Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №752/18731/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18731/26

Провадження №: 3/752/5613/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП

відносноОСОБА_1 дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_1 місце реєстрації – АДРЕСА_1 місце проживання – АДРЕСА_2

за участіОСОБА_1 , захисника Сороки М.М.,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 709989 від 03.07.2026, що складений з посиланням на порушення п. “б” п. 2.3 та п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до зазначеного протоколу 03.07.2026 о 17:58 у м. Києві по вул. Академіка Заболотного, 158 Д, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час перестроювання, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Porsche, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Згідно з указаним протоколом внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальної шкоди.

Разом з протоколом від 03.07.2026 до матеріалів справи приєднано схему місця дорожньо-транспортної пригоди, на якій відображені місця розташування транспортних засобів, місце зіткнення (позначене зі слів обох водіїв), відповідні виміри, дорожня розмітка, сталі орієнтири (схема підписана обома водіями без зауважень); письмові пояснення водія ОСОБА_1 від 03.07.2026 (за змістом пояснень ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався у м. Києві по вул. Заболотного в напрямку Столичного шосе, по лівій смузі, відчув поштовх з правої сторони, після чого побачив як автомобіль Porsche, державний номерний знак НОМЕР_2 , зупинився на узбіччі правої смуги); письмові пояснення ОСОБА_3 від 03.07.2026 (за змістом пояснень ОСОБА_3 був пасажиром транспортного засобу MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , який рухався у крайній лівій смузі, відчув поштовх у праву сторону); письмові пояснення водія ОСОБА_2 від 03.07.2026 (за змістом пояснень ОСОБА_2 рухався у м. Києві по вул. Заболотного в правій смузі зі швидкістю 30 км/год, випереджаючи транспортний засіб MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , отримав удар в заднє ліве колесо, від чого його автомобіль відхилило на узбіччя, пошкоджено ліве заднє крило та колісний диск; також зазначив, що автомобіль MAN знаходився зліва позаду його автомобіля, тому він не міг бачити покажчиків повороту та передбачити маневр цього транспортного засобу).

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 заперечив свою винуватість у порушенні Правил дорожнього руху, пояснив, що рухався по вул. Заболотного в напрямку Столичного шосе, по лівій смузі, зі швидкістю близько 20-25 км/год, бо був затор, не перелаштовувався, відчув поштовх з правої сторони і побачив, як транспортний засіб Porsche, державний номерний знак НОМЕР_2 , з`їхав на узбіччя. Вважає, що авто Porsche “підлізло” під нього.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Сорока М.М. підтримав позицію свого підзахисного та заявив клопотання від 11.09.2026 про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, яке мотивував таким:

- схема місця дорожньо-транспортної пригоди не відповідає вимогам п. 4 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, оскільки на схемі наявне виправлення адреси місця дорожньо-транспортної пригоди, не відображено напрямок руху транспортних засобів, не зафіксовано ширину проїзної частини, а тому схема є неналежним доказом;

- викладене у протоколі твердження працівника поліції про те, що водій ОСОБА_1 здійснював перелаштування, нічим не підтверджене: жоден з трьох учасників події, пояснення яких містяться в матеріалах справи, не вказував про перелаштування транспортних засобів під час руху, а схема не фіксує положення транспортного засобу, яке могло б свідчити про такий маневр;

- розташування транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди не дає змоги достеменно встановити, хто саме порушив рядність руху та не дотримався безпечного бокового інтервалу, адже транспортний засіб MAN зупинився на місці зіткнення, тоді як транспортний засіб Porsche проїхав вперед та з`їхав на узбіччя;

- пояснення водія ОСОБА_2 про те, що він рухався у правій смузі на половину корпусу попереду транспортного засобу MAN та отримав удар у заднє ліве колесо, внаслідок чого його автомобіль відхилило на узбіччя, є технічно неспроможними, оскільки у разі удару іншим транспортним засобом, особливо вантажним, у заднє ліве колесо автомобіль Porsche розвернуло б вліво, а не відхилило вправо, що вказує на те, що водій Porsche після зіткнення самостійно з`їхав на узбіччя;

