Банк зобов`язується - надати банківські послуги, визначені Додатком.

Згідно із п. 1.1 Додатку, Банк зобов`язується відкрити рахунки, виконувати операції за рахунками.

Відповідно до п. 1.3.1.1 Додатку, Банк зобов`язався в межах ліміту кредитування, встановленого у розмірі та на умовах, обумовлених Додатком, Заявою-Договором та чинними на момент укладення Додатку умовами Правил ФО і Тарифів, відкрити клієнту кредитну лінію, в межах якої надавати йому грошові кошти (кредит), а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі, передбачені Додатком, Правилами ФО та Тарифами.

Згідно з п. 1.3.2.1 Додатку, максимальний ліміт кредитної лінії становить 200 000 грн.

Відповідно до п. 1.3.2.2 Додатку, термін (строк) кредитної лінії - до 12.08.2024 включно.

Згідно з п. 1.3.2.3.1, п. 1.3.2.3.2.1 Додатку, тип процентної ставки є фіксованим та становить 36,00 % річних з дати видачі кредиту до дати повернення кредиту в повному обсязі.

Відповідно до п. 1.3.2.6.1 Додатку, видача клієнту кредиту за кредитним договором здійснюється банком, у межах поточного ліміту кредитної лінії, безготівковим шляхом з позичкового рахунку на поточний рахунок клієнта, на якому встановлений поточний ліміт кредитної лінії, під час ініціювання клієнтом видаткової операції, якщо сума видаткової операції перевищує залишок власних коштів клієнта на поточному рахунку.

Відповідно до п. 1.3.2.7.1, п. 1.3.2.7.2 Додатку, клієнт зобов`язаний здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором шляхом внесення коштів на поточний рахунок у будь-який спосіб, передбачений законодавством України; не пізніше до моменту завершення операційного часу останнього операційного дня кожного календарного місяця, починаючи з наступного календарного місяця за місяцем в якому виникла заборгованість, зобов`язується здійснювати погашення заборгованості за кредитом у сумі 5 % від розміру фактичної заборгованості станом на кінець попереднього календарного місяця (мінімальний платіж), а також сплачувати нараховані проценти, комісії та інші платежі, передбачені кредитним договором та/або Тарифами.

Відповідно до п. 2 Додатку, кредитний договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами цього Додатку та діє до моменту повного виконання Сторонами зобов`язань за Кредитним договором. Зміни до цього Додатку вносяться за згодою Сторін у письмовій формі, крім випадків, передбачених Правилами ФО.

Банк свої зобов`язання виконав, що підтверджується виписками про рух коштів по рахунку за період з 13.08.2021 по 02.03.2026.

17.11.2025 представник АТ «Кредобанк» звернувся із досудовою вимогою про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов`язань за договором до відповідача, яка була залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № КК/124735 від 13.08.2021 та виписок по рахунку відповідача, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав і станом на 02.03.2026 за вказаним договором має заборгованість у сумі 40 668,99 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 17 986,27 грн; заборгованості за відсотками по кредиту - 22 682,72 грн.

Вказаний розрахунок відповідачем не спростований, доказів повного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначених кредитним договором.

Зміст ст. 610, 612 ЦК України регламентує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що пред`явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред`явлення до нього позову.

Згідно з вимогами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стороною відповідача не надано доказів в розумінні положень ст. 76-81 ЦПК України на спростування позовних вимог.

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості на загальну суму 40 668,99 грн.

Що стосується вимог про відшкодування відповідачем на користь позивача АТ «Кредобанк» витрат на правничу допомогу у розмірі 4066,90 грн. слід зазначити наступне.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За правилом ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 вказаної вище статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ч.3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: (1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року в справі №922/1163/18, від 19 листопада 2019 року в справі №5023/5587/12, від 12 серпня 2020 року в справі №916/2598/19, від 27 серпня 2020 року в справі №873/2/20, від 07 вересня 2020 року в справі №910/4201/19 та від 17 вересня 2020 року в справі №904/3583/19.

При цьому суд враховує, що договір про надання правової допомоги укладається між двома суб`єктами - адвокатом та його клієнтом, однак, у випадках встановлених ЦПК України, на його підставі можуть виникнути права та обов`язки у особи, яка не є стороною цього договору та на яку судом буде покладено обов`язок щодо їх відшкодування.

Зважаючи на зазначене, ЦПК України, зокрема в статтях 137, 141, встановлено повноваження суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, відмови у їх відшкодуванні, залишення без розгляду заяви про їх відшкодування тощо.

Додатково суд звертає увагу, що особа, яка надає правничу допомогу у справі є адвокатом, який здійснює незалежну професійну діяльність щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, склала кваліфікаційний іспит, підтвердивши теоретичні знання у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, високий рівень практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Таким чином, укладаючи договір про надання правової допомоги, адвокат не тільки обізнаний про порядок, умови та особливості укладення договору про надання правової допомоги, правові наслідки пов`язані з його виконанням, а також розподілом витрат на професійну правничу допомогу між сторонами за результатами розгляду справи, а й повинен забезпечувати допомогу клієнту щодо отримання відшкодування витрат понесених ним у зв`язку з судовим розглядом справ (в тому числі щодо формування тексту договору, погодження розміру витрат (вартості робіт), підтвердження їх первинними документами тощо.

Згідно змісту позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати за надання правової допомоги.

На підтвердження понесення відповідачем витрат на правову допомогу було надано до суду копію першої та останньої сторінки договору про надання правової допомоги від 11.02.2019 укладеного між АТ «Кредобанк» та Адвокатським об`єднанням «БІЗНЕС І ПРАВО», довіреність на представництво інтересів позивача №14132 від 04.12.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Павленко С.В. серія ЧН№000531.

Однак зі змісту договору про надання правової допомоги не прослідковується: що клієнтом за ним є позивач саме по даній справі №756/6746/26, строк дії договору, відповідальність сторін тощо, оскільки долучено договір який не має останніх сторінок правочину.

Крім того, не надано розрахунку (детального опису конкретних робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом саме по даній справі, акт приймання-передачі наданих послуг по даній справі, платіжні документи про оплату таких послуг.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 4066,90 гривень.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78) заборгованість на загальну суму 40 668 (сорок тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 99 копійок, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

У задоволені витрат на правову допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 10.08.2026.

Відомості про сторін:

1. Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк» (код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78);

2. Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя М. М. Ткач