Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №340/361/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/361/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Ольжича, будинок 7, код ЄДРПОУ 13559341)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через адвоката Неверчака Є.Б., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що у січні 2026 року позивач звернувся за призначенням пенсії за віком. ГУ ПФУ у Житомирській області прийняло рішення №112250001884 від 08.01.2026 року, яким відмовило у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу. Відповідач протиправно не врахував до страхового стажу окремі періоди трудової діяльності у колгоспі "Україна", які підтверджені записами у трудовій книжці та архівними довідками, а також період навчання в Олександрійській автомобільний школі ДОСААФ, підтверджений свідоцтвом. З цих підстав позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №112250001884 від 08.01.2026 року про відмову в призначенні йому пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити йому з 06.10.2025 року пенсію за віком, зарахувавши до його страхового стажу для пенсії періоди трудової діяльності з 01.07.1983 року по 01.10.1983 року, з 26.06.1986 року по 31.12.1998 року згідно записів трудової книжки № НОМЕР_2 та довідки №01-32/543 від 07.10.2025 року, та період навчання з 14.01.1986 року по 30.05.1986 року згідно свідоцтва №0658189.

Ухвалою судді від 30.01.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком установлено, що він не має 32 років страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Причиною неврахування до страхового стажу позивача окремих періодів роботи у колгоспі стали недоліки у трудовій книжці та архівних довідках. Період навчання позивача в автошколі не зарахований до страхового стажу, оскільки у свідоцтві відсутні відомості про присвоєну кваліфікацію.

Третя особа подала до суду пояснення, у яких заперечила проти позову та підтримала відзив.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), суд установив такі обставини.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У січні 2026 року він, досягнувши віку 60 років, подав через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення пенсії за віком.

Вказана заява прийнята, зареєстрована 02.01.2026 року та за принципом екстериторіальності спрямована для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області прийняло рішення №112250001884 від 08.01.2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком.

Цим рішенням відмовлено у призначенні пенсії за віком через недостатність страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (32 роки). За розрахунками відповідача страховий стаж заявника становить 28 років 8 місяців 10 дні. У результаті розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано періоди: навчання згідно свідоцтва від 14.05.1983 року, оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації; навчання з 14.01.1986 року по 30.05.1986 року згідно Свідоцтва № НОМЕР_3 від 30.05.1986 року, оскільки відсутня інформація про присвоєння кваліфікації; роботи в колгоспі з 01.07.1983 року по 12.10.1983 року, з 02.01.1986 року по 10.03.2000 року згідно трудової книжки колгоспника НОМЕР_4 від 10.03.1986 року, оскільки у даних про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в громадському господарстві відсутня підстава та не всі записи завірені печаткою, зараховано частково з 01.01.1999 року згідно даних реєстру застрахованих осіб; у довідці №01-32/543 від 07.10.2025 року по батькові " ОСОБА_2 " не відповідає по батькові " ОСОБА_2 " згідно паспортних даних НОМЕР_5 ; роботи з 01.01.1986 року по 31.12.1999 року згідно довідок №01-32/543, 01-32/544, 01-32/546, оскільки по батькові " ОСОБА_3 " не відповідає по батькові " ОСОБА_2 " згідно паспортних даних ЕА622549 та відсутнє підтвердження первинними документами. Право на призначення пенсії заявник матиме з 06.10.2028 року або при набутті необхідного страхового стажу.

Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (надалі - Закон №1058-IV), який містить такі норми:

Стаття 8. Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг

1. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:

1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;

Стаття 9. Види пенсійних виплат і соціальних послуг

1. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Стаття 24. Періоди, з яких складається страховий стаж

1. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

2. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

3. Страховий стаж обчислюється в місяцях.

4. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Стаття 26. Умови призначення пенсії за віком

1. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

4. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Стаття 44. Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії

1. Призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

3. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Стаття 45. Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії

1. Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

2. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

5. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок №22-1), який містить такі норми:

I. Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії

1.1. Заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії… подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

1.7. Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

1.8. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія).

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).

II. Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший

2.1. До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

2.23. При поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

IV. Приймання, оформлення і розгляд документів

4.1. Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

4.2. При прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

- повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

- повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

4.3. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

4.7. Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

У статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" наведені види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, та передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок №637), який містить такі норми:

1. Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

2. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

3. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

8. Період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

23. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

24. Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку.

Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.

26. Якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Наказом Міністерства юстиції України від 02.03.2015 року №295/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.03.2015 року за №251/26696, затверджено Порядок виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів) (надалі - Порядок №295/5).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку №295/5 архівні довідки про підтвердження трудового стажу оформлюються лише за той період роботи, відомості про який є в документах архіву. При цьому зазначаються точна назва посади, яку обіймала фізична особа, і період її роботи на цій посаді. Відомості про роботу в різних установах надаються в одній довідці.

Підставою для оформлення архівної довідки про підтвердження трудового стажу є накази (за відсутності наказів з особового складу можуть бути використані накази з основної діяльності), особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відмітки про періоди роботи.