- відповідно до схеми місце зіткнення знаходиться у лівій смузі руху, якою рухався транспортний засіб MAN під керуванням ОСОБА_1 , що спростовує твердження про здійснення ним перелаштування та виключає порушення ним п. “б” п. 2.3, п. 13.1 Правил дорожнього руху;

- з урахуванням презумпції невинуватості всі сумніви щодо події правопорушення та винуватості особи тлумачаться на її користь, а недоведеність події та складу адміністративного правопорушення є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підтвердження своїх доводів захисник надав фотознімки з місця дорожньо-транспортної пригоди, на яких зафіксовано розташування транспортних засобів після зіткнення: автомобіль Porsche, державний номерний знак НОМЕР_2 , знаходиться праворуч на краю проїзної частини біля металевого відбійника, а вантажний автомобіль MAN – позаду у лівій смузі руху впритул до розділової смуги.

Проаналізувавши пояснення учасників, письмові пояснення, місце розташування транспортних засобів на дорозі, місце зіткнення, схему з місця пригоди, локалізацію та характер ушкоджень, суд (суддя) не вбачає наявними порушення п. “б” п. 2.3 та п. 13.1 Правил дорожнього руху у діях ОСОБА_1 , оскільки вважає, що водій ОСОБА_1 рухався в межах своєї смуги, доказів здійснення маневру перелаштування матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, місце зіткнення установлено в межах смуги руху водія ОСОБА_1 та позначено на схемі зі слів обох водіїв, схема підписана обома водіями без зауважень, а тому позначення місця зіткнення слід вважати таким, що відповідає фактичній дійсності. Крім того, водій ОСОБА_2 у письмових поясненнях від 03.07.2026 сам зазначив, що рухався правою смугою, випереджаючи транспортний засіб MAN, що узгоджується з позначеним на схемі місцем зіткнення в межах смуги руху водія ОСОБА_1 . Враховуючи вказане, відсутні підстави вважати, що саме водій транспортного засобу MAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 допустив зіткнення.

У п. “б” п. 2.3 Правил дорожнього руху встановлено обов`язок водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі для забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху водій, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Оцінюючи доводи захисника, викладені у клопотанні про закриття провадження у справі, суд (суддя) виходить з такого.

За змістом ст. 251 КУпАП фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Схема місця дорожньо-транспортної пригоди складається поліцейським на місці події з метою графічної фіксації обстановки, що склалася після дорожньо-транспортної пригоди, та за своєю правовою природою є іншим документом у розумінні ст. 251 КУпАП. Пунктом 4 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, визначено, що на схемі місця дорожньо-транспортної пригоди графічно зображуються та фіксуються, зокрема, ділянка дороги, на якій сталася пригода, сталі орієнтири, транспортні засоби, причетні до пригоди, та координати їх розміщення, координати місця зіткнення, ширина проїзної частини, розташування дорожньої розмітки.

Суд (суддя) не погоджується з доводами захисника про те, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди є неналежним доказом. Як вбачається зі схеми, на ній відображено ділянку дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, напрямок руху транспортних засобів, місця їх розташування після зіткнення, місце зіткнення, відповідні виміри, дорожню розмітку та сталі орієнтири. Відомості, зафіксовані на схемі, безпосередньо стосуються обставин, які підлягають з`ясуванню у справі, а саме: факту та місця зіткнення транспортних засобів, а тому схема відповідає критерію належності доказу.

Схема підписана обома водіями – учасниками дорожньо-транспортної пригоди без будь-яких зауважень чи заперечень щодо відображених у ній відомостей, у тому числі щодо місця зіткнення, яке позначено зі слів обох водіїв. Таким чином, учасники події погодилися з достовірністю зафіксованої на схемі обстановки.

Відсутність на схемі відомостей про ширину проїзної частини є її недоліком, однак за умови відображення решти необхідних показників не спростовує зафіксованих у схемі відомостей, не свідчить про їх недостовірність та не позбавляє схему доказового значення. Виправлення адреси місця дорожньо-транспортної пригоди на схемі також не унеможливлює встановлення місця події, яке зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення (м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 158 Д) та узгоджується з поясненнями обох водіїв.

