Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №331/7251/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

РІШЕННЯ

25 вересня 2026 рокуСправа № 331/7251/26

Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Губанова Р.О., секретарка судового засідання Владиченко І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( в особі представника адвоката –Єрмоленка Л.А.)

до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Відповідач 1);

ІНФОРМАЦІЯ_2 (Відповідач 2);

Третя особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Короткий зміст позовних вимог, рух справи.

03.09.2026 до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов адміністративний позов з вимогами до Відповідача 1, в якому представник позивача просив суд:

- поновити строк на оскарження постанови № 1772/1 від 01.07.2024;

- скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1772/1 від 01.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в сумі 17000 грн;

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення;

- судові витрати стягнути з відповідача.

Узагальненими доводами позовної заяви є те, що обставини встановлені постановою не відповідали фактичним, оскільки Позивач 04.06.2024 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 з поважних причин, про що він повідомив уповноважену особу письмово 06.06.2024. Незважаючи на вказані обставини щодо нього склали Протокол про адміністративне правопорушення, в кому він також зазначив про причини неявки. Зазначає що 1 липня 2024 року він прибув до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , де повторно надав пояснення та оригінали/копії документів, які вказували на поважність причини неявки за викликом. В усній формі йому повідомили, що надані документи є поважною причиною неприбуття, штраф накладатися не буде, а провадження у справі закривається. Копію постанови про накладення штрафу йому того дня не вручили, тому він був переконаний що справу закрили.

Також зазначено, що Позивач виключений з військового обліку

Ухвалою судді від 03.09.2025 визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду; прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі; встановлено Відповідачу 1 строк для подання відзиву на позов; витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

08.09.2026 представником третьої особи подана заява про розгляд справи без участі представника.

10.09.2026 представником Відповідача 1 подано відзив, зі змісту якого випливає, що дана юридична особа є неналежним відповідачем.

10.09.2026 представником Позивача подано відповідь на відзив. Водночас подача такої заяви по суті справи у такій категорії справ не передбачена положеннями ст. 269 КАС України, тому суд залишив її без розгляду. Відповідь на відзив містила в собі клопотання про розгляд справи без участі позивача і його представника.

14.09.2026 представником Позивача подана заява про залучення співвідповідача, в якій останній просив залучити співвідповідачем у цій справі ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 15.09.2026 залучено співвідповідачем у цій справі ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановлено цьому Відповідачу строк для подання відзиву на позов; витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

17.09.2026 представницею Відповідача 2 подано відзив зі змісту якого випливає, що оскаржувана постанова є законною, оскільки повідомлення про причину неявки на 04.06.2024 позивач направив 06.06.202,4 а Відповідач 2 отримав 08.06.2024, причини через які Позивач не прибув за повісткою не є поважними. Оскаржувана постанова направлялась Позиввачу поштою 01.07.2024.

До відзиву долучені копія справи № 1772/1 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі справа № 1772/1).

25.09.2026 представником Відповідача 2 подана заява про розгляд справи без його участі. У заяві також зазначено, що представник наполягає на доводах викладених у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити.

Оскільки учасники справи, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, їх неявка відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи вказані обставини, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права.

01.07.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 1772/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000,00 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено: «Під час загальної мобілізації, громадянин ОСОБА_1 отримав повістку 25 травня 2024 року про необхідність прибуття 4 червня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 в зазначені в повістці час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття за повісткою, не надав, чим порушив вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Винесенню вказаної постанови передувало складання протоколу № 1772/1 про адміністративне правопорушення від 24.06.2026 щодо Позивача за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП. В графі пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено: «На дату повістки, знаходився у обласній больниці».

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача . У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною третьою статті 79 КАС України визначено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ч. 4 ст. 79 КАС України).

Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Позивачу інкримінується порушення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі – Закон № 2232-ХІІ).

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону № 2232-ХІІ Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:

1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;

3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший.

Зі змісту доводів Позивача випливає, що він у строк, визначений в останньому абзаці ч. 3 ст. 22 Закону № 2232-ХІІ, направляв Відповідачу 2 повідомлення у якому йшлося про поважність причини неприбуття за викликом, а також документи на підтвердження згаданих причин. Направлення поштового повідомлення підтверджується наданими доказами. В протоколі Позивач зазначив, що причиною неявки було медичне обстеження.

Доводи Відповідача 2 про те, що повідомлення було отримано 08.06.2026 в контексті необґрунтованості позову, суд відхиляє з огляду на те, що у вказаному випадку датою повідомлення є саме дата відправлення - 06.06.2024, а не отримання рекомендованого поштового відправлення.

Доводи Позивача про те, що згаданому поштовому відправленні було саме повідомлення про поважність причини неявки і відповідні медичні документи не спростовані Відповідачем 2.

Водночас Відповідач 2 вважає, що зазначені Позивачем причини не можна вважати поважними. В цьому контексті слід зазначити, що посадовою особою, яка винесла оскаржувану постанову взагалі не надавалась оцінка документів, які направлялися Позивачем на підтвердження поважності причини неявки за повісткою. Згадані документи не долучені до матеріалів справи № 1772/1. Так само вони не долучені до відзиву на позовну заяву.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена Відповідачем 2 при неповному з`ясуванні обставин справи, що є грубим порушенням норм чинного законодавства та безумовною підставою для її скасування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що позов в частині вимог до Відповідача 2 є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також Відповідачем 2 не надано доказів вручення/направлення Позивачу оскаржуваної постанови у спосіб передбачений ст. 285 КУпАП, тому підстав для залишення позву без розгляду відповідно до положень ч. 4 ст. 123 КАС України суд не становив.

Водночас як правильно зазначено у відзиві Відповідача 1, цей відповідач є неналежним у цій справі, оскільки оскаржувана постанова винесена посадовою особою іншої юридичної особи, відтак у задоволенні позову до Відповідача 1 слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви додано квитанцію ID: 2753-8403-6558-0217 від 02.09.2026, якою підтверджується сплата судового збору в сумі 665,50 грн.

Водночас з урахуванням того, що позов подано через систему «Електронний суд», відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при сплаті судового збору застосовується коефіцієнт 0,8. Отже при подачі даного позову позивач мав сплатити судовий збір в сумі 532,48 грн, тому саме ця сума підлягає стягненню з Відповідача 2 на користь Позивача. Щодо решти сплаченої суми, суд вважає доцільним роз`яснити Позивачу право на подачу клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Інші документально підтверджені судові витрати в матеріалах справи відсутні.

Керуючись ст.ст.241 – 246, 250, 255, 271, 286 КАС України, суд

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , задовольнити повністю.

Скасувати постанову № 1772/1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 01.07.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього штраф в сумі 17000,00 грн.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 користь ОСОБА_1 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Реквізити учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .

- відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ;

- третя особа: Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, 69104, м. Запоріжжя, вул. вул. Європейська, буд 16, ідентифікаційний код: 35037364.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

СуддяР.О. Губанов