До архівної довідки для призначення пенсії або перерахунку пенсії включаються відомості, визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

Згідно з пунктами 10, 11 розділу ІІІ Порядку №295/5 невідповідність окремих відомостей, що містяться в документах архіву, даним, викладеним у запиті, не може бути перешкодою для внесення їх до тексту архівної довідки, якщо інша документна інформація не залишає сумніву у тотожності особи чи певних фактів.

Прізвище, ім`я та по батькові особи, стосовно якої запитується інформація, подаються згідно з архівними документами. Різночитання, невідповідність їх написання в запиті та в архівних документах позначаються словами "так у документах".

Суд зазначає, що право на пенсію за віком у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування мають застраховані особи у разі досягнення ними певного віку та наявності відповідного страхового стажу.

Розгляд заяв про призначення пенсій здійснюється за принципом екстериторіальності, який полягає в опрацюванні таких заяв територіальними органами ПФУ в порядку черговості надходження заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії.

Територіальний орган ПФУ, який розглядає заяву про призначення пенсії, встановлює право особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів. У разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів повідомляє заявника про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії.

Обчислення страхового стажу здійснюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.07.2000 року) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV, зокрема згідно Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Порядком №637. Обов`язок з надання таких документів про стаж та трудову діяльність покладається на особу, яка звернулася із заявою про призначення пенсії за віком.

Трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи за період до впровадження персоніфікованого обліку. У разі відсутності трудової книжки або відсутності у ній відповідних записів або у разі, якщо записи про періоди роботи є неправильними чи неточними, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, які містять відомості про періоди роботи.

За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку (після 01.07.2000 року) територіальний орган ПФУ використовує індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, які серед іншого містять відомості про щомісячну сплату страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Органи ПФУ мають право перевіряти обґрунтованість та достовірність поданих відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Суд установив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 досягнув віку 60 років, а 02.01.2026 року звернувся за призначенням пенсії за віком на загальних умовах. Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV умовою виходу на пенсію є наявність страхового стажу не менше 32 років.

Разом із заявою від 02.01.2026 року позивач подав трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_4 , у якій містяться записи про членство в колгоспі, роботу в сільськогосподарських підприємствах за 1983 – 2025 роки.

У Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування містяться відомості про страхувальників позивача та сплату страхових внесків за 1999 – 2025 роки.

Як свідчить розрахунок стажу, складений відповідачем при опрацюванні заяви позивача від 02.01.2026 року, він обчислив страховий стаж в 28 роки 8 місяців 10 днів. Початок страхового стажу – 13.10.1983 року, кінець - 30.09.2025 року.

Згідно із записами у трудовій книжці позивача він 01.07.1983 року був прийнятий у члени колгоспу "Україна" Петрівського району Кіровоградської області, працював трактористом ІІІ класу. З 01.10.1983 року був звільнений у зв`язку з призовом у лави радянської армії. У період з 13.10.1983 року по 26.10.1985 року він проходив строкову військову службу, що також підтверджується військовим квитком. За наказом КСП "Україна" №1 від 02.01.1986 року направлений на курси шоферів при Олександрійській автошколі ДОСААФ і навчався на курсах шоферів з 14.01.1986 року по 30.05.1986 року, про що отримав свідоцтво №0658189 від 30.05.1986 року. За наказом КСП "Україна" №7 від 26.06.1986 року він був прийнятий водієм ІІІ класу і працював до 10.03.2000 року, коли був звільнений на підставі наказу №2 від 10.03.2000 року.

З розрахунку стажу вбачається, що відповідач із цього періоду врахував до страхового стажу період строкової військової служби з 13.10.1983 року по 26.10.1985 року, підтверджений військовим квитком, а також періоди роботи з 01.01.1999 року по 31.01.2000 року, з 01.03.2000 року по 10.03.2000 року – на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, за які наявні дані про сплату страхових внесків.

Позивач вимагає додатково врахувати до страхового стажу періоди роботи у КСП "Україна" з 01.07.1983 року по 01.10.1983 року, з 26.06.1986 року по 31.12.1998 року, а також навчання на курсах водіїв у автошколі з 14.01.1986 року по 30.05.1986 року.

Правильність обчислення відповідачем решти періодів страхового стажу позивач не оспорює.

Згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю Української РСР трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітника чи службовця. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців, які працюють на підприємстві, в установі, організації понад п`ять днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Записи про причини звільнення в трудовій книжці мають робитися у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5, 6, 8, 13 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР №310 від 21.04.1975 року "Про трудові книжки колгоспників", трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Трудові книжки ведуться на усіх членів колгоспів з моменту прийняття їх у члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства у колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.

Усі записи у трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Трудові книжки зберігаються у правлінні колгоспу, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу.

Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідно до статуту та правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках – іншу відповідальність.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2024 року у справі №120/2366/21-а вказав, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

За змістом частини 1 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Отже, законодавством розмежовано два випадки обчислення стажу роботи члена колгоспу: у разі виконання встановленого річного мінімуму трудової участі відповідний рік роботи зараховується до стажу як календарний рік, а у разі невиконання такого мінімуму без поважних причин - час роботи зараховується виходячи з фактичної тривалості роботи.