Не заслуговують на увагу і доводи захисника про неможливість встановлення напрямку руху транспортних засобів. Напрямок руху автомобілів позначено на схемі, а обставини руху транспортних засобів, зокрема звідки і куди рухалися водії, встановлюються із сукупності досліджених доказів. Так, з письмових пояснень водія ОСОБА_1 та його пояснень у судовому засіданні вбачається, що він рухався по вул. Академіка Заболотного в напрямку Столичного шосе у лівій смузі; згідно з письмовими поясненнями пасажира ОСОБА_3 транспортний засіб MAN рухався у крайній лівій смузі; водій ОСОБА_2 у письмових поясненнях зазначив, що рухався по вул. Академіка Заболотного у правій смузі, випереджаючи транспортний засіб MAN, тобто в попутному з ним напрямку. Зазначені докази узгоджуються між собою та зі схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, а їх сукупність дає змогу з достатньою визначеністю встановити напрямок руху транспортних засобів та їх розташування на проїзній частині до моменту зіткнення.

Та обставина, що після зіткнення автомобіль Porsche змістився з місця зіткнення та зупинився на узбіччі, про що зазначили обидва водії та що зафіксовано на наданих захисником фотознімках, не спростовує позначеного на схемі зі слів обох водіїв місця зіткнення та не робить схему неналежним доказом.

З огляду на викладене суд (суддя) приймає схему місця дорожньо-транспортної пригоди як належний та допустимий доказ, що підтверджує факт зіткнення транспортних засобів, місце зіткнення та розташування транспортних засобів після зіткнення.

Водночас суд (суддя) погоджується з доводами захисника про те, що відповідно до схеми місця дорожньо-транспортної пригоди місце зіткнення знаходиться у лівій смузі руху, якою рухався транспортний засіб MAN під керуванням ОСОБА_1 . Зазначена обставина спростовує викладене у протоколі твердження працівника поліції про здійснення водієм ОСОБА_1 маневру перелаштування та виключає порушення ним вимог п. “б” п. 2.3 та п. 13.1 Правил дорожнього руху, адже зіткнення відбулося в межах смуги його руху. Крім того, жоден з учасників події у своїх поясненнях не вказував на здійснення водієм ОСОБА_1 перелаштування, а надані захисником фотознімки з місця події узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 про те, що автомобіль Porsche після зіткнення з`їхав на узбіччя.

Наведене узгоджується з наданими захисником фотознімками з місця події, на яких зафіксовано, що після зіткнення вантажний автомобіль MAN знаходиться у лівій смузі руху впритул до розділової смуги, тобто в межах смуги, якою він рухався. Це підтверджує пояснення ОСОБА_1 та пасажира ОСОБА_3 про рух транспортного засобу MAN у крайній лівій смузі без зміни смуги руху. Водночас сам водій ОСОБА_2 у письмових поясненнях зазначив, що рухався у правій смузі руху, випереджаючи транспортний засіб MAN. Зіставивши зазначені обставини, а саме рух автомобіля Porsche у правій смузі, розташування вантажного автомобіля MAN після зіткнення у лівій смузі впритул до розділової смуги та позначене на схемі зі слів обох водіїв місце зіткнення у лівій смузі руху, суд (суддя) доходить висновку, що зіткнення відбулося в межах смуги руху транспортного засобу MAN внаслідок зміщення автомобіля Porsche в бік цієї смуги, а не внаслідок перелаштування вантажного автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .

За таких обставин, незважаючи на необґрунтованість доводів захисника щодо недоліків схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, клопотання про закриття провадження у справі підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи не доведено наявності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушення в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип “in dubio pro reo”, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Представлені суду докази видаються такими, що тлумачаться на користь водія ОСОБА_1 та не доводять поза розумним сумнівом його винуватість у порушенні Правил дорожнього руху, що призвело до настання описаної у протоколі дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП з огляду на відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 9, 23, 124, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Бушеленко