У наданій позивачем трудовій книжці колгоспника НОМЕР_4 містяться відомості про прийнятий у господарстві річний мінімум трудової участі в громадському господарстві та його виконання позивачем за 1983 – 2000 роки.

Також позивач подав архівні довідки про кількість відпрацьованих вихододнів та про заробітну плату під час роботи у колгоспі "Україна" (КСП "Україна", ТОВ "Україна") за 1983 – 2000 роки.

Відповідач не взяв до уваги записи у трудовій книжці колгоспника про членство / роботу у КСП "Україна", пославшись на те, що у розділі про трудову участь у громадському господарстві "відсутня підстава та не всі записи завірені печаткою".

Відповідач не взяв до уваги архівні довідки про стаж та заробітну плату, пославшись на скорочене написання у них по батькові " ОСОБА_4 " замість " ОСОБА_2 ".

В оскаржуваному рішенні №112250001884 від 08.01.2026 року відповідач не навів нормативне обґрунтування причин неврахування спірних періодів роботи до страхового стажу та не вказав, яким саме вимогам законодавства не відповідають надані позивачем документи.

Суд зазначає, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження системи персоніфікованого обліку. Недоліки ведення трудової книжки не можуть бути підставою для відмови органом ПФУ у зарахуванні відповідних періодів до страхового стажу, що враховується при призначенні пенсії, та позбавлення особи права на соціальний захист у вигляді пенсійного забезпечення.

У трудовій книжці колгоспника містяться відомості про періоди роботи позивача в колгоспі "Україна". Записи про прийняття позивача на роботу, переведення, звільнення внесені з посиланням на відповідні накази, які пов`язані між собою хронологічно. Будь-які виправлення у цих записах відсутні. Позивач виконував річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, який був встановлений у КСП. Доказів того, що записи у трудовій книжці є неправильними, неточними чи недостовірними, відповідач суду не надав.

Факт належності цієї трудової книжки позивачу відповідач не заперечує та не вказує на необхідність внесення будь-яких змін до цих записів.

Надані позивачем архівні довідки про підтвердження стажу та заробітку не викликають сумнівів у тотожності позивача і особи, щодо якої складені ці довідки. Помилки у написанні по батькові позивача в архівних документах, на підставі яких складені ці довідки, не можуть бути підставами для відмови у зарахуванні періодів роботи, відображених у трудовій книжці, до його страхового стажу та позбавляти його права на соціальний захист.

Суд вважає, що відповідач при підрахунку страхового стажу позивача безпідставно відхилив надану йому трудову книжку колгоспника як документ про стаж.

Отже, невключення періодів роботи з 01.07.1983 року по 01.10.1983 року, з 26.06.1986 року по 31.12.1998 року, підтверджених трудовою книжкою, до страхового стажу позивача є протиправним. Ці періоди мають бути включені до його страхового стажу для призначення пенсії та внесені до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи.

Щодо спірного періоду навчання, суд зазначає, що відповідно до пункту "д" частини 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховуються періоди навчання на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації.

Згідно з пунктом 2.17 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 року №162, у трудові книжки за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи: б) про час навчання у професійно-технічних та інших училищах, на курсах та школах щодо підвищення кваліфікації, з перекваліфікації та підготовки кадрів.

За правилами пункту 8 Порядку №637 періоди навчання підтверджуються також дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Відповідно до свідоцтва №0658189 від 30.05.1986 року ОСОБА_1 навчався за програмою підготовки водіїв транспортних засобі категорії "С" в Олександрійській автомобільній школі ДОСААФ з 14.01.1986 року по 30.05.1986 року. Він успішно склав іспити та отримав в ДАІ посвідчення водія. Після навчання продовжив роботу в КСП "Україна", куди був прийнятий водієм ІІІ класу.

Період навчання позивача в автомобільній школі також підтверджується записами у трудовій книжці колгоспника.

Зауваження відповідача про відсутність у свідоцтві про навчання відомостей про присвоєну кваліфікацію суд відхиляє, оскільки у ньому зазначено про здобуту позивачем спеціальність (водій транспортних засобі категорії "С").

Тож цей період навчання повинен бути зарахований до стажу роботи позивача і до страхового стажу для призначення пенсії.

Суд прийшов до висновку, що ГУ ПФУ в Житомирській області при розгляді заяви позивача від 02.01.2026 року та установленні його права на пенсію за віком, зокрема при обчисленні страхового стажу, порушило вимоги законодавства щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду цього питання.

Це призвело до прийняття необґрунтованого та немотивованого рішення №112250001884 від 08.01.2026 року про відмову у призначенні пенсії.

Отже, вказане рішення є протиправним, а позовну вимогу про його скасування слід задовольнити.

Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд вважає, що право позивача має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії за віком, додатково врахувавши до страхового стажу спірні періоди, підтверджені судом у цій справі, та прийняти відповідне рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути судові витрати на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №112250001884 від 08.01.2026 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2026 року про призначення пенсії за віком та прийняти за нею рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1064,